Два господарства Рівненщини розводитимуть чистокровних племінних корів

Вчора, 16 серпня, Кабінет Міністрів України затвердив, розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства України, порядок використання фінансової допомоги малим агровиробникам, які найбільше постраждали від військової агресії російської федерації і які потребують підтримки за понесені витрати на польові роботи, утримання корів, придбання матеріалів для ведення господарської діяльності, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, кормів та інших виробничих витрат.

Проект фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу. Ним зможуть скористатися агровиробники, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або які утримують від 3 до 100 корів. Безповоротна допомога в розмірі 3100 грн виплачуватиметься за один гектар сільськогосподарських угідь (але не більше 372 тис. грн), а також 5300 грн за вирощену дійну корову (але не більше 530 тис. грн).

Отримувач бюджетних коштів може разово скористатися  одним із визначених напрямів.

Окрім того, процедуру подачі заявок суттєво спростили, оскільки підтримка надаватиметься фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції, зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі (dar.gov.ua), через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Подати заявку можна з 1 вересня 2022 року.

minagro.gov.ua

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України працюють над створенням аграрного реєстру, який включить всіх учасників аграрного ринку.

Про це розповіла заступник міністра Інна Мєтєлєва.

За її словами, аграрний реєстр буде легальною базою даних усіх форм господарювання, які працюють у прозорому полі.

«На сьогодні подібні бази вже ведуться, але загальними масивами. Тож наше завдання — цифровізація абсолютно всієї інформації на регіональному рівні», — додає замміністра.

При цьому Інна Мєтєлєва підкреслила, що коли до інвестора звертаються за фінансуванням, він перевіряє саме такі легальні бази даних.

AgroPortal.ua

Суб'єкти господарювання, яким потрібно отримати висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи для провадження господарської діяльності, мають звертатися до Держпродспоживслужби з відповідними заявами.

Заяви на проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи повинні містити назву об'єкта експертизи, назву заявника (власника) та код за ЄДРПОУ, реквізити заявника (місцезнаходження, телефон, е-mail), дату заяви та іншу необхідну інформацію. Інколи суб'єкти господарювання не дотримуються встановлених вимог, що призводить до відхилення заяв та відмови у видачі висновків.

Заява на проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи може бути відхилена у разі не відповідності заяви вимогам додатку 1 до пункту 7.5. Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом МОЗ України № 247 від 09.10.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 р. за № 4/5195, або якщо у заяві не зазначена наступна інформація:

• дата заяви;
• назва об'єкта експертизи;
• сфера застосування та реалізації об'єкта експертизи;
• код за ДКПП, код за УКТЗЕД, артикул;
• країна походження об'єкта експертизи;
• виробник, розробник документів (його представник в Україні);
• реквізити виробника, розробника (місцезнаходження, телефон, телефакс, е-mail, сайт);
• дані про контракт на постачання об'єкта в Україну;
• заявник (власник);
• країна реєстрації заявника;
• реквізити заявника (місцезнаходження, телефон, телефакс, е-mail, сайт);
• код за ЄДРПОУ або національний номер заявника експертизи;
• документ про повноваження заявника представляти виробника (власника) (договір, контракт, доручення);
• підтвердження, що заявлений об'єкт експертизи (продукція, виробництво, технологія, нормативний документ тощо) відповідає показникам якості та безпеки, представленим у супровідній документації;
• підпис заявника;
• печатка заявника.

Нагадаємо, що з усіх питань щодо видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи можна звертатись до Департаменту державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення Держпродспоживслужби за телефоном: +38 (044) 279-75-58.

Минулого року птахівники ЄС виробили рекордну кількість м'яса птиці, передає УНН із посиланням на звітність Європейської комісії.

"У 2018 році обсяг виробництва птиці у Європейському Союзі досягнув рекордної позначки - 15,2 млн тонн, що на чверть або на 3,2 млн тонн більше, ніж у 2010 році", - йдеться у повідомленні.

Близько 70% продукції птахівництва припадає на 6 європейських країн. Найбільшим виробником курятини на теренах ЄС є Польща - 16,8% від загального обсягу. Далі йде Великобританія (12,9%), Франція (11,4%), Іспанія (10,7%), Німеччина (10,4%) та Італія (8,5%).

Нагадаємо, одним із головних постачальників курятини у ЄС є Україна. Зокрема у січні цього року Україна поставила 8 тис. 169 тонн м'яса птиці до ЄС і посіла третє місце у рейтингу найбільших експортерів.

Більше того, не так давно Європейська комісія ініціювала збільшення квот на ввезення української курятини - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, що дозволить вітчизняним птахівникам істотно наростити поставки м'яса птиці у Європу.

Джерело: УНН