Щодо випадку АЧС в Закарпатській області

В Україні в наступному році планують створити електронний кабінет для юридичного сектору суб'єктів господарювання, які займаються тваринництвом.

Про це під час пресконференції повідомила т. в.о голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, передає УНН.

«Питання стосовно електронних кабінетів. Створена ідея в тому, щоб функціонування всіх документів зводилося в одну систему, для того, щоб спростити питання проходження самої процедури видачі документів. Якщо сам суб'єкт господарювання зможе сам заповнювати інформаційні сторінки, наприклад, документи на експорт, на внутрішні документи — це зменшить час заповнення відповідних граф інспекторами Держпродспоживслужби», — розповіла Шевченко.

Також вона зазначила, що створення електронних кабінетів пришвидшить обробку документів.

«По планах в 2020 році створення персональних кабінетів власників тварин, персональних кабінетів суб'єктів господарювання. Поки ми говоримо про юридичний сектор, поки не про фізичний сектор. Будь-який суб'єкт господарювання буде мати доступ до всієї інформації, до всіх баз даних в одному місці. Для прозорості, для аналізу своєї роботи, а також для пришвидшення та економії своїх коштів. Адже доцільно сформувати одну заявочку в одному кабінеті і відправити, щоб лікар ветеринарної медицини у відповідному органі вже знав, що такі вантажі планують відправлятися. Це дасть можливість набагато швидше і якісніше обробляти всі ветеринарні документи», — сказав директор Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Ігор Клименок.

Також директор зазначив, що в персональний кабінет буде стікатися інформація зі всіх джерел, які є, та будуть створені в майбутньому. Це інформація з Єдиного державного реєстру тварин, Єдиного державного реєстру ветеринарних документів, інспекційної системи і ветконтролю.

«Вони будуть об'єднуватись в одну інформаційну систему, де суб'єкт господарювання може спокійно аналізувати дані, готувати запити. Відмови в видачі ветеринарних документів зведуться до нуля. Тому що при формуванні заявки система буде попереджати про необхідні документи, які мають бути в суб'єкта господарювання, щоб отримати дозвільний документ. Тобто, попередню версію дозвільного документу він зможе сформувати в себе в електронному кабінеті сам. І якщо є якісь помилки, він може виправити їх, не їздячи два-три рази до державного інспектора», — додав Клименок.

Геноми парнокопитних в новосибірському Академмістечку вивчають уже близько сорока років. Одна з основних цілей досліджень — визначити генетичні механізми еволюції цих тварин. Відомо, що жуйні тварини мають складну систему травлення. На думку сибірських вчених, вона сформувалася завдяки змінам генів в так званих гарячих точках хромосом.

Йдеться про ділянки, які піддавалися в ході еволюції серйозним змінам, на відміну від холодних точок, тих, що зберігали свою структуру протягом розвитку. Таким чином, жуйні ведуть свій «родовід» від комахоїдних, які мають багато спільного з хижаками.

— У жуйних процес травлення набагато більш тривалий, шлунок складається з чотирьох відділів, і переварювання відбувається в чотири етапи, — пояснюють учені.

— Ймовірно, жуйні тварини колись харчувалися «тим, що бігає». І сьогодні в Південно-Східній Азії мешкає оленек — найменша і найдавніша жуйна тварина в світі — він їсть крабів, мишей.

В ході досліджень фахівці ІМКБ СО РАН порівнюють ділянки хромосом різних видів кітопарнокопитних, до яких відносяться і жуйні тварини. За допомогою методу хромосомного живопису, фарбуючи ці клітинні структури особливими барвниками, біологи навчилися визначати перебудови найважливіших для еволюції представників групи кітопарнокопитних.

Зокрема сибірські вчені досліджують хромосоми альпаки, сірого кита, яванского оленька, сибірської кабарги, жирафа, лані, сибірської козулі, чорної антилопи, вівцебика і корови.

milkua.info

Зростання ВВП у 2021 р. очікується на рівні 4,1% (порівняно з попередньою оцінкою 3,2% станом на липень 2020 р.) та на 2022 р. прогнозується на рівні 3,7% (3,5% попередня оцінка відповідно).

Про це йдеться у новому консенсус-прогнозі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

«Бюджетне стимулювання, запроваджене для підтримки населення та бізнесу, зберігатиме високі позиції, що має своє відображення у розмірі дефіциту бюджету, який за оцінками експертів порівняно з 2020 р. поступово зменшуватиметься, але буде вищим за попередні оцінки (консенсусна оцінка на 2021 р. становить «мінус» 4,9% від ВВП проти «мінус» 3,4% попередньої оцінки консенсус-прогнозу, на 2022 р. — «мінус» 4,3% на відміну від «мінус» 2,8%)», — йдеться у повідомленні міністерства.

Як зазначається, в умовах виходу на траєкторію зростання поступово збільшуватиметься потреба у робочій силі й рівень безробіття знижуватиметься, але не вийде на допандемічний рівень (консенсусна оцінка на 2021 р. зберіглася на рівні попередньої та становила 9,2%, на 2022 р. — дещо підвищилася до 8,7% на відміну від попередніх 8,5%).

Консенсусна оцінка інфляції (у розрахунку грудень до грудня) на 2021 р. становить 7,4% проти 6% (попередньої оцінки консенсус-прогнозу), на 2022 р. — 6,6% на відміну від 6% відповідно.

«У 2023-2024 рр., на думку експертів в Україні, триватиме зростання економіки на рівні 3,5% у 2023 р. та 3,9% у 2024 р., а інфляція повернеться до цільових орієнтирів НБУ (5,7% у 2023 р. та 5,1% у 2024 р.)», — додали у міністерстві.

Головними консенсус-меседжами є: динамізм і невизначеність поточної ситуації як в Україні, так і у світі, що наразі формується під впливом фактору пандемії та вакцинації, запроваджених заходів підтримки економіки з боку влади різних країн; існування ряду ризиків, що створюють загрозу для сталого зростання вітчизняної економіки; відновлення зовнішнього попиту та можливості й обмеження, які у зв'язку з цим може отримати Україна; зростання витратності, що наразі підживлює інфляційні процеси в Україні та світі, але згасатиме з часом; важливість для України відновлення інвестиційної активності: джерела, роль державної політики в цьому процесі та ризики.

Прес-центр Мінекономрозвитку

З боку виробництва зростання економіки в Україні найбільше підтримано збільшенням обсягів роздрібної торгівлі, будівництва та сільського господарства.

Про це йдеться у Макроекономічному огляді та прогнозі Міністерства фінансів (березень 2019 року). Повідомляє AgroPolit.

Темпи приросту реального ВВП України, за оперативною оцінкою Держстату, у IV кварталі 2018 р. становили 3,4%, за весь минулий рік ВВП, за оцінкою МЕРТ, зріс на 3,2%.

Як зазначається в доповіді, внутрішній попит залишався основною рушійною силою зростання економіки:

зростання споживання домогосподарств через підвищення наявного доходу домогосподарств (зростання заробітної плати на фоні жорстких умов на ринку праці, зокрема через трудову міграцію);

приріст інвестицій передусім за рахунок власного фінансування компаній та капітальних видатків держави внаслідок потреби в модернізації основних фондів та інвестицій в інфраструктурні об'єкти;

внесок реального чистого експорту до ВВП у 2018 р. залишився від'ємним.