Білорусь заборонила імпорт свинини з Чернігівщини через АЧС

20-лип-2017

Білорусь обмежила ввезення свиней із Чернігівської області України через африканську чуму свиней (АЧС).

Про це повідомляє Департамент ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгоспу Республіки Білорусь.

Так, у зв’язку з АЧС вводяться обмеження на ввезення на територію Республіки Білорусь із Чернігівської області України живих свиней, сперми кнурів, м'яса свиней і продуктів його переробки, шкіряної, рогокопитної та кишкової сировини, щетини, м'яса диких кабанів, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин, кормів і кормових добавок для тварин рослинного і тваринного походження, використовуваного обладнання для транспортування, утримування, забою і оброблення свиней і сировини (продукції) тваринного походження.

Зазначені обмеження також поширюються на ввезення кормів і кормових добавок для кішок і собак, а також готових кормів, що пройшли термічну обробку та виготовлені із свинарської сировини, походженням із Вінницької області.

agravery

 

Більше новин
Аграрії придумали як зберегти врожайність в умовах посухи
19-лип-2018

Ефективним методом захисту культур від різного роду стресів, зокрема, під час посухи, є підживлення їх кремнієм.

Про це заявив аграрний експерт, доктор наук, професор Уманського національного університету садівництва Григорій Господаренко.

В повідомленні ідеться, що через зміни клімату, сільгоспкультури потребують спеціальних добрив-антистресантів. Ідеться про кремнієві добрива, здатні підвищити стресостійкість рослин та зміцнити їх загалом.

До складу препарату входять кремній та калій, гумінові і фульвокислоти, екстракти морських водоростей та хелатуючий агент (ЕДТА, етилендиамінтетраоцтова кислота), який покращує стабільність добрива в робочому розчині. Завдяки поєднанню легкодоступних елементів мінерального живлення та біологічно активних речовин добриво поліпшує стресо-, посухо- і солестійкість культур, підвищує їх імунітет, забезпечує краще проходження обмінних процесів, активізує процеси фотосинтезу, ріст і розвиток кореневої системи. Крім того, при застосуванні формується захисний біокремнієвий екран, який знижує температуру листкової поверхні на 4 — 5 °C, зменшує транспірацію і навіть запобігає ушкодженням спорами грибів та шкідниками, які мають сисний ротовий аппарат, — наголосив Господаренко.

За його словами, такі добрива показують високу біологічну та економічну ефективність як на зернових і зернобобових культурах, кукурудзі, ріпаку, картоплі, овочевих культурах, так і на плодових, ягідних культурах, винограді та навіть на декоративних деревах, кущах і газонних травах.

cherkassy.today

Детальніше
НААН посилить заходи проти АЧС на своїх господарствах
16-серп-2018

В.о. першого віце-президента Національної академії аграрних наук Михайло Гладій доручив керівникам дослідних господарств мережі НААН посилити ветеринарно-санітарні заходи щодо захисту тварин від африканської чуми свиней (АЧС).

Про це повідомляє прес-служба НААН.

Як повідомляли під час наради, за 7 місяців поточного року в Україні зафіксували 95 випадків африканської чуми свиней. Декілька з них зареєстрували в дослідних господарствах наукових установ НААН.

«В разі будь-яких форс-мажорних обставин керівники господарств мають оперативно надавати правдиву інформацію керівництву Академії. Крім того, я закликаю всіх до співпраці з нашими інститутами ветеринарної медицини, які виробляють якісні та доступні препарати для захисту тварин. Адже ефективна профілактика потребує наших спільних зусиль», — підкреслив Михайло Гладій.

За підсумками наради державним підприємствам мережі НААН доручили до 1 жовтня укласти угоди з науковими установами ветеринарної медицини Академії про здійснення наукового супроводу і надання ветеринарно-санітарних послуг, відзвітувати про фінансові витрати на планові протиепізоотичні заходи, забезпечити проведення щоквартального моніторингу якості сирого коров’ячого молока. Головні лікарі ветеринарної медицини мають проаналізувати корми щодо їх якості та безпечності для збалансування раціонів та профілактики захворювань тварин.

Нагадаємо, протягом січня-червня 2018 року в Україні зафіксували 78 випадків АЧС проти 77 за аналогічний період минулого року.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Детальніше
Збитки агросектору України загрожують продовольчій безпеці світу
15-груд-2022

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Детальніше
Україна нарощує обсяги експорту свинини
11-груд-2019

За даними Державної фіскальної служби, у січні-листопаді цього року українські експортери продали за кордон більш ніж 2 тис. тонн свинини на суму 4,69 млн доларів США. Це майже на мільйон доларів більше, ніж за весь 2018 рік. Обсяги експорту зросли, попри скорочення поголів’я свиней в країні та поширення вірусу АЧС.

За 11 місяців 2019 року Україна імпортувала 21,92 тис. тонн свинини на суму 41,85 млн доларів. За 2018 рік країна закупила за кордоном 28,56 тис. тонн цього виду м’яса на суму 51,92 млн доларів.

Основними постачальниками свинини в Україну цього року були Польща, яка за 11 місяців експортувала на вітчизняний ринок м’яса свиней на суму 17,74 млн доларів, що складає 42,39% від загального імпорту. На другому місці Німеччина (7,27 млн доларів), а на третьому – Канада (5,65 млн).

Україна ж експортувала найбільше свинини до Об’єднаних Арабських Еміратів (1,43 млн доларів або 30,6% експорту), В’єтнаму (1,38 млн доларів) та Гонконгу (1,33 млн).

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок