Банківське кредитування аграріїв зросло на 24% і становило у 2017 році 48,5 млрд грн

30-бер-2018

Зростання кредитування в аграрній сфері за результатами 2017 року стало одним з найдинамічніших в порівнянні з іншими секторами економіки. Про це заявила директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Світлана Коробкова.

Також, за словами С. Коробкової, на особливу увагу заслуговує малий і середній бізнес, що працює в агросекторі.

«Малий і середній бізнес показали свою стійкість і здатність обслуговувати взяті кредити. За даними НБУ, проблеми з поверненням кредитів мають лише близько 5% малих і середніх аграрних підприємств. В порівнянні з рівнем непрацюючих кредитів підприємствам, який на початок 2018 року становив 54,6%, платіжна дисципліна в аграрному секторі виглядає досить», — зазначила експерт.

В цілому ж, за даними НБУ, портфель банківських кредитів бізнесу виріс тільки на 0,7%.

«Все більше українських банків визнають, що аграрний сектор є одним з найбільш надійних для кредитування сегментів економіки. При цьому якість аграрних кредитів — більш високе в порівнянні з кредитуванням інших секторів. Як результат, фахівці вважають, що кредитувати агробізнес вигідно,» — зазначила С. Коробкова.

Також повідомляється, що багато великих українських банки роблять ставку саме на АПК. Так, за словами голови правління Райффайзен банк Аваль Володимира Лавренчука, понад 50% кредитів банку видано аграріям.

«Що стосується надійності агрокредитів, вони найвищі на ринку. Відмови платити за кредитами не перевищують 3%», — додав він.

delo

Більше новин
Моніторинг цін на молоко та молочні продукти станом на 21 квітня
21-квіт-2017

Закупівельні ціни на молоко продовжують обвалюватися і втратили цього тижня майже 30 копійок.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ.

За підсумками першого кварталу в Україні було вироблено 1,97 млн т молока, що на 10 тис. т менше, ніж за перший квартал 2016-го.

Статистика по поголів’ю корів, ще гірша. Станом на 1 квітня налічується 2 млн 131,9 тис. корів, що на 54,3 тис. менше, ніж торік. При цьому, більше корів вирізають навіть не господарства населення, а саме промислові ферми. Чисельність худоби в таких господарствах за рік скоротилася на 21,3 тис., або 4,2%, до 485,9 тис. голів. В той час, коли у господарствах населення скорочення сягнуло лише на 2%.

За підсумками останнього моніторингу, від 19 квітня, середня ціна на молоко екстра ґатунку знизилася на 21 копійку всього за тиждень, та на 74 за місяць — до 8,25 грн/кг.

Середня ціна на молоко вищого ґатунку цього тижня склала 8,13 грн/кг, що на 20 копійок нижче ціни попереднього тижня, та на 55 копійок за місяць.

Ціни на молоко першого ґатунку обвалилася на 27 копійок за тиждень, та на 66 копійок за місяць до 7,88 грн/кг.

Ситуація з роздрібними цінами на молочні продукти дещо інша. Так, за місяць молоко 3,2%  не змінилося в ціні і коштує 24,25 грн/кг,  масло подорожчало на 1,28 грн — до 179,50 грн, а сир «Російський» більш ніж на 2 грн — до 167,70 грн. Очікуваного «післявеликоднього» зниження цін поки не спостерігається.

Окрім того, переробники планують продовжувати підвищувати ціни на масло, як експортні, так і внутрішні. Адже вважають, що ціновий розрив між ціною українського масла та середньою у світі досить суттєвий. Ціна на масло 72% коливається в межах 2900-3100 дол./т. Це, за словами переробників, дуже мало, з урахуванням поточних світових тенденцій (4500-5000 дол./т).

Однак, те що ціни на молоко в Україні ідуть у протилежному напрямку від світових — їх не бентежить.

Закупівельні ціни на молоко, грн/кг

Детальніше
Подорожчання курятини в Україні спрогнозували аграрії
01-черв-2021

Подорожчання м'яса птиці може статися в Україні вже найближчим часом.

Не виключено, що курятина подорожчає на 20%. Зростання ціни пов'язане з високими цінами на корми і скороченням поголів'я курей. Подорожчання буде обґрунтованим, вважає генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон, повідомляє прес-служба асоціації.

Поки не очікується значного зниження вартості зерна та олійних, а ціни навіть на новий урожай є досить високими через світові тенденцій. Тому, відповідно, немає підстав вважати, що у нас буде зниження собівартості при виробництві курятини, - повідомив експерт.

За словами Сластьона, на подорожчання накладаються й інші негативні моменти в галузі - збитковість виробництва і зниження поголів'я курей. Також в Кабінеті міністрів обговорюють збільшення податкового тиску на птахофабрики. Фахівець упевнений, що це може спричинити подальше закриття птахофабрик.

У Державній службі статистики заявляли, що поголів'я птиці в Україні за рік скоротилося на 6%. За станом на 1 травня воно становило 195,3 млн голів.

ptichki.net

Детальніше
ВАР закликає народних депутатів ухвалити важливі закони для агросектору
08-вер-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає відкриття 8 сесії Верховної Ради України 9 скликання. У надскладних умовах повномасштабної війни країна продовжує жити, розвиватись, забезпечувати продовольством себе та навіть інші країни. Для полегшення роботи аграріїв, які кожен день стикаються із новими викликами у податковій, логістичній, воєнних сферах народні депутати мають оперативно прийняти нові закони. ВАР звертає увагу парламентарів на важливі для агросектору законопроєкти:

  1. РОБОТА В ОКУПАЦІЇ

Законопроєкт № 7646 «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України“ щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України» та № 7647 Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність».

Аграрії, чиї господарства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, опинилися у складному стані через невизначеність законодавства. З одного боку, їх господарська діяльність може вважатися злочином з боку українського права, з іншого — власник наражає себе на небезпеку у разі відмови від, наприклад, виконання незаконних вимог щодо «перереєстрації» на окупованій території. Тому ВАР закликає ухвалити вказанізаконопроєкти, які чітко розмежують поняття «колабораціонізм» від звичайного ведення господарської діяльності у випадку якщо це не є пособництвом державі агресору.

  1. ПОДАТКОВІ ЗМІНИ.

А) Закон, який відмінить єдиний податок 4 групи, підприємства яких знаходяться на окупованих територіях.

Сьогодні фермери 4-ї групи оподаткуванні, які втратили можливість обробляти свої землі та отримувати дохід, вимушені сплачувати власні кошти у бюджет. Це прямо дискримінує платників єдиного податку порівняно із іншими платниками податків і змушує їх до невиправданих витрат.

Б) Відтермінувати введення механізму мінімального податкового зобов’язання до 2023 року. Існуюче законодавство України в цій сфері робить 2022 рік першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання. Тобто, на початку 2023 року українські аграрії повинні подавати відповідні звіти та розрахунки по МПЗ.

Проте, у зв’язку з повномасштабною війною з російською федерацією, запровадження і використання механізму МПЗ, може мати негативні наслідки для аграрного бізнесу.

Тому важливо ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України для відтермінування введення механізму мінімального податкового зобов’язання і встановити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2023 рік замість 2022 року;

  1. ЗРОШЕННЯ.

Законопроєкт № 7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».

Прийняття цього документу буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу. Зокрема законопроєкт передбачає створення операторів меліоративних систем. Завдяки цій реформі держава з свого боку створює гравця, що матиме бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем. В свою чергу аграрії отримають реальний механізм контроля за тими фінансами, які сплачують.

  1. ПЕСТИЦИДИ ТА АГРОХІМІКАТИ.

Ухвалити в другому читанні законопроєкт 4558 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.

Головні норми документу:

  • деталізують вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів,
  • наближають законодавство України до законодавства ЄС,
  • приводять визначення термінів у відповідність до визначень, передбачених законодавством ЄС,
  • посилюють боротьбу з фальсифікованими препаратами.
  1. ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО

Під постійним прицілом в країни-агресора знаходяться нафтобази та склади зі зберіганням пального компаній-постачальників та господарствах. Аграрії, в період активних бойових дій були вимушені вивозити пальне із небезпечних районів та розливати у будь-які придатні для зберігання ємності. В той час, податковий кодекс вважає такі дії - реалізацією, яка може відбуватись тільки в межах сертифікованих складів. Проти в умовах війни зареєструвати нові склади майже не можливо. Тому ВАР закликає розглянути порушену проблематику комплексно та ініціювати зміни, направлені на лібералізацію регулювання обігу пального у аграріїв на період воєнного стану.

  1. ВІДНОСИНИ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ТОРГІВЕЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ

Українські торгівельні мережі, користуючись монопольним становищем виставляють жорсткі та необґрунтовані вимоги постачальникам та виробникам. Чисельні факти несправедливої націнки, коли велику частку доходу від продажу товару забирає саме рітейл. Часто власники великих торгівельних мереж розраховуються із постачальниками невчасно, терміни виплат за проданий товар може становити до 120 днів, що фактично паралізує роботу виробника.

ВАР закликає імплементувати Директиву 2019/633 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про заборону недобросовісних торгових практик та ухвалити законопроєкт, який чітко розмежує відносини між рітейлом та постачальниками.

  1. ПАТРОНАЖНІ ДИВІДЕНДИ

Ефективна робота кооперативів стане можливою тільки після ухвалення норми про «Патронажні дивіденди». Цей термін врегульовує питання оподаткування виплати доходу його членам від кооперативної діяльності (платникам фіксованого податку). Тобто фізична особа вже сплачує податки, від своєї діяльності. Але кооператив теж сплачує податок від реалізації цієї ж продукції.

Тому пропонується ухвалити законопроєкт № 4457−1, який ставить на меті не оподатковувати суму доходів фізичної особи від реалізації власної с\г продукції, а запроваджує виплати патронажних дивідендів кооперативом, якщо вони не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

uacouncil.org

Детальніше
Імпорт кукурудзи в Китай досягне 40% від суми поставок за 60 років
03-бер-2021

Коливання цін на ринку кормів в першу чергу залежать від вартості сировини. У 2021 році китайський ринок, один з найбільших споживачів зернових, зіткнувся з гострою нестачею кукурудзи. На думку аналітиків, країна ще довго буде залежати від імпорту, що відкриває великі можливості для виробників зерна з інших країн.

За даними компанії Superior Feed Ingredients, LLC., прогнози щодо імпорту в поточному році різняться. Деякі аналітики повідомляють про можливий обсяг в 24 ммт — наприклад, таку цифру повідомляє Міністерство сільського господарства США. Але є і більш сміливі оцінки: за даними фахівців Rabobank, показник цілком може вирости до 30 ммт і більше.

«Щоб зрозуміти, наскільки ці цифри вагомі, досить згадати, що за останні 60 років Китай в сумі імпортував близько 75 ммт кукурудзи. А за останні 6 років ті ж США не забезпечили навіть половини щорічних потреб Китаю в імпорті", — прокоментував ситуацію Джон Шив, аналітик Superior Feed Ingredients, LLC.

На думку експерта, якщо прогнози щодо попиту виявляться вірні, то темпи експорту з США повинні бути на 50% вище, ніж у 2020 році, і на 15% інтенсивніше, ніж будь-коли. Але місцеві виробники вже зіткнулися з наслідками аномальних похолодань в деяких штатах, які спричинили за собою збої в логістиці: багато графіків навантаження відстали на 2 тижні і більше.

У сукупності з активністю Бразилії і Аргентини як конкурентів-постачальників кукурудзи на східний ринок, це істотно знижує ініціативність американських компаній. Багато з них бояться наростити обсяги виробництва, а згодом зіткнутися з падінням попиту або конкуренцією з боку дешевої американської сировини.

Аналізуючи причини такого високого попиту, фахівці Rabobank відзначають: не останню роль відіграє перехід від традиційних форм господарства до більш сучасним. Переймаючи досвід західних колег, тваринницькі господарства змінили підхід до кормів і перейняли модель, в якій основу раціону складають кукурудза і соя. А великий внесок в перегляд харчування свиней вніс заборону на годування їх органічними відходами.

Говорячи про внутрішній ринок Китаю, більш якісні культури, які можуть замінити кукурудзу (наприклад, пшениця і рис), не доступні більшості господарств в необхідному обсязі. Агропромислові підприємства країни протягом довгого часу не могли задовольнити потреби місцевого ринку, тому зростання попиту посилюється через бажання багатьох фермерів закупити сировину прозапас.

Ринок Китаю, вважають аналітики Rabobank, не зможе вийти на самозабезпечення до 2030 року. А значить, в доступному для огляду майбутньому Китай продовжить бути привабливим напрямком для реалізації кукурудзяного зерна.

DairyNews.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок