Агресія рф загрожує голодом сотням мільйонів людей в усьому світі

08-бер-2022

Російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі. Про це повідомляється у зверненні народних депутатів України — членів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики з проханням закрити небо над Україною, розміщеного на сайті ВРУ.

Повідомляється, що згідно з останнім аналітичним матеріалом Київської школи економіки — російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі, на пшеницю та кукурудзу припадає майже 30% усіх калорій, тобто всієї їжі (у різних її формах), що споживається у світі. При цьому, пшениця є ключовим товаром для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, і сама лише Україна експортує близько 10% усієї пшениці та майже 16% усієї кукурудзи у світі.

Експерти КШЕ наголошують, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у світі. Відповідно, війна в Україні кидає виклик глобальній продовольчій безпеці, питання якої особливо гостро стоїть нині для Близького Сходу та Північної Африки (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина), які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках. Населення більшості цих країн традиційно відчуває нестачу продовольства, якщо не страждає від голоду, а саме:

  • На даний момент експорт зерна з України припинено, що в свою чергу загрожує дефіцитом продовольства у світі. Якщо війна триватиме, Україна не зможе поставити світу решту 6 млн тонн пшениці та 15 млн тонн кукурудзи.
  • Таким чином, в умовах війни неминучим є дефіцит виробництва та експорту. Згідно з аналізом КШЕ, на сьогоднішній день озимі культури (зокрема, пшениця) в Україні посіяні та перебувають в хорошому стані, але без своєчасної весняного підживлення врожайність істотно впаде. Лютий і початок березня були вирішальними, і наразі видається, що буде отримано достатні врожаї пшениці, якщо війна закінчиться в найближчі тиждень-два. Але через воєнні дії у більшості регіонів це фізично неможливо.

Як наслідок експерти відзначають:

  • Україна не зможе здійснювати експортні операції в найближчі 2-3 роки. Через прогнозоване значне скорочення обсягів врожаю експорт з України в наступному маркетинговому році буде малоймовірним. Втім, якщо війна закінчиться в найближчі кілька тижнів, деякі експортні поставки все ж таки стануть можливими. У гіршому ж випадку (за умови продовження війни) світові ринки недоотримають близько 60 млн тонн пшениці, 38 млн тонн кукурудзи та 10,5 млн тонн ячменю, тобто, обсяги світового експорту зерна різко скоротяться.
  • Суттєве підвищення світових цін на зерно вже розпочалося. За короткий проміжок часу, лише за один тиждень російської війни в Україні, ціна пшениці зросла на 26%, або майже на $85 за тонну. У середньостроковій же перспективі припинення експорту може призвести у 2022 році до зростання цін на світовому ринку на 30%.
  • Настає велика глобальна гуманітарна криза. Сотням мільйонів людей загрожує нестача продовольства та велика гуманітарна криза, яка загрожує не лише Україні, а й багатьом країнам-імпортерам зерна з низьким рівнем доходу.

«Саме тому, народні депутати України  члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики стверджують – українська аграрна спільнота сильна як ніколи, але щоденне перебування російського загарбника на нашій землі вартує життя не лише українцям, а й загрожує голодом сотням мільйонів людей в усьому світі »,  йдеться у зверненні.

agroportal.ua

 

Більше новин
АЧС у світі: підсумки за березень
02-квіт-2020

Хоча за попередній місяць головне місце в думках людей займав майже винятково COVID-19, не варто забувати і про африканську чуму свиней, адже захворювання продовжує  ширитися світом та приносити свинарям колосальні збитки. Тому команда PigUA.info підбила підсумки щодо поширення АЧС у світі за березень.

Так, за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) з 29 лютого по 27 березня про нові спалахи АЧС повідомили ветеринарні служби: Угорщини (326 спалахів), Південної Кореї (218), Румунії (123), Молдови (17), Латвії (16), Словаччини (12), Філіппін (6), Китаю (5), Болгарії (3), Бельгії (2), України (1) та М’янми (1).

В Україні новий спалах африканської чуми зареєстрували 20 березня  в с. Павлівка Погребищенського району Вінницької області.

 

У Польщі хворобу виявили на великій промисловій свинофермі. На підприємстві, що знаходиться у Любуському воєводстві, неподалік від кордону з Німеччиною, утримували 24 тисячі свиней. Усіх їх знищили у ході ліквідації спалаху. Цей випадок викликав неабияку паніку серед місцевих свинарів, адже це перший спалах АЧС серед домашніх свиней у цій частині країни з початку року.

Крім того, інфіковану тушу дикого кабана знайшли всього за 10 км від німецького кордону. Тушу виявили неподалік від села Мешкув, за 14 км від німецького прикордонного міста Бад-Мускау.

У Китаї у березні ситуація була досить неоднозначною. З одного боку, влада країни повідомляє про скорочення кількості спалахів та докладає усіх зусиль для підтримки жорстких заходів контролю на національному рівні. З іншого боку, АЧС почали реєструвати серед диких кабанів у центральних провінціях (раніше поширення хвороби у цьому регіоні відбувалося в основному через людський фактор та не було пов’язано з міграцією диких тварин).

Крім того двічі африканську чуму реєстрували серед незаконно перевезених тварин. У першому випадку вантажівку, яка перевозила 111 свиней виявили у місті Лешань провінції Сичуань. У другому випадку 200 свиней перевозили на ферму у місті Ордос. На момент реєстрації спалаху 92 тварини вже загинуло.

На Філіппінах кількість знищених через АЧС свиней сягнула 250 тис. голів. Нові спалахи захворювання реєстрували на всій території країни, зокрема і в провінціях Іфугао та Нуева Віская.

pigua.info

Детальніше
Частка молока «екстра» ґатунку в переробці зростає
28-лип-2021

У першому півріччі 2021 року надходження молока на переробні підприємства скоротилося на 11,8% та склало 1,6 млн т. При цьому промислові господарства забезпечили 77,7% всього молока, яке прийшло на переробку.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Частка екстра ґатунку у структурі надходження склала 39,5%, проти 35,1% в 2020-му (493,9 тис. т), частка вищого ґатунку зросла з 32,6 до 35% (437,4 тис. т). надходження першого ґатунку від промислового сектору скоротилося з 31,4 до 24,9% (312,1 тис. т.).

Наразі превалюючим ґатунком промислового молока-сировини при надходження на переробку є екстра.

Господарства населення за перше півріччя забезпечили 22,3% молока базової жирності. Екстра та вищого ґатунків ці господарства практично не поставляли. Левова частка припадає на перший ґатунок — 218,1 тис. т (78,1% проти 81,2% торік).

«За прогнозами експертів частка молока від населення буде скорочуватися й надалі і тут варто особливу уваги звертати на швидку компенсацію з боку промислових господарства, створення умов для їх розвитку та збільшення виробництва молока в цьому секторі. Адже на сьогодні молокопереробні підприємства перекривають цю нестачу молочними компонентами імпортного походження» — наголошує експертка.

Детальніше
Чого чекати українському агробізнесу в новому році
27-груд-2017

Чого чекати українському агробізнесу в новому році? Економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак ділиться прогнозами.

Нагадаємо, що експерти назвали основні ризики отримання дотацій аграріями в 2018 році.

За словами Ярмака, він скептично ставиться до прогнозів, але разом із тим вважає прогнозування важливим процесом для розвитку.

За його прогнозами:

Україна змістить Аргентину з другої позиції в світовому рейтингу експортерів меду і стане другим найбільшим експортером меду до США. Також відчутно збільшиться врожайність соняшника, завдяки значному збільшенню кількості бджолосімей в Україні.

Закріплення на позиції четвертого найбільшого експортера малини в світі і третього в Європі. Збільшення експорту ще на 35−40%.

Початок системного експорту сиру до країн ЄС.

Початок кооперативної переробки молока на абсолютно новому кооперативному заводі для потреб експорту. Однак тут я думаю, що ситуація може затягнутися до 2019 року.

Різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн Південно-Східної Азії.

Різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн ЄС та Великобританії.

Початок системних поставок продуктів харчування до Канади в рамках договору про вільну торгівлю.

Створення перших кооперативних фідлотів з відгодівлі бичків/кастратів молочних порід до м'ясних кондицій, та стрімке збільшення експорту як живих тварин, так і яловичини.

Малоймовірно, але дуже хотілося б, щоб було створене хоча б одне підприємство з глибокої обвалки яловичини. Реальніше, що це відбудеться десь в 2019—2020 роках.

Стрімкий розвиток виробництва та експорту нішових культур.

«Це такий-собі коротенький список моїх очікувань та сподівань, або оптимістичних прогнозів», — підсумував Андрій Ярмак.

milkua.info за матеріалами agropolit.com

Детальніше
Ринки Азії демонструють зростаючий попит на українську м’ясну продукцію
16-трав-2017

Ринки Азії демонструють зростаючий попит на українську м’ясну продукцію (в основному, курятину та свинину, а також субпродукти), про що свідчать більше 50 відповідних запитів від іноземних імпортерів, які отримала Рада з питань експорту продовольства (UFEB) під час торгової місії до Сінгапуру та В’єтнаму. Про це повідомляє прес-служба UFEB.

За словами директора UFEB Богдана Шаповала, бізнес-поїздка була організована за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

«Учасники місії, якими стали три провідні молочні компанії України, відвідали Сінгапур, де зустрілися з місцевими дистриб’юторами, а також взяли участь в виставці Food&Hotel Vietnam 2017 в Хошиміні. Під час поїздки ми вкотре переконалися, що основний інтерес для азійських трейдерів та дистриб’юторів становлять „молочка“, цукор, кондитерські вироби та особливо м’ясна продукція: ми отримали майже 70 запитів і приблизно 50 з них ― на м’ясо та субпродукти», ― сказав Шаповал.

Також учасники поїздки представили свої компанії та їхню продукцію на одній з найбільших в регіоні виставці Food&Hotel Vietnam 2017. Кожен з них отримав близько 20 запитів від імпортерів з В’єтнаму, Кореї, Китаю, інших країн Азії та навіть Європи і США.

Крім того, до UFEB також надійшли запити на кондитерську продукцію, цукор, яловичину та фрукти.

«На жаль, коли мова заходить про Азію, ми стикаємося з певною пасивністю наших виробників. У багатьох є хибне враження, що імпортери цього ринку „самі прийдуть в Україну“. Варто мати на увазі, що поки ми чекаємо тут, наші потенційні бізнес-контакти отримують виробники з Індії, США та Нової Зеландії», ― зауважив Шаповал.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок