АЧС негативно позначилася на виробництві комбікормів

Обираючи підстилку, слід брати до уваги кількість молока та продуктивність, можливості обладнання та економіку господарства. Неорганічна підстилка (пісок) вважається золотим стандартом високої продуктивності та низької кількості соматичних клітин в загальному молоці.

З іншої сторони, пісок важкий для обладнання. Але не зважаючи на це, все більше фермерів, особливо великих підприємств, переходять на використання неорганічної підстилки.

Вчені університету Вісконсін-Медісон провели дослідження на 325 молочних фермах, що виробляли більше 11 тис. кг молока на рік. Серед цих ферм, 60% використовували неорганічну підстилку (пісок чи вапно), 19% — органічну, а 9% — з відновленого гною. Усі інші ферми використовували поєднання органічної та неорганічної підстилки.

Результати досліджень свідчать, що на фермах, де використовували неорганічну підстилку, був найнижчий показник кількості соматичних клітин в загальному молоці та найвищий показник продуктивності. Річні надої на таких господарствах були на 770 кг та 1150 кг вище порівняно з господарствами, що використовували органічну підстилку та підстилку з гною відповідно. Також вчені помітили, що на фермах з підстилкою з відновленого гною, кількість низькопродуктивних та корів з діючими лише трьома чвертями була вищою.

На фермах, де підстилку в стійлах постійно підміняли та додавали нову, КСК була низькою. На господарствах, що замінювали підстилку двічі на тиждень, КСК була вищою. Найвища кількість патогенів у підстилці з піску накопичується через два дні після того, як її стелять у стійло.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's

Ірак зняв тимчасову заборону на поставки продукції птахівництва походженням з України, яке було запроваджене через випадки високопатогенного грипу птиці на території нашої держави.

Як повідомляє Міністерство закордонних справ Республіки Ірак, таке рішення нещодавно прийняв іракський уряд.

За інформацією Держпродспоживслужби

У Польщі вкотре відбулося засідання комісії Сейму з сільського господарства для вирішення проблеми АЧС. У ньому взяли участь урядовці, фермери та представники різних організацій. Свинарі наголосили на недоцільності ліквідації малих ферм. Звернули увагу на те, що відстрілу кабанів недостатньо, а допомога держави занадто мала.

Заступник міністра сільського господарства країни Яцек Богуцький, запевнив, що намір уряду — ліквідація хвороби і регіоналізація — необхідний захід, інакше експорт свинини і вихід на ринки за межами ЄС не буде можливим. За його інформацією, на території воєводств, охоплених хворобою, залишається більше 80% дрібних свиноферм. Обмеження кількості малих господарств, у свою чергу, сповільнить поширення хвороби, так як 90% спалахів АЧС виявили на фермах, у яких було менше 50 свиней.

Зараз у Польщі діє декілька програм допомоги свинарям. Одна з них передбачає грошові компенсації за забите поголів’я. Вона вже охопила 6 тис. господарств, 2 500 з яких вирішили відмовитися від свинарства.

Інша форма допомоги — компенсації за відмову на 2 роки від свинарства господарств, де утримувалося менше 50 голів (понад 70%). Майже 2 000 фермерів вже отримали гроші за знищених свиней. Сума відшкодування складала 53 євро за голову, тож фермерам вже виплатили від 2 тис. до 230 тис. євро.

Читайте також: Польща збудує паркан на кордоні з Україною і Білоруссю

Заступник міністра також згадав ідею будівництва паркану на кордоні. Він пояснив, що ведеться економічний і технічний аналіз можливості будівництва такої огорожі. Одна з проблем полягає в тому, що у Польщі вздовж річки Буг немає жодного метра фізичного кордону — він проходить по руслу річки. Також немає смуги берегу у державній власності, на якій міг би бути побудований паркан, оскільки приватні володіння доходять до самої річки.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

У жовтні 2020 року Україна зробила ще один важливий крок до формування належного законодавства у сфері органічного виробництва. Так, Урядом прийнято Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції (постанова №1032), який розроблено з урахуванням вимог законодавства ЄС. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Документом визначено правила сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції, а також порядок видачі сертифіката, його дубліката та форму.

Враховуючи, що Україна є провідним постачальником органічної продукції на зовнішні ринки, запровадження власної системи сертифікації підвищить імідж України на світовій торговій арені. Крім того, це сприятиме сталому розвитку вітчизняного органічного сектору, збільшенню прозорості виробництва та насиченню внутрішнього ринку органічною продукцією.

Нагадаємо, що за підсумками 2019 року Україна посіла 1 місце в Європі та 2 місце у світі (зі 123 країн) за обсягами експортованої органічної продукції до ЄС, піднявшись на дві сходинки порівняно з попереднім роком. Про це йдеться в щорічному звіті Європейської Комісії «Імпорт органічних агропродовольчих товарів в ЄС: ключові зміни в 2019 році».

Крім того, постановою № 1032 внесено зміни до Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції (постанова № 970). Зокрема, правила доповнено положеннями, що визначають вимоги до документування виробниками своєї діяльності, що є обов’язковою умовою для проведення сертифікації виробництва як органічного.