АЧС: співпраця між Німеччиною та Польщею

Росія не полишає спроб паразитувати на глобальних проблемах. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Днями МЗС РФ зманіпулювало публікацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), аби відбілити роль Росії в створенні глобальної продовольчої кризи.

«Мовляв, за даними ФАО, за підсумками 2021/2022 сільськогосподарського року обсяг виробництва зернових в світі очікується на рівні 2,8 млрд тонн, що перевищує аналогічний показник попереднього сезону. В блокуванні зерна або зростанні цін винна звісно не Росія. На переконання російських дипломатів, винні систематичні „помилки“ Заходу в плануванні сільськогосподарської політики та „нелегітимні“ санкції. Такий підхід яскраво ілюструє тактику підтасовування фактів. Російський диявол криється як раз в деталях», — коментує Олег Ніколенко.

По-перше, виробництво зерна в світі дійсно зростає, але зростає і споживання. Насправді споживання зростає в 1,3 рази швидше, ніж виробництво.

По-друге, обсяг торгівлі зерном падає, а не зростає. За даними ООН, в сезоні 2020/2021 року об'єм торгівлі склав 479,3 млн тонн, а 2021/2022 році — вже 475,4 млн тонн.

По-третє, і найголовніше, суттєва частина українського зерна врожаю 2021/2022 року зараз недоступна для споживачів через блокування російською армією українських портів. Ба більше, незважаючи на високі обсяги виробництва, деякі країни нині обмежують експорт зернових задля мінімізації руйнівних наслідків російської агресії та ґарантування своєї продовольчої безпеки.

Така негативна тенденція буде лише поглиблюватися. ФАО прогнозує подальше зменшення обсягів виробництва, споживання, запасів та торгівлі зерновими.

«Як вже зазначав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, нинішня продовольча криза в світі — приклад того, як в Москві використовують глобальну проблему, аби просувати свої агресивні політичні інтереси. Фактично Росія свідомо запустила гру на виживання в країнах з найвразливіших регіонів світу, щоб на високих ставках виторговувати геополітичні переваги. Не перестаємо повторювати нашим партнерам: зупинивши Росію в Україні, вони, насамперед, захистять добробут своїх громадян», — зазначає пан Ніколенко.

Світові ціни на добрива майже досягли рекордного рівня і можуть залишатися високими протягом 2022 р. Це може негативно вплинути на сільгоспвиробництво і в 2023 р.

Про це говориться у звіті Міністерства сільського господарства США (USDA).

Як зазначається, добрива займають 20-35% виробничих затрат залежно від культури. 

«російське вторгнення в Україну погіршило і без того обмежену ситуацію з поставками добрив і спричинило обмеження імпорту та експорту, що посилює ризик дефіциту», — говориться у повідомленні. 

Експерти зазначають, що разом Китай, росія, Сполучені Штати, Індія та Канада виробляють понад 60% світових поживних речовин для добрив. Зростання цін на пальне призвело до скорочення випуску ще з 2021 р.

Війна росії проти України спричинила введення торгових обмежень та переформатування логістичних ланцюгів. 

В USDA підкреслили, що сектор добрив вразливий до збоїв, оскільки експортерів мало. П’ять країн/регіонів експортують понад 60% усіх добрив — росія, Канада, Європейський Союз, Китай і білорусь. При цьому на росію та білорусь припадає майже 25% світового експортного ринку всіх добрив.

В результаті імпортери добрив скоротили закупки, а це, ймовірно, негативно вплине на урожай, адже аграріям доведеться переглядати норми внесення та посівні площі. 

«Глобальні перспективи на 2023 рік виглядають ще жахливішими. Оскільки російсько-українська війна триває, а постачання добрив залишається обмеженим, високі ціни, ймовірно, матимуть сильніший вплив на рішення щодо посіву рослин у 2023 році», — прогнозують в USDA.

agroportal.ua

Таким привілеєм зможуть скористатися підприємства-учасники Асоціації «Свинарі України», що працюють на деокупованих територіях чи в регіонах, що найбільше постраждали від військової агресії рф.

Програма реалізується за підтримки Міністерства сільського господарства США, яку АСУ здобула, перемігши в конкурсі грантових заявок. У фокусі проекту –- покращення контролю здоров’я свиней в умовах війни.

Програма моніторингу – лише один із напрямів діяльності. Її складали кращі вітчизняні ветеринари та спеціалісти лабораторії Biosafety-Center (Дніпропетровська обл.), що здійснюватиме дослідження. Програма включає комплексні дослідження на низку респіраторних та шлунково-кишкових патогенів, а також визначення чутливості до протимікробних препаратів. Програмою передбачено триразовий забір і дослідження зразків упродовж року.

Серед учасників підприємства з областей, що найбільше постраждали від військової агресії рф. Програма стартує у листопаді цього року.

Асоціація «Свинарі України» 

Згодовування проблемного молока телятам є загальноприйнятою практикою. За оцінками Міністерства сільського господарства США, більше половини молочних підприємств згодовують незбиране молоко, що становить більше 70% вирощених теличок в США.

Вибракуване молоко може містити залишки ліків від корів, в яких не пройшов період каренції. Так як стійкість до антибіотиків виникає і через згодовування вибракуваного молока телятам, питання антибіотикорезистентності стоїть гостро, адже воно може мати вплив і на виробництво продуктів тваринного походження.

З огляду на дану проблему, вчені Університету Барселони провели дослідження на восьми фермах над телятами перед відлученням. На чотирьох фермах їм згодовували проблемне молоко, а на інших — замінник молока.

На кожній фермі у 20 телят віком 42 дні від народження взяли аналіз гною та мазок з носа на присутність антибіотикорезистентних бактерій. Результати:

У телят, яким згодовували проблемне молоко, в гноєві був підвищений вміст E. coli стійкої до енрофлоксацину, флорфеніколю, стрептоміцину, доксицикліну та еритроміцину. Згодовування вибракуваного молока також збільшило відсоток мультирезистентної E. coli у фекаліях.

Стійкість до певного антибіотика не обов’язково пов’язана з використанням його на фермі. Вчені пояснюють це тим, що використання окремого антибіотика могло спричинити стійкість до іншого в межах популяції бактерій. Ще одна теорія — стійкі організми могли потрапити на ферму через контакт з тваринами з іншого господарства чи через телят, які споживали забруднений корм чи воду.

До групи антибіотиків, що часто застосовуються на фермах, значної стійкості не було. Це бета-лактамні антибіотики, включаючи амоксицилін та цефтіофур. Ця відсутність стійкості була постійною, незалежно від того згодовували телятам проблемне молоко чи ні.

Мазки з носа оцінювали на присутність резистентної Pasteurella multocida. Лише 36,5% зразків містили P. multocida, а резистентність в тих зразках була мінімальною. В телят, яким згодовували проблемне молоко, була стійкість лише до колистину, хоча він застосовувався лише на одному господарстві.

Також були виявлені різні типи мутації бактерій та горизонтальна передача (від бактерії до бактерії) стійкості генів. Вчені припускали, що з цієї причини була виявлена стійкість до колистину бактерії P. multocida.

Дослідження свідчать, що згодовування проблемного молока підвищує стійкість до деяких антибіотків фекальних бактерій телят. Також, горизонтальна передача генетичної стійкості від інших бактерій з навколишнього середовища чи інших тварин може сприяти антибіотикорезистентності в молодняка.

milkUa.Info за матеріалами dairyherd.com