АЧС: новий випадок у Закарпатській області

Ще у 2013-му році КНР споживав половину всіх антибіотиків у світі. 52% із цього обсягу — сектор тваринництва:   97 тис. тонн.

У період з 2014-го по 2018-ий застосування антибіотиків у галузі вирощування сільськогосподарських тварин скоротилося у понад тричі — до 30 тис. т.

Застосування антибіотиків у тваринництві Китаю регулюється законодавчо. Є низка заборон:  

корми не мають містити антибіотиків;

заборонено застосовувати антибіотики з метою стимулювання росту, насамперед колістину.

Разом із тим, у Китаї досі дозволено застосовувати антибіотики з профілактичною метою. Відмова від такої практики — наступний крок. Хоча, враховуючи непросту епізоотичну ситуацію у  секторі, і уряд, і виробники розуміють, що легко це не буде.

PigUA.info

За підсумками минулого року блок арабських країн втратив позиції провідного імпортера бразильської птиці до Азії. Зменшення закупівель було спричинене місцевою виробничою стратегією Саудівської Аравії, зменшенням потоку туристів у Об’єднаних Арабських Еміратах та частковим припиненням релігійного туризму через пандемію Covid-19.

За словами представника Бразильської асоціації тваринництва (ABPA) Луїса Руа, арабські країни залишаються провідними імпортерами цілих тушок курей з Бразилії.

З листопада по листопад Саудівська Аравія придбала у Бразилії 418,8 тис. тонн птиці, що на 2% менше у порівнянні з попереднім роком. Другий рік поспіль країна залишається другим за величиною імпортером, після Китаю, який імпортував 615,7 тис. тонн бразильської птиці, що на 20% більше, порівняно з показниками 2019 року.

Голова ABPA Рікардо Сантін зазначив, що Саудівська Аравія закуповувала менше курятини через рішення уряду країни про стимулювання місцевого виробництва. Утім, за словами експерта, Бразилія залишається найбільшим у світі виробником халяльної птиці. ОАЕ посіли четверте місце в рейтингу найбільших імпортерів птиці з Бразилії – 272,2 тис. тонн, що на 14% менше, ніж за попередній рік.

Meat-Inform

Профільні тваринницькі асоціації звернулися до уряду щоб вирішити питання сплати ПДВ на тварин, знищених в результаті ліквідації. 

Про це повідомляє Асоціація свинарів України. 

Одна з ключових проблем контролю та боротьби з захворюваннями продуктивних тварин — вимога сплати ПДВ на ліквідоване у наслідок ліквідації спалаху поголів'я.

Питання важливе для всього тваринницького сектору, адже всі галузі стикаються з серйозними епізоотичними викликами: свинарі з африканською чумою свиней, птахівники — з пташиним грипом, молочарі — з нодулярним дерматитом ВРХ (проникнення цього збудника в Україну вже кілька років тримає виробників у напруженні).

Проблема обговорювалася з фахівцями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України. Роз’яснення проблематики доводили до Комітету з питань аграрної та земельної політики ВРУ, Прем'єр-Міністра України. Однак зрушень у його вирішенні досі не відбулося.

Профільні асоціації — Асоціація «Свинарі України», Асоціація «Союз птахівників України», Українська корпорація по виробництву м'яса на промисловій основі «Тваринпром», Асоціація виробників молока — об'єдналися та склали спільний запит з проханням не ігнорувати описану проблематику, а направити зусилля на її вирішення. Адже від цього залежить не лише епізоотичне благополуччя, а й продовольча безпека України.

«Окрім того, що більша частина витрат, пов’язаних із ліквідацією спалаху, лягає на плечі виробника, його також зобов’язують сплатити ПДВ на знищене через форс-мажорну ситуацію поголів'я! Так, Податковий кодекс України (ПКУ) не містить чіткої норми щодо нарахування ПДВ у випадку форс-мажорної ситуації, в тому числі у випадку вимушеної ліквідації активів в умовах спалаху особливо небезпечного вірусу/хвороби. При цьому, ДПС України тлумачить положення ПКУ так: знищення основного стада внаслідок дії обставин непереборної сили не оподатковується ПДВ, а знищення товарного стада — зобов’язане оподаткуватись ПДВ. Логіка такого тлумачення положень ПКУ є незрозумілою і не відповідає основним засадам оподаткування викладеним в ПКУ», — йдеться у зверненні.

milkua.info

Наразі споживання м’яса у країнах Євросоюзу зростає. Утім, за прогнозами Єврокомісії кількість тваринного білка, споживаного в середньому за рік, скоротиться на 1 кілограм. Деякі споживачі відмовлятимуться від свинини та яловичини на користь м’яса птиці.

Після економічної кризи та скорочення виробництва в 2013-му році (через реструктуризацію молочного сектору, нових норм, що впливають на сектор свинарства та обмежене постачання м’яса в цілому) споживання м’яса у ЄС відновилося (+4,7 кг на душу населення з 2013-го до 2019-го року). Це сталося завдяки поліпшенню економічної ситуації для домогосподарств та достатньому постачанню, незважаючи на зростання обсягів експорту.

Утім, очікується, що з 2020-го до 2030-го року річне споживання м’яса в ЄС знизиться з 69,8 до 68,7 кг на душу населення. Для цього існує кілька причин: соціальні та етичні проблеми, стурбованість довкіллям та кліматом, піклування про здоров’я та зниження доступності м’яса на внутрішніх ринках.

Загальний спад буде супроводжуватися зміною структури споживчого кошика. Так, якщо зараз жителі країн ЄС споживають у середньому 25,6 кг птиці на рік, то в 2030-му році цей показник зросте до 26,6 кг. Натомість споживання свинини зменшиться з 31,3 кілограма на рік до 30,2 кг, а яловичини – з 10,8 кг до 10 кг. Попит на баранину не зазнає змін – 1,8 кг на рік. Це пояснюється, зокрема попитом з боку мігрантів мусульманського походження, які надають перевагу овечому м’ясу.

М’ясо, вирощене в лабораторіях, та рослинні замінники впродовж найближчого десятиліття можуть стати конкурентами натурального м’яса. Утім, чи є такий продукт менш шкідливим для клімату і як до нього будуть ставитися споживачі, поки важко сказати.

meat-inform.com