Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі

У січні 2017 року експорт аграрної продукції склав 1,36 млрд доларів США, що стало рекордним показником за останні 4 роки. У порівнянні із січнем 2016 року зовнішні постачання сільгоспродукції збільшилися наполовину - на 53,7%. Зростання спостерігалося за усіма групами товарів, що свідчить про збільшення у світі попиту на українське продовольство.

У абсолютних значеннях, традиційно, найбільше було поставлено на зовнішні ринки продуктів рослинного походження – на $735,7 млн, що більше попереднього періоду на 66,6%. У тому числі, зернових культур – на $565,4 млн (166,4% до січня 2016 року).

Збільшення експорту за іншими групами сільськогосподарських товарів у січні 2017 року за даними Державної служби статистики України виглядає так: жири та олії – до $371,9 млн (131,1% до січня 2016 року), готові харчові продукти – до $204,5 млн (161,8% до січня 2016 року), живі тварини та продукти тваринного походження – до $43,8 млн (143,2% до січня 2016 року).

Завдяки збільшенню експорту сільськогосподарських товарів частка аграрної продукції у загальнонаціональному експорті сягнула рекордних 44,8%.

 Прес-служба Мінагрополітики

Ринки Азії демонструють зростаючий попит на українську м’ясну продукцію (в основному, курятину та свинину, а також субпродукти), про що свідчать більше 50 відповідних запитів від іноземних імпортерів, які отримала Рада з питань експорту продовольства (UFEB) під час торгової місії до Сінгапуру та В’єтнаму. Про це повідомляє прес-служба UFEB.

За словами директора UFEB Богдана Шаповала, бізнес-поїздка була організована за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

«Учасники місії, якими стали три провідні молочні компанії України, відвідали Сінгапур, де зустрілися з місцевими дистриб’юторами, а також взяли участь в виставці Food&Hotel Vietnam 2017 в Хошиміні. Під час поїздки ми вкотре переконалися, що основний інтерес для азійських трейдерів та дистриб’юторів становлять „молочка“, цукор, кондитерські вироби та особливо м’ясна продукція: ми отримали майже 70 запитів і приблизно 50 з них ― на м’ясо та субпродукти», ― сказав Шаповал.

Також учасники поїздки представили свої компанії та їхню продукцію на одній з найбільших в регіоні виставці Food&Hotel Vietnam 2017. Кожен з них отримав близько 20 запитів від імпортерів з В’єтнаму, Кореї, Китаю, інших країн Азії та навіть Європи і США.

Крім того, до UFEB також надійшли запити на кондитерську продукцію, цукор, яловичину та фрукти.

«На жаль, коли мова заходить про Азію, ми стикаємося з певною пасивністю наших виробників. У багатьох є хибне враження, що імпортери цього ринку „самі прийдуть в Україну“. Варто мати на увазі, що поки ми чекаємо тут, наші потенційні бізнес-контакти отримують виробники з Індії, США та Нової Зеландії», ― зауважив Шаповал.

У поточному році фінансування протиепізоотичних заходів було суттєво збільшене. На ці потреби у Державному бюджеті на 2018 рік передбачено 687 млн грн, - наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час колегії щодо підсумків роботи Держпродспоживслужби за 2017 рік та завдань на 2018 рік.

«Це вперше за всю історію незалежної України, коли запит Держпродспоживслужби щодо фінансування протиепізоотичних заходів був повністю задоволений. Але для нас це – подвійна відповідальність. Уряд зробив все для того, аби створити належні умови для роботи Служби. Тепер наше завдання - виправдати сподівання», - наголосив Володимир Лапа.

Він зазначив, що грамотне використання коштів – на відповідальності керівників центрального апарату та всіх територіальних органів.

Крім того, Голова Держпродспоживслужби особливу увагу звернув на боротьбу з корупцією в системі Держпродспоживслужби. За його словами, ситуація на місцях свідчить про те, що цю роботу потрібно суттєво підсилити.

«Ми повинні посилити роботу у співпраці з центральним апаратом Держпродспоживслужби, правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування. Це імідж служби та держави і це вимоги законодавства», - заявив Володимир Лапа.

Прес-служба Держпродспоживслужби

В Україні, згідно законопроєкту № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», планують запровадити мінімальне податкове зобов'язання сільського господарства.

Про це розповів Євген Олейніков, керівник Податкової служби, передає epravda.com.ua.

За словами Олейнікова, мінімальне податкове зобов'язання сільського господарства стосуватиметься маленьких та великих аграрних господарств.

«Ми ще на початку 2021 року намагалися порахувати, скільки землі в нас обробляється, але не обліковується. Ми отримали цифру понад 10 млн гектарів. Найголовніше в цьому питанні — для кого ця норма. Доходи від цього податку — це доходи територіальної громади, центральний бюджет на них не зазіхає», — пояснює очільник відомства.

Відповідно, якщо на місці виникають питання, що хтось незаможний, хтось реально не обробляє цю землю, то територіальна громада через свою раду цілком може надати відповідні знижки, пільги або просто повернути суму податку як соціальну допомогу. Це їх відповідальність.

«Але є ситуації, коли великі аграрії використовують систему неофіційної оренди землі, тобто не показують її в звітності. Я не можу сказати конкретно, хто і скільки, це треба доводити», — наголосив Євген Олейніков.