13 країн та більш ніж 460 спалахів: наслідки поширення АЧС у листопаді

Європарламент, Європейська рада і Єврокомісія відхилили Поправку 171, якою водилися нові обмеження на термінологію, яка використовується в секторі рослинних аналогів молочної продукції.

ЄС в 2020 р. вже заборонив використання термінів, похідних від молочних продуктів, таких як «мигдальне молоко» або «веганські сири», і ця поправка 171 ще більше б вплинула на сектор молочних альтернатив, оскільки бренди не могли б використовувати описові терміни, такі як «вершковий», «масляний» або «веганська альтернатива йогурту».

Відзначається, що візуальне зображення продуктів рослинного походження, які можна було б розцінити як «імітують» молочні продукти, а також певні формати упаковки також були б заборонені.

Крім того, Поправка 171 поклала би кінець брендам, які використовують слогани, які порівнюють веганські альтернативи з молочними продуктами.

Уточнюється, що скасування Поправки 171 стало можливим через заперечення з боку зацікавлених осіб і асоціацій, в тому числі 456 тис. споживачів, які підтримали петицію, ініційовану ProVeg International, Upfield і Oatly і підтриману 96 іншими організаціями. Некомерційні організації та харчові компанії, такі як Nestlé, і представники молочної промисловості, також були серед критиків Поправки.

«Ми вітаємо рішення відхилити Поправку 171, — заявила директор зі зв'язків з громадськістю Oatly Сесілія МакЕліві. — Вкрай важливо зосередитися на усуненні юридичних перешкод, що заважають переходу до стійкої продовольчої системи».

«Протягом останніх кількох місяців Upfield наполегливо виступала проти Поправки 171, і сьогоднішнє рішення відхилити її є перемогою для індустрії рослинних альтернатив», — зазначила директор зі зв'язків з громадськістю компанії Upfield Жанетт Філдінг.

Тим часом, Європейська молочна асоціація (EDA) заявила, що рішення зберегти існуючі обмеження на використання таких термінів, як «веганські сир» буде як і раніше захищати продукти молочної промисловості.

«Захист молочних продуктів залишається наріжним каменем Спільної сільськогосподарської політики ЄС», — йдеться в заяві EDA.

agroportal.ua за матеріалами Foodbev.

Утилізація відходів у великому бізнесі стала невід'ємною частиною роботи агрохолдингу МХП, повідомили у прес-службі, передає УНН.

«На підприємствах холдингу цьому питанню завжди приділяють особливу увагу. Адже всі відходи компанія з 2006 року утилізувала сама. Проте з 2015 року вирішила змінити підходи, перетворивши утилізацію відходів на їх переробку в високо маржинальні продукти. Не секрет, що МХП володіє одним із найуспішніших українських брендів охолодженого м’яса птиці Наша Ряба. Компанія має п’ять птахофабрик: дві з яких зосереджені на вирощування батьківського поголів’я, а інші три направлені на переробку птиці та мають цехи з переробки курячого пір’я», — розповіли в МХП.

У 2021 році планується переробити 52 тисячі тонн курячого пір’я, яке потім використовується для виготовлення корму для тварин.

«Детальніше про цифри переробки в 2021 році: Миронівська птахофабрика — понад 18 тис. тонн; Оріль-Лідер — понад 5 тис. тонн; Вінницька птахофабрика — понад 29 тис. тонн.

Високі стандарти у веденні бізнесу стосуються не лише продукції, яку виробляє компанія, а й усіх етапів бізнес-ланцюжка.

МХП — відповідальний та прогресивний бізнес, який підвищує екологічність власного виробництва», — резюмували в агрохолдингу.

Джерело: УНН

В Україні вигідно розвивати переробку аграрної продукції, наш аграрний ринок є ключовим для десятка країн.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час Dragon Capital's Ukraine Virtual Investor Conference, повідомляє пресслужба глави держави.

«Україна — це аграрний сектор, глобальне значення якого вже всі бачили, коли Росія заблокувала наші порти. Саме наш агросектор — ключовий для ринків десятків країн. Розвивати переробку в Україні — це справді вигідно», — сказав він.

Він наголосив, що Україна — це індустріальні парки, які дають особливі можливості для розміщення будь-яких виробничих підприємств.

«Величезний потенціал у різних галузях — від аерокосмічної до деревообробки», — сказав він.

Зеленський наголосив, що Україна демонструє стійкість інституцій навіть у час повномасштабного вторгнення російських військ.

agropolit.com

Наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

Про це повідомив заступник віце-президента Al-Khafadji Group Мустафа Кадхем Кафаджі. 

«Ми почали цікавитися українським молоком для ринку Іраку майже півтора роки тому. З'ясувалося, що існує проблема з упаковкою. Я маю на увазі, що українські молочні заводи не виробляють молоко в упаковці того обсягу, який нам потрібен, а саме, 130 мл. Найменший обсяг, який нам могли запропонувати, був 240 мл. Виявилося, що в пакувальних машинах Тетра Пак, які використовують українські молокозаводи, не можна переналаштувати лінію на інший обсяг упаковки. Потрібно міняти всю лінію, а це дуже великі витрати», ― зазначив Кафаджі.

«В Україні ми хотіли б купувати сир ― пастоподібний крем-сир і розсільний, білий. Цікавимося можливостями поставок сметани, морозива і сухого молока. До речі, я звертався тут, в Україні, із запитом по сухому молоку, але ніякої активності з боку продавця не помітив», ― зауважив він.

За словами експерта, наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

«Торгівлю стримує страх. Існують побоювання нового ринку як наслідок тривалої практики торгівлі з Росією, куди йшла переважна частина виробленої молочної продукції. Це було зручно ― всі знали один одного, знали смаки, звички та уподобання. Були налагоджені торговельні зв'язки. І коли виникла проблема з експортом, довелося терміново шукати нові ринки», ― зауважив Кафаджі.

«А як їх шукати? Потрібно перш за все знати той ринок, куди ти збираєшся продавати свій товар. Якщо серйозно націлюватися на новий ринок, то найпростіший спосіб ― взяти на роботу людину з цієї країни. Зараз в Україні навчається багато студентів, в тому числі з Іраку. Вони закінчують університет, шукають роботу. Їх думку можна використовувати для налагодження зв'язків та вивчення ринку», ― додав він.

Крім того, за словами експерта, є й штучні труднощі, які не сприятиють розвитку торгівлі.

«Наприклад, будь-який бізнесмен з Еміратів хоче потрапити в Україну, щоб ознайомитися з ринком і побувати на підприємствах потенційних партнерів. Навіть щоб просто приїхати в Україну, він повинен провести масу часу в Консульстві України в своїй країні, щоб отримати візу. Іноді процес затягується на півроку. Для активного розвитку українського експорту, в тому числі і молочного, не тільки підприємства-експортери повинні мати активні служби продажів, які миттєво реагують на запити», ― підсумував Кафаджі.

За матеріалами «Інфагро»