Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі

За підсумками 2020 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 511,8 тис. т молока, що на 7,6% менше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому розподіл молока-сировини на ґатунки у загальному валі молока продемонстрував зростання частки «екстра» та «міграцію» другого ґатунку у перший.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Так, частка сировини екстраґатунку у загальному валі надходження на переробку зросла з 20,5 до 26,9%, або 885,1 тис. т в натуральному виразі. Відсоток вищого ґатунку знизився з 27,1% до 26,6% (875,9 тис. т.). А першого, навпаки, зріс з 27,3% до 41,4% (1 млн 361,9 тис. т.). Частка другого ґатунку різко зменшилася з 23,3 до 4,6% (150,5 тис. т). Звідси, випливає логічна відповідь, чому так зросла частка першого ґатунку.

Разом з тим, структура надходження молока на заводи від промислових ферм мала наступний вигляд: 34,6% (проти 27,2% у 2019 р.) екстра, 34,2% (35,9%) вищого ґатунку, 30,4% (32,3%) першого та 0,6% (3,7%) другого ґатунку.

В господарствах населення відбувся бутафорний стрибок якості. Частка другого ґатунку скоротилася з 83,2% до 18,4%, а  от першого ґатунку, навпаки, зросла з 12 до 79,9%. Таким чином заводи намагаються підлаштуватися під вимоги нового законодавства якості та безпечності молока в умовах, коли не можуть відмовитися від селянського молока.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) заборонила імпорт свиней з Підляського, Мазовєцького, Люблінського та Вармінсько-Мазурського воєводств, повідомляє Польське радіо.

Польща протягом декількох років експортує в Україну невелику кількість м’яса, а тому введення цієї заборони не є проблемою для галузі, — вважають експерти.

«У зв’язку з появою нових випадків вірусу африканської чуми свиней (АЧС) у диких кабанів на теренах Польщі, ветеринарна служба України впровадила заборону на ввезення тварин, чутливих до АЧС, а також продуктів, сировини, генетичного матеріалу з них та кормів з Підляського, Мазовєцького, Люблінського та Вармінсько-Мазурського воєводств», — говориться у комюніке відомства.

Із заборони виключені корми тваринного походження, якщо вони пройшли термічну обробку, що гарантує знищення вірусу АЧС, призначені для домашніх тварин, корми рослинного та хімічного походження.

За словами польських експертів, Польща експортує в Україну небагато м’яса, а тому введення цієї заборони не є проблемою для галузі. Вони вважають, що Україна не купує в Польщі, бо для неї це надто дорого, імпортуються невеликі кількості жиру.

«Дивно, що країна, у якій набагато більше, ніж у нас, поширена хвороба африканської чуми свиней, боїться певних наших виробів та м’яса, що пройшли перевірку», — наголошують польські експерти.

pigua.info

У 2018 році українські фермери охоче брали участь у державних програмах підтримки АПК. Про це заявив фахівець з питань співпраці з органами державної влади Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Олег Нестеров, передає УНН із посиланням на прес-службу УКАБ.

"Кошти з низки програм і напрямів державної підтримки минулого року були використані, і це означає, що вони затребувані та дієві", - сказав він.

До найефективніших держпрограм підтримки АПК увійшли: компенсація вартості садивного матеріалу, спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

"Минулого року агровиробники засадили 3,9 тис. га садів та отримали компенсацію 80% вартості садивного матеріалу", - навів приклад експерт.

Трирічний термін дії державних програм підтримки АПК спливе наприкінці 2019 року, зазначив Нестеров. Тоді можна буде оцінити ефективність їх функціонування та практичного використання.

"Загалом, 2019 року зберігаються ті ж самі програми і напрями підтримки, започатковані в 2017-2018 роках у тваринництві, зберіганні продукції сільського господарства та придбанні техніки", - резюмував він.

Джерело: УНН

Експортні відвантаження української свинини у поточному році досить мляві. Про це повідомляють експерти аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), передає УНН.

За даними експертів, у січні-травні цього року Україна поставила на зовнішні ринки 767 тонн свинини загальною вартістю 1,7 млн дол.

"Так званим "піком" можна назвати обсяги постачань у травні - 240 тонн", - йдеться у повідомленні.

Найбільшим покупцем української свинини є В’єтнам, повідомляють в UFEB.

"На цю країну припадає майже половина від загальної частки експорту, основними позиціями постачань зазвичай є морожені нижні частини туші та лопатки", - розповіли аналітики.

При цьому, імпорт свинини Україною росте. За підсумками п'яти місяців загальний обсяг імпорту продукту зріс на 42,6%, або на 4,4 тис. тонн.

"Імпорт, в свою чергу, перевищує експорт, але не є критичним для внутрішнього ринку. Загальний обсяг постачань за підсумком п’яти місяців склав 10,3 тис. т на загальну вартість 19,1 млн USD", - розповіли в UFEB.

Джерело: УНН