За період війни 37 молокопереробних підприємств зупинили роботу — Вадим Чагаровський

В Минагрополитики были обсуждены ключевые направления немецко-украинского сотрудничества в рамках привлечения международной технической помощи в аграрный сектор. В частности, речь шла о проектах, которые внедряются Правительством Федеративной Республики Германия через Федеральное министерство продовольствия и сельского хозяйства Германии.

Встреча состоялась при участии заместителя Министра аграрной политики и продовольствия Украины Виктора Шеремета, Государственного секретаря Минагрополитики Владислава Андронова, советника Посольства ФРГ в Украине по вопросам сельского хозяйства Германна Интеманна, руководителя проекта «Немецко-украинский агрополитичний диалог» Фолькера Зассе.

«В фокусе Минагрополитики на 2018 год — поддержка фермерства и кооперации. В этом вопросе для нас важен успешный опыт других стран, в частности Германии. Реализация совместных проектов будет способствовать развитию сельских территорий, доступности новейших технологий для малых и средних фермеров, увеличению производства органической продукции», — отметил Виктор Шеремета.

С 2016 года в Украине реализуется проект «Немецко-украинский агрополитический диалог» (АПП). Среди его ключевых тем — сельское развитие, улучшение аграрного образования и науки, повышение стандартов качества и безопасности продукции. Еще 4 проекта находятся на разных стадиях государственной регистрации.

По мнению участников встречи, успешное реформирование аграрного сектора невозможно без реформирования управленческих органов.

«Наша задача — превратить Минагрополитики в эффективный орган управления, который инициирует качественные и своевременные решения для реализации выбранных реформ. Сегодня мы уже имеем два новых директората — безопасности и качества пищевой продукции, стратегического планирования и евроинтеграции. В этом году планируем создать еще три — сельского развития, регулирования аграрных рынков, аграрной промышленности», — отметил Владислав Андронов.

Стороны пришли к выводу, что аграрный сектор в настоящее время является перспективным направлением сотрудничества и согласились на продолжение активного диалога и содействие реализации проектов.

Справка:

Правительство Федеративной Республики Германия через Федеральное министерство продовольствия и сельского хозяйства Германии внедряет в Украине проекты в аграрной отрасли на сумму около 10 млн евро.

Пресс-служба Минагрополитики

15 вересня Міністерство аграрної політики та продовольства України уклало Меморандум про співробітництво з однією з найбільших у світі баз даних AgroChart, яка містить інформацію щодо цін та статистики аграрних ринків від 1970 року.

Згідно умов Меморандуму, сторони домовились про подальшу співпрацю з метою забезпечення сільськогосподарських виробників актуальною інформацією про кон’юнктуру українського ринку, оцінки експортних можливостей, та відстеження змін, що впливають на експорт та імпорт сільськогосподарської продукції України.

«Сьогодні, як ніколи раніше, важливо забезпечувати наших аграріїв достовірною інформацією щодо функціонування ринків зернових, олійних і кормових інгредієнтів, актуальною аналітикою експортної пропозиції та імпортного попиту в розрізі країн, цінами тощо. Все це допоможе їм з прийняттям виважених рішень, — пояснив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що надалі можлива інтеграція з Державним аграрним реєстром, але про це згодом.

minagro.gov.ua

В начале внедрения аграрных расписок в Украине производители оформляли их в основном под залог будущего урожая традиционных масляных и зерновых культур. Однако сейчас к этому процессу уже дополнительно привлечено 25 сельскохозяйственных продуктов, среди которых ягоды (черника, малина, шиповник, арбузы), фрукты (яблоки), овощи (картофель, морковь, зеленый горошек, чеснок), а также рис, гречка, горчица, сено и молоко.

Об этом заявила заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины Елена Ковалева во время заседания консультативного совета проекта «Аграрные расписки в Украине», которое состоялось 6 ноября. Участие в мероприятии приняли представители Минагрополитики, руководитель программы по развитию финансирования агросектора международной финансовой корпорации (IFC) Группы Всемирного банка Лия Сорока, директор Швейцарского бюро сотрудничества Хольгер Тауша, руководитель проекта «Аграрные расписки в Украине» IFC Группы Всемирного банка Хелен Фейрлемб, заместитель Министра юстиции Украина по вопросам исполнительной службы Светлана Глущенко.

«В течение трех лет в Украине успешно реализуется проект по внедрению аграрных расписок. Всего за 10 месяцев 2018 производители привлекли 3,3 млрд грн, а это 75% от общей суммы, оформив 521 аграрную расписку. И если раньше мы были акцентированы на зерновом рынке, то сегодня спектр залоговой продукции значительно расширился», — отметила Елена Ковалева.

Заместитель Министра добавила, что за всю историю существования в Украине аграрных расписок 90% выдано малым и средним производителям. Такие цифры подтверждают государственную политику от правительства и Минагрополитики, направленная на поддержку этой категории сельхозпроизводителей.

Она отметила, что за три года функционирования проекта, который начался с формирования законодательной базы, был сформирован и запущен Национальный реестр аграрных расписок, оформлено 703 аграрных расписки на 4,5 млрд грн, в Реестр постоянно подключаются новые нотариусы.

Все организаторы и партнеры проекта настроены на то, чтобы проект имел свое продолжение. Минагрополитики со своей стороны будет работать над дальнейшей обработкой законодательной базы. Кроме того, планируется совместная работа Министерства с Национальной комиссией по ценным бумагам и фондовому рынку по запуску аграрных расписок как ценных бумаг на фондовом рынке.

«Система функционирования аграрных расписок сформирована, она интересна поставщикам, так как увеличивается потребность в входных ресурсах. Также заинтересован финансовый сектор — некоторые банки организовали специальные программы кредитования с привлечением аграрных расписок. И, безусловно, заинтересованы производители, ведь это возможность получить необходимые материальные ресурсы и средства, чтобы чувствовать себя более уверенно во время посевной и уборочной кампаний», — резюмировала Елена Ковалева.

minagro

Європейський Союз є основним партнером для виробників Чернівецької області. За 2021 рік до країн ЄС експортовано товарів на суму понад $155 млн за загального експорту $207 млн. Тобто 75% усього експорту Буковини припадає саме на країни Євросоюзу.

Про це розповів директор департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОВА Валентин Дунаєвський.

«До переліку країн, куди ми експортуємо найбільше товарів, входять Румунія, Німеччина, Польща, Литва, Нідерланди. І, звичайно, така співпраця з ЄС буде стимулювати роботу наших підприємств, підтримувати робочі місця та давати надходження до бюджету. Крім того, відбудеться вихід нових підприємств на європейські ринки. Тому таке рішення тільки позитивно вплине на нашу економіку», — зазначає Валентин Дунаєвський, пише «Молодий Буковинець».

За словами директора департаменту соціально-економічного розвитку Чернівецької міськради Сергія Бостана, скасування мит спрямоване на стимулювання виробництва української продукції, яка зорієнтована на експорт. Це також піде на користь і релокованому бізнесу, який зараз переїхав на Буковину. Велика його частка орієнтована на експорт. 

Відзначається, що скасовано, зокрема, мита на: промислову продукцію, фрукти та овочі, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарську продукцію та перероблену сільгосппродукцію, що підлягають тарифним квотам. 

Тож, за словами голови Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр» Василя Паламара, це позитивно вплине на виробників продукції, хоча Чернівецька область експортує небагато меду.

Василь Паламар, голова Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр»

Ми вважаємо, що будь-яке скасування мита позитивно вплине на експортні можливості й потенціал розвитку в цьому напрямі. Це позитивний сигнал для виробників. На жаль, досі найбільший зиск від квот із нульовими ставками мита отримували великі експортери або перекупи, які тут скуповували товар у виробників і експортували за кордон. А зараз з’явилася можливість невеликому виробнику самому ставати експортером. Це частково може спростити доступ до ринків Європи

Він додає, що кон’юнктура зовнішніх ринків сприятлива для українського експорту, ціни зростають, зокрема і на мед. 

Сергій Тимчук, власник ПП «Грандем», яке займається виготовленням макаронних виробів, зауважує: «За умов, коли море закрите, ми не можемо експортувати свої товари цим шляхом до країн Близького Сходу. Тому європейські ринки стають дуже актуальними. Вони нас рятують. Особливо позитивно це вплине на малий бізнес, який досі не мав змоги працювати на експорт, а зараз зможе це робити. Наша компанія вже багато років працює на експорт. Це допоможе нам бути більш конкурентоспроможними, виходити на нові ринки, нові країни. І європейські виробники відчують нашу більшу присутність на ринку».

agroportal.ua