Війна в Україні призводить до різкого здороження кормів

Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) считает, что следует прекратить регулярное использование антибиотиков в целях стимулирования роста и профилактики болезней среди здоровых сельскохозяйственных животных. Из-за их чрезмерного применения возрастает угроза развития у болезнетворных бактерий устойчивости к лекарствам, говорится в распространенном во вторник в Женеве заявлении ВОЗ.

Разработанные организацией новые рекомендации, отмечает ВОЗ, «направлены на сохранение эффективности антибиотиков, важных для лечения человека». Организация напоминает, что в некоторых странах около 80% важных в медицинском отношении антибиотиков приходится на животноводческий сектор, где они «используются в основном для стимулирования роста здоровых животных». В результате «у некоторых типов бактерий, вызывающих тяжелые инфекции у людей, уже развилась устойчивость ко многим или всем имеющимся лекарственным средствам».

«Отсутствие эффективных антибиотиков представляет такую же серьезную угрозу для безопасности в области здравоохранения, как и внезапная вспышка смертельно опасной болезни», — заявил генеральный директор ВОЗ Тедрос Аданом Гебрейесус. Чтобы обратить вспять развитие устойчивости к противомикробным препаратам, подчеркнул он, необходимы «решительные и стабильные действия во всех секторах».

В этой связи ВОЗ «настоятельно рекомендует» общее сокращение применения всех классов важных в медицинском отношении антибиотиков в продовольственном животноводстве, в том числе полное прекращение «в целях стимулирования роста и профилактики болезней в отсутствие диагноза». Больных животных, подчеркивают эксперты, необходимо тестировать для определения наиболее эффективного средства для лечения конкретной инфекции. При этом следует выбирать препараты, которые согласно классификации ВОЗ, являются «наименее важными» для здоровья людей, и не входят в число «высокоприоритетных». Кроме того, организация обращает внимание на наличие альтернативных антибиотикам вариантов предотвращения болезней у животных, таких как улучшение гигиены, применение вакцин, изменение условий содержания.

milkua.info по материалам tass.ru

В период с 14 по 20 сентября 2019 года страны сообщили во Всемирную организацию охраны здоровья животных (МЭБ) о 338 очагах особо опасных болезней.

На территории ранее благополучных стран отметили следующие заболевания:

африканскую чуму свиней в Южной Корее (2);

заразный узелковый дерматит в Народной Республике Бангладеш (1);

Новые очаги африканской чумы свиней отметили на территории Болгарии (4), Венгрии (38 очагов), Латвии (3 очага), в Польше (80 очагов), Румынии (117) и Сербии (1 очаг). Очаги классической чумы свиней зарегистрировали в Японии (5 очагов).

На территории Тайваня (10 очагов) выявили очаги высокопатогенного гриппа птиц. Болезнь Ньюкасла зарегистрировали в США (1 очаг).

В Швейцарии выявили случай блютанга. Заразный узелковый дерматит выявили в Израиле (7 очагов).

Кроме вышеперечисленных заболеваний, за прошедший период в МЭБ сообщили об очагах бешенства в Народной Республике Бангладеш (1 очаг), Ливане (4 очага) и в Малайзии (35 очагов); об очагах лихорадки Западного Нила во Франции (2), Германии (22 очага) и в Греции (1); об очаге низкопатогенного гриппа птиц в Республике Чили. В Италии (1 очаг) и Казахстане (1 очаг) зарегистрировали очаги сибирской язвы.

PigUA.info по материалам arriah.ru

З липня поточного року Всеукраїнська Аграрна Рада за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) проводить кампанію з інформування та супроводу агровиробників щодо фіксації збитків, завданих військовою агресією російської федерації. Одним з важливих етапів на шляху до коректного документування злочинів стала презентація 2 листопада 2022 року Інтерактивної мапи руйнувань в українському агросекторі.

Так, до повномасштабної війни частка с/г виробництва у ВВП країни становила 10%, а з урахуванням переробної галузі — 16%. В той же час, загальні втрати внаслідок прямих збитків в агросекторі України склали $ 30 млрд. Про це під час презентації Інтерактивної мапи руйнувань агросектору України заявив Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

«Агропромисловий комплекс є одним з локомотивів економіки України. Торгівля с/г продукцією приносила Україні понад $ 22 млрд і складала 41% від всього експорту. За різними оцінками, прямі втрати активів в агросекторі становлять понад $ 6 млрд, загальні втрати склали більше $ 30 млрд. Пошкоджено більше 5% земельного фонду, а це понад 2 млн га земель», — зазначив Сергій Кубах.

За кожний злочин росії проти України, окупанти мають понести покарання, в тому числі і у вигляді відшкодування завданих війною збитків, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Для цього аграріям потрібно допомогти фахово зібрати докази руйнувань та завданих збитків та передати у міжнародні суди.

«Близько 60% агропідприємств Херсонської області пошкоджені або знищені. Одна із загальних проблем для виробників — це пошкодження с/г угідь та велика кількість вибухівки на полях. 70% території с/г угідь області потребують розмінування і відповідного відновлення. Лише за останній місяць ЗСУ збільшили деокуповану частину Херсонщини майже вдвічі. Ми як представники української влади відразу приступаємо до вирішення проблем з розмінування, забезпечення аграріїв всім необхідним для проведення вже весняної посівної. Також допомагаємо із фіксацією злочинів. Для цього відновлюємо роботу правоохоронних органів України. Ми зобов’язані допомогти аграріям зібрати всі докази злочинної діяльності окупантів для міжнародних судів», — зазначив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.

Всі задокументовані злочини відтепер фермери можуть додавати на Інтерактивну мапу. Ці дані будуть корисні, як приклад, українським агровиробникам для коректної фіксації власних збитків, а також міжнародній спільноті для розуміння масштабів нанесеної російським вторгненням шкоди. На основі зібраних даних в подальшому світові організації зможуть приймати політичні та юридичні рішення щодо репарацій, а інвестиційні та благодійні фонди — доєднатись до відновлення агропідприємств.

«Сучасний світ не знав такого масштабу війни. Як наслідок, і завданих нею збитків. Міжнародні юристи не мають єдиного підходу, як доводити у судах скоєні злочини. Інтерактивна мапа — це інструмент, який збирає всю інформацію щодо постраждалих агропідприємств в Україні та постійно наповнюється», — розповів заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі - agrirecovery.com.ua.

Крім того, для правильної фіксації збитків ВАР спільно із Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) розробили методологію.

Детальна інструкція, як коректно задокументувати пошкодження та втрачену вигоду, доступна за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1XDL55-uTEjkq38h0D4GFfYEc2sWi9GsP?hl=ru

«Команда ВАР разом із USAID-АГРО, юридичними компаніями України та світу розробили методологічні рекомендації. Це певний перелік правил та дій, які потрібно зробити підприємству, щоб задокументувати руйнування на території господарства. В подальшому матеріали дадуть змогу вимагати в українських та міжнародних судах відшкодування з боку російської федерації», — додав Дмитро Кохан.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. На сьогодні вже близько 100 агропідприємств звернулися із запитами до фахівців контактного центру.

Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Україна до жовтня матиме нестачу складських приміщень для зберігання 10-15 млн т врожаю.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час виступу зі зверненням до канадських депутатів у Комітеті з сільського господарства Палати громад, повідомляє Мінагрополітики. 

«Тому у нас є гостра потреба у створенні тимчасових зерносховищ, де зерно може зберігатися протягом року чи двох», — зазначив він. 

За словами міністра, це можуть бути тимчасові складські приміщення, модульні конструкції у регіонах, які потребують суттєвої допомоги для збереження врожаю та в постачанні його на світові ринки.

Крім того, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у розмові з федеральним міністром з питань продовольства та сільського господарства Чемом Оздеміром також підняв це питання і зауважив, що допомога Німеччини у вирішенні цієї проблеми «була б цінною та своєчасною».

agroportal.ua