В Украине несколько «просело» потребление свинины

Всесвітня організація здоров'я тварин проаналізувала поточну глобальну ситуацію через Всесвітню інформаційну систему здоров'я тварин (WAHIS).

З 2005 року захворювання наземних тварин, про які найчастіше повідомлялося у Всесвітню організацію охорони здоров'я тварин (WOAH, формально МЕБ — Міжнародне епізоотичне бюро), — це пташиний грип — 31% від усіх поданих негайних повідомлень про захворювання наземних тварин, інфекція вірусом африканської чуми свиней (АЧС) — 12% та інфекція вірусом ящуру — 10% негайних повідомлень.

Протягом 2021 року та на початку 2022 року до МЕБ надійшло 50 негайних повідомлень про АЧС та 114 випадків АЧС з 22 країн та територій Африки, Північної та Південної Америки, Азії, Далекого Сходу та Океанії, а також Європи. Протягом цього періоду хвороба поширилася у чотирьох раніше не порушених країнах: Малайзія повідомила про перший випадок АЧС у лютому 2021 року, Бутан — у травні 2021 року, Таїланд — у листопаді 2021 року та Північна Македонія (Республіка) — у грудні 2021 року. Інші події були пов'язані здебільшого з рецидивами АЧС у вже порушених країнах.

 pig333.com

«Государственная продовольственно-зерновая корпорации Украины» встретилась с компанией агропромышленного комплекса Государства Катар Hassad Food в рамках Международной сельскохозяйственной выставке Qatar International Agricultural Exhibition-2018.

Об этом сообщает пресс-служба компании.

Главной задачей стояло договориться о поставке комбикормов и хлопьев.В результате встречи, представители Hassad Food посетят Украину в мае для подробного обсуждения экспортных поставок. За предварительной договоренностью, государственная корпорация будет поставлять украинские комбикорма в Катар.

Также ГПЗКУ планирует получить аккредитацию для экспорта зерновых, а именно ячменю и кукурузы для участи в государственном тендере на поставку в Катар.

Напомним, что ГПЗКУ по итогам 2016/17 МГ ГПЗКУ вошла в ТОП-5 экспортеров ячменя.

poultryukraine.com

Крупнейшая в Австралии ферма по производству бройлеров на свободном выгуле Riverlands Free Range сократила счета за электроэнергию после установки одной из крупнейших в сельском хозяйстве систем солнечных батарей и аккумуляторов.

Об этом пишет Poultry World.

Riverlands Free Range выращивает около 10 млн голов птицы в год. Энергозатраты фермы до установки системы составляли около 1 млн. австралийских долларов ($714 тыс.).

После инвестиций в размере 5 млн австралийских долларов ($3,56 млн), ферме удалось сократить потребление примерно на 70%.

При поддержке из госбюджета в размере 1,3 млн австралийских долларов ($928 тыс.) на ферме были установлены солнечные батареи мощностью 1,4 МВт, а также пять крупногабаритных батарей.

К тому же на 1,5 тыс. тонн сократились выбросы в эквиваленте CO2, что сопоставимо с исчезновением с дороги 1,2 тыс. автомобилей или 25 тыс. посаженными деревьями.

Другим способом сокращения расходов для птицефермы является ежегодная переработка более 50 тыс. м3 загрязненной соломы и навоза с птичников на компост, который затем реализуется. В нем содержится 3% азота, 2% калия и 1% фосфора. Покупка такого компоста стоила предприятию более 200 тыс. австралийских долларов ($142 тыс.) в год.

ptichki.net

Овочі, які б мали з настанням осені дешевшати, вперше за історію продавців продовжують набирати в ціні.

Національний банк України прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%. Це означає, що все, що ми звикли купувати в магазинах здорожчає в середньому на третину, йдеться в ТСН.

На продуктових ринках про інфляцію говорять усі — і покупці, і продавці, бо що ціни б'ють по кишені, то бачать усі. Раніше на овочі-фрукти вистачало і двохсот гривень, сьогодні і півтисячі мало.

Найскладніший період вже позаду, кажуть у Міністерстві економіки. «Липень і серпень — інфляція уповільнюється. Відповідно ця хороша новина і для підприємств і для споживачів. Оскільки ціни стабілізуються і життя економічне потроху приходить до норми», — переконує перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін.

Кілька чинників, які включає в себе продуктова інфляція? Перший — обмінний курс. «На імпортні товари найбільше впливає курс долара. Коли Національний банк України зробив кероване послаблення курсу гривні по відношенню до долара, то там був навіть, ну таке дослідження, Національного банку, що на 25% от падіння курсу гривні до долара, воно вплине на інфляцію, десь на рівні 2−3 відсотки. В середньому на рік», — доповнює доктор економічних наук Василь Фурман.

Одночасно із курсом гривні до долара, зросла, приміром, і вартість бананів. «Якщо вони минулого року коштували в межах 50 гривень за кілограм, то сьогодні 70 і ми можемо визначити, що якраз безпосередньо наскільки обезцінилась гривня — так і подорожчали імпортні продукти», — каже голова асоціації українських банків Андрій Дубас.

Продукти, які вирощують в Україні, теж дорожчають, але не через стрибки долара. Українська націнка включає — вартість палива, яке використовують для доставки, та вартість мінеральних добрив. Борошно, яке коштувало минулоріч 18 гривень, а сьогодні продають по 25 за кілограм. Або цукор, який з 28 гривень зріс до 36. «І цукор, і борошно — це товари, які виробляються в Україні, в них є складова подорожчання і впливу, оскільки транспорт, витрати на логістику, подорожчання палива, вплинули на це, але не настільки, як безпосередньо імпортні товари», — додає Андрій Дубас.

Є і окремі випадки — всім відома соледарська «Артемсіль» через бойові дії зникла з полиць, а турецька значно дорожча. Або соняшникова олія, яка загалом дорожчає вже кілька років і це загальносвітова тенденція. Інша аномалія, яку спостерігають на ринках та у рітейлі — це несезонні коливання цін. Деякі овочі навіть попри початок осені продовжують дорожчати, каже Олег, який багато років продає перець та баклажани з Одещини. «Цей перець два роки тому коштував 14−15 гривень. А восени дешевшав до 10−12-ти. А зараз піднімається і піднімається», — каже продавець Вадим.

Окрім цін на пальне та курсу долара, на здорожчання продуктового кошика добряче вплинула паніка, кажуть економісти. Порожні полиці магазинів навесні — це був суто людський фактор. Але у Мініекономіки прогнозують, для паніки приводів вже не буде. «Тобто ми з вами уже відчули це подорожчання, відповідно подальших значних стрибків цін ми не прогнозуємо», — кажуть в міністерстві.

milkua.info