УЗА покращила прогноз урожаю до майже 70 млн т

06-июля-2022

Україна в поточному році може отримати 69,4 м млн т зернових та олійних з площі близько 19,1 млн га (попередня оцінка врожаю складала 66,5 млн т).

Такий прогноз зробили аналітики Української зернової асоціації.

Експорт з України при цьому може сягнути 31,5 млн т за умови суттєвого збільшення пропускної здатності переходів на кордонах України. В умовах нинішньої пропускної спроможності Україна може розраховувати на обсяг близько 25-30 млн т в 2022/2023 МР.

Окрім того, перехідні залишки з 2021/22 МР склали близько 25,9 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 36,6 млн т, а за песимістичними — близько 48 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 20,8 млн т попри суттєво нижчий показник, аніж минулого року (33 млн т), проте цей обсяг втричі більший, ніж Україна споживає на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — говориться у повідомленні. 

Прогноз урожаю ячменю залишився без змін — 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 27,3 млн (минулого року — 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику прогнозується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт — 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т). Збільшення експорту насіння соняшнику пояснюється обмеженнями експорту олії через логістичні проблеми.

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,65 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт в 2022/23 МР очікується на рівні 1,45 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР оцінюється на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних у 2022/23 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. Проте розблокування чорноморських портів значно спростить логістику та вартість перевезень зерна на експорт, і виробники зможуть отримати більшу ціну за вирощений врожай відповідно до тої ціни, яка склалася на світовому ринку. Розблокування українських портів та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно відновити український експорт зерна до країн, які вкрай його потребують», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

Читайте также:
Учені поставили під питання нинішнє розуміння здоров’я транзитних корів
17-мая-2022

Науковці з Університету штату Айова проаналізували найризикованіший для здоров’я молочних корів період — від отелення до виробництва молока, і поставили під питання загальноприйняті причини проблем зі здоров’ям у цей період, коли виникає 75% захворювань, повідомляє The Dairy Site.

Для молочних корів перехідний період — час між отеленням корови та початком виробництва молока — несе у собі найбільший ризик порушення здоров’я. Сьогодні широко поширена думка, що надлишок неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) у крові та подальша гіперкетонемія в цей період, у поєднанні з низьким рівнем доступного кальцію, значною мірою відповідальні за такі захворювання, як мастит, метрит, затримка плаценти та порушення відтворювальної функції. Тому велика увага приділяється регулюванню рівня цих кислот та кальцію у корів у транзитний період. Проте ці зусилля не полегшили його для корів, а отже і для фермерів, оскільки 75% захворювань припадає на перші місяці після отелення. Виробники молока в буквальному сенсі платять ціну в плані зниження виробництва молока, витрат на лікування, раннього вибракування корів, поганого відтворення та благополуччя тварин.

У новому огляді, опублікованому в науковому журналі з молочного тваринництва Journal of Dairy Science, американські науковці критично аналізують сучасне розуміння здоров’я корів у перехідний період, щоб з’ясувати причини постійних проблем та запропонувати напрями досліджень і аспекти здоров’я молочних корів, які можуть бути більш ефективними. Їхні висновки ставлять під сумнів методи та висновки великої кількості попередніх досліджень і те, як вони застосовувалися у молочній промисловості.

«Останні 50 років вчені в області молочного скотарства все частіше розглядали підвищений рівень НЕЖК і кетонів, а також гіпокальціємію як патологію та причину негативних наслідків», — зауважив професор Баумгард.

Команда науковців з’ясувала, що це положення значною мірою ґрунтується на оглядових дослідженнях, епідеміології, кореляціях та аналізах функцій імунних клітин ex vivo.

«Стає очевиднішим, що захворювання та розлади, пов’язані з отеленням, не можна пояснити різкою зміною в цих простих метаболітах. Інтерпретація біомаркерів як причинних агентів метаболічних порушень іде в розріз з метою епідеміологічних досліджень», — додає професор. У своєму огляді попередніх досліджень Баумгард з колегами підкреслили фундаментальний науковий принцип: кореляція не дорівнює причинності.

Вивчивши дані молочних корів та інших видів тварин, команда дійшла висновку, що зміни енергетичного та кальцієвого обміну в період після отелення відображають нормальні біологічні процеси. Здорові тварини використовують їх для максимізації виробництва молока. Іншими словами, умови, які вважалися ознаками порушення здоров’я, насправді можуть бути нормальними і навіть корисними функціями, а деякі зі способів вирішення проблем перехідного періоду можуть погіршити післяродові розлади. Хворі корови (метрит, мастит тощо) застосовують аналогічні процеси підтримки ефективної імунної системи. Отже, хвора корова і високопродуктивна здорова корова мають схожі метаболічні профілі.

Доктор Баумгард та колеги створюють основу для подальшого вивчення цієї перспективи, припускаючи, що майбутні дослідження можна спрямовати на запобігання активації імунної системи у корів, тим самим зменшуючи негативні наслідки запалення. За допомогою наукової суворості вони сподіваються досягти прогресу у подоланні проблем здоров’я корів у транзитний період, які залишаються ключовими перешкодами для прибуткового молочного тваринництва.

milkua.info

Узнать подробнее
Кабмин хочет сократить финпомощь аграриям
08-нояб-2019

Кабинет Министров предлагает Верховной Раде сократить финансовую помощь сельскохозяйственным товаропроизводителям на 9%, или на 400 млн. гривен до 4 млрд. гривен в проект государственного бюджета на 2020 год ко 2-му чтению по сравнению с 1-м чтением.

Об этом говорится в опубликованном законопроекти ко 2-му чтению о госбюджете на 2020 год № 2000.

Согласно ему, Кабмин также изменил название государственной программы по «удешевлению кредитов сельскохозяйственным товаропроизводителям для покупки земель сельскохозяйственного назначения» на «финансовую помощь сельхозтоваропроизводителям».

Кроме того, по сравнению с законопроектом до 1-го чтения расходы госбюджета сократились на функционирование института по поддержке и продвижению экспорта на 10% до 45 млн. гривен, на организацию и регулирование деятельности учреждений в системе агропромышленного комплекса и обеспечение деятельности Аграрного фонда — на 10% до 91,9 млн. гривен.

В общем Кабмин сократил финансирование Министерства развития экономики, торговли и сельского развития на 2020 год на 19,8%, или на 4,4 млрд. гривен, в 17,95 млрд. гривен.

Как сообщалось раньше, Кабинет Министров утвердил концептуальные направления удешевления кредитов производителям сельскохозяйственной продукции для покупки земли.

Между тем Кабинет Министров предлагает Верховной Раде запустить рынок сельхозземель с 1 октября 2020 года.

Украинские Новости

Узнать подробнее
Увеличение "куриных" квот позволит европейцам питаться дешевле
20-мар-2019

Вскоре Украина получит шанс увеличить экспорт курятины в Европу. Это произойдет, если Европарламент одобрит договоренность сторон об изменении соглашения о зоне свободной торговли. От позитивного решения ЕП выиграет европейский потребитель, который получит большой выбор продукта по низкой цене. Об этом заявила представитель "Центра выбора потребителя" (Consumer Choice Centre) Мария Чапля, передает УНН со ссылкой на Food and Drink International.

Согласно предварительному соглашению, Еврокомиссия планирует увеличить импортную квоту на украинскую курятину - с 20 тыс. тонн до 70 тыс. тонн в год, напомнила Чапля.

"Несмотря на то, что цифры кажутся многообещающими, малые тарифные квоты по своей сути вредны и ущемляют выбор потребителей. Ограничивая количество импорта куриной грудки, поступающей на рынок ЕС, ЕС создает искажения на рынке, что приводит к снижению благосостояния потребителей.

Проще говоря, свободная торговля - это обмен, который позволяет каждой стороне использовать свое преимущество и извлекать выгоду из преимущества другой", - заявила она.

Выгоду от увеличения импортных квот получат европейские потребители, говорит Чапля.

"Европейские потребители могут получать значительно больший запас куриных грудок по более низкой цене", - подчеркивает она.

В то же время результатом сделки могут быть недовольны европейские птицеводы, говорит представитель Центра.

"И здесь очень важно не позволить им помешать этим переговорам", - отметила она.

В идеале, ЕС не должен вводить торговые ограничения в виде тарифных квот, так как это бьет по потребителям.

"Вместо этого нужно способствовать свободному обмену", - резюмировала Чапля.

Источник: УНН

Узнать подробнее
Мы кардинально поменяли ситуацию в сторону защиты и поддержки национального производителя, — Игорь Петрашко
09-апр-2021

Об инструментах поддержки национального производителя, которые использует Минэкономики, рассказал Министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Игорь Петрашко во время интервью журналу «Корреспондент», говориться на сайте Минэкономразвития.

«Мы должны защищать своих. И не только сугубо украинского производителя, а любого, кто готов производить в Украине. Он получит те же преференции, что и национальный производитель, поскольку для государства будет украинским. Критерий локализации, по моему мнению, очень прост: доля производства в Украине более 35%", — прокомментировал министр.

В частности, речь шла о работе с публичными закупками для увеличения доли национальных производителей в заказах от государственных компаний.

«Мы сейчас завершили работу с Prozorro касательно модулей "неценовые критерии"  и "жизненный цикл", которые будут способствовать тому, что пойдут заказы именно к украинскому производителю», — отметил Игорь Петрашко.

Также усилена поддержка национальных производителей и экспортеров будет осуществляться через работу Экспортно-кредитного агентства (ЭКА), которое было докапитализировано к 2 млрд грн. В активной фазе — процесс подготовки к подписанию «Промышленного безвиза», который облегчит украинским компаниям доступ на рынки ЕС.

Кроме того, Минэкономики ведет достаточно жесткую антидемпинговую политику. В настоящее время по результатам проведения предыдущих расследований, Украиной применяется 28 мероприятий торговой защиты (в том числе 25 антидемпинговых и 3 специальных мероприятий) стоимостью импорта для применения мер более 16,7 млрд.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок