USAID профінансує збільшення потужностей елеваторів

27-дек-2022

Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) приймає заявки на одержання субгранту для реалізації проєкту «Підтримка ММСП зернового напрямку в збільшенні потужностей зберігання та сушіння зерна».

Про це говориться у повідомленні організації на сторінці у Facebook.

«Програма субгранту буде спрямована на розширення доступу ММСП до послуг з доробки, сушіння та зберігання зерна на елеваторах з метою збільшення обсягів і часу зберігання зернових та технічних культур, посилення стійкості бізнесу та покращення продовольчої безпеки в Україні. Діяльність даного запиту включає всю територію України за винятком тимчасово окупованих територій», — говориться у повідомленні.

Зазначається, що програма USAID АГРО планує надати до 185 млн грн через десять субгрантів. Кошти субгрантів будуть спрямовані на закупівлю обладнання з доробки, сушіння та зберігання зерна, а також лабораторного обладнання для визначення якісних показників зерна.

Діяльність у межках кожного субгранту повинна сприяти та забезпечити досягнення таких очікуваних результатів:

  • не менш ніж 100 ММСП отримають підтримку у вигляді послуг із доробки, сушіння та зберігання зерна;
  • буде збільшено надання послуг ММСП зі зберігання зерна на 20 тис. т та/або послуг із сушіння зерна на 50 тис. т;
  • не менш як 50% від загального обсягу послуг із доробки, сушіння та/або зберігання зерна буде надано бенефіціарам, які обробляють менше 5000 га землі.

«Термін дії субгрантів у межах угоди не перевищуватиме 2 роки. Приблизна дата початку діяльності в межах субгранту — 15 березня 2023 р.», — уточнюється в повідомленні.

agroportal.ua

Читайте также:
ХІІІ Международная конференция и выставка "Птицеводство-2017"
22-сен-2017

19-21 сентября 2017 году уже в четвертый раз в Трускавце состоялся один из крупнейших форумов птицеводов Украины: ХІІІ Международная конференция и выставка "Птицеводство-2017". Традиционно гостей принимала живописная Львовщина. Мероприятие проходило в г. Трускавец Львовской области в комфортабельном курортном комплексе "Риксос-Прикарпатье". Конференция «Птицеводство-2017» одна из самых ожидаемых, так как собирает целевую аудиторию птицеводов не только Украины, но и из-за границы. В этом году ее посетили более 700 участников из Украины, Франции, Германии, Польши, Венгрии, Бельгии, Беларуси, Индии, Южной Кореи и др.

Большую значимость конференции отмечают за ее содержательность, интерес и возможность обсуждения глобальных проблем отрасли птицеводства. В открытии XIII Международной конференции "Птицеводство-2017" приняли участие: народный депутат Украины, заместитель председателя Комитета по вопросам аграрной политики и земельных отношений Александр Бакуменко, который и открыл мероприятие; Директор Государственного научно-исследовательского контрольного института ветеринарных препаратов и кормовых добавок Игорь Коцюмбас, в своем выступлении проинформировал участников конференции о современных подходах к законодательному регулированию обращения ветеринарных препаратов, кормов и кормовых добавок; Владимир Лапа - Председатель Государственной службы Украины по вопросам безопасности продуктов питания и защиты прав потребителей - акцентировал внимание присутствующих на первоочередных задачах Госпродпотребслужбы Украины в сфере ветеринарной медицины отрасли птицеводства и безопасности ее продукции; Генеральный директор ассоциации "Союз птицеводов Украины" Сергей Карпенко рассказал о состоянии и перспективах развития отрасли птицеводства в Украине.

В течение трех дней участники форума имели возможность посетить множество семинаров, практикумов и обсуждений; пообщаться с потенциальными партнерами, встретиться с уже знакомыми лицами. Для нашей редакции конференция "Птицеводство-2017" также была приятной и плодотворной на встречи с нашими известными партнерами и друзьями, а об этом вы можете почитать на страницах журнала «Корма и Факты» уже в следующем номере.

Узнать подробнее
Первый Европейский День Фермы: открытие фидцетра, выставка аграрной техники и посещение нетельного комплекса
13-сен-2017

12 сентября, на базе агропромышленного холдинга Астарта, Агрофирма "им. Довженко", состоялся Первый Европейский День Фермы. Ключевым моментом мероприятия стало открытие первого в Украине фидцентра, мощности которого рассчитаны на обеспечение 10000 коров в сутки.

Организаторами события выступили Ассоциация производителей молока Украины (АПМ), Всеукраинская аграрная рада (ВАР), консалтинговая компания «Дыкун» и агропромхолдинг «Астарта-Киев».

Первый Европейский День Фермы собрал более 400 молокопроизводителей и посетителей мероприятия. Участников поздравил Эльман Оруджов, заместитель операционного директора по животноводству компании «Астарта».

«Я рад вас приветствовать. Недавно на международной конференции я представил те структурные проекты, которые мы планируем осуществить и которые уже были начаты в «Астарте». Всю нашу работу вы сможете оценить во время посещения кормоцентра и нетельного комплекса фермы», - отметил он.

Продолжил слово председатель ГС «Всеукраинская Аграрная Рада» (ВАР) Андрей Дыкун: «Украина - это одно из стратегических мест в мире, где можно производить много дешевого и качественного молока. Ранее никто не мог подумать, что мы будем доить более 7 тонн. Не прошло и 10 лет, а мы имеем лучшие результаты, чем ожидали».

Далее все участники мероприятия имели возможность наблюдать торжественное открытие фидцентра.

«Я работаю в компании «Астарта-Киев ». Наш путь до сегодняшних результатов в животноводстве начинался с надоя в 1300 л молока на корову. Шаг за шагом мы двигались вперед: работа над генетикой, улучшение кормопроизводства, строительство современного молочно-товарного комплекса. И сегодня агрофирма «им. Довженка» уже имеет надои почти 9000 л», - рассказал Виктор Скочко, генеральный директор АФ «им. Довженка».

О важности данного фидцентра проинформировал Желько Эрцег, операционный директор агропромхолдинга «Астарта»: «Для нас это не просто очередная инвестиция в элеватор или сахарный завод - это инвестиция в уникальный объект, первый подобного рода в Украине. До сих пор сдерживающим фактором для увеличения надоев было качество кормопроизводства. Поэтому фидцентр меняет саму философию развития животноводства».

«Хочу сказать, что сегодня действительно не простое время для нашей страны, благодарю вас, что все эти годы вы действительно верите в молочную отрасль, вы развиваете, инвестируете. Также, хочу поблагодарить аграрный холдинг, ведь это первый пример инвестиций агрохолдинга в молочное скотоводство за 25 лет независимости. Чем больше Украина будет иметь качественного молока, тем лучшую цену мы сможем иметь», - подчеркнул Андрей Дыкун, председатель ВАР.

Во время теоретической части были освещены следующие темы:

  • влияние качества корма на эффективность надоев - Олег Горин, директор компании «Агроинмаш»;
  • 20 кг сырого вещества корма - это 24 или 35 литров молока? - Владимир Мирненко, эксперт по технологической поддержке компании "Петингер Украины";
  • высококачественный силос и его свойства - Евгений Кришталь, представитель компании Limagrain;
  • кормосмесители компании TRIOLIET - Bart Koekkoek, менеджер по продукту TRIOLIET;
  • современные инструменты автоматизации управления процессами агропромышленного холдинга на примере группы компаний «АВИС УкрАгро» - Аркадий Шин, руководитель департамента проектных работ компании «Бизнес Программы»;
  • особенности выращивания силосных гибридов кукурузы селекции KWS - Дмитрий Ковальчук, продукт-специалист компании «KWS»;
  • высший пилотаж по трамбованию зеленой массы - Семен Костин, представитель завода JCB;
  • особенности микроэлементного питания у коров - Юрий Куриленко, доклады кандидат с / х наук и специалист Biochem.

Пресс-служба АВМ

 

 

  

фото milkua.info 

Узнать подробнее
У агарному комітеті ініцюювали правку до бюджету, яка гарантує повну компенсацію коштів за програмою тваринництва
01-июня-2021

Народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар аграного комітету Іван Чайківський вніс правку, що у разі придбання племінного стада за держпрограмою у випадку нестачі бюджетних коштів у конкретний рік виплати за цією програмою аграріям переносяться автоматично на наступний рік у повному обсязі.

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Нардеп зазначає, що держава має дотримуватися всіх правил, які вона сама і створила.

«Уявіть, що ви — фермер і скористалися державною програмою: наприклад, побудували приміщення, сподіваючись, що держава вам відшкодує витрати. Ви зробили всі документи, грамотно все оформили. Далі ви ще більше ризикнули — поїхали, наприклад, в Німеччину, закупили висококласну, високоефективну племінну худобу, привезли її, заплатили за неї серйозні гроші. Привезли її сюди і впевнені, що вам держава має за цю худобу відшкодувати все, і ви собі далі плануєте свою діяльність.

Але стається так, що таких фермерів в Україні виявилося багато. І коли всі подали документи, коли комісія при міністерстві засіла, подивилася — а грошей-то не вистачає! А це значить, що наявні кошти поділять порівну на всіх. І ви собі уявіть, що в цьому випадку відчуває той чи інший фермер, який розпланував собі своє виробництво, розпланував собі вже свій проєкт — як йому бути завтра? Адже тут він кредит взяв, там напозичав, держава обіцяла, що віддадуть, адже є державна програма, а віддали всього 10% того, що обіцяли. Це правильно? Як на мене — це абсолютно неправильно», — повідомив Іван Чайківський.

Узнать подробнее
Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно
17-июня-2022

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД.

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД.

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія».

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок