Уряд затвердив перелік товарів критичного імпорту

В течение 2018-2019 годов специалисты Евросоюза трижды проверяли украинскую систему контроля за здоровьем птицы, производством мяса птицы и продуктов из него.

По данным контролеров, Украина прошла три оценочные миссии ЕС успешно.

"По результатам проведенного аудита специалисты Евросоюза подтвердили соответствующий квалификационный уровень штатных сотрудников Госпродпотребслужбы относительно требований ЕС, эффективности официального контроля и соответствия украинских товаропроизводителей правилам ЕС", - рассказали в службе.

Сегодня право на поставку продуктов питания в Евросоюз имеют лишь те операторы рынка, которые соблюдают требования законодательства ЕС. Производственные мощности таких предпринимателей европейцы проверяют на постоянной основе, отметили в Госпродпотребслужбе.

Более того, более трех лет назад Украина приняла всеохватывающую стратегию. Документ включает более 250 актов ЕС, согласно которым украинские специалисты контролируют сферу санитарных и фитосанитарных мер (СФМ), здоровья и благополучия животных, растений и тому подобное.

"Стратегия СФМ также включена в план мероприятий по выполнению Соглашения об ассоциации, утвержденную постановлением КМУ от 25 октября 2017 № 1106", - уточнили в службе.

"Таким образом, Госпродпотребслужба обеспечивает надлежащий уровень контроля за производством мяса птицы и продукции птицеводства, а продукция украинских производителей соответствует требованиям Евросоюза", - резюмировали контролеры.

Напомним, крупнейшим украинским поставщиком мяса птицы за границу является компания Юрия Косюка "Мироновский хлебопродукт" (МХП). На плечах компании - 87,9% экспорта продукции. В общем, экспортируют курятину пять украинских компаний.

Источник: Пресс-служба Госпродпотребслужбы

В Украине половина валютной выручки занимает агропромышленность. Пятая часть ВВП также составляет агросектор.

Об этом заявил Роман Лещенко, министр аграрной политики и продовольствия Украины, передает Информационно-аналитический портал АПК-Украина.

«В аграрной стране, где половина валютной выручки занимает агропромышленность, в которой пятая часть ВВП это также агро, где все концентрированно в той или иной степени аграрным производством, должно быть профильное министерство. И, наконец, сегодня его мы уже имеем», — отметил министр.

Сейчас в министерстве уже сформирована команда из людей, которые бок о бок с ним продвигали все процессы связанные с земельной реформой, реформой орошения и дренажа, а также государственной поддержкой, направленной на национального товаропроизводителя.

«Мы гордимся тем, что в этом году максимально концентрированно направили средства на поддержку отечественного сельскохозяйственного машиностроения, компенсации кредитной ставки, фермерства. Для нас важно в следующем году эту поддержку увеличить и заложить основу для того, чтобы аграрный сектор в Украине динамично развивался», — отметил Роман Лещенко.

19 ноября состоялась встреча рабочей группы по реформе сферы безопасности пищевых продуктов и кормов для обсуждения ряда изменений в нормативно-правовых актах в соответствующей сфере.

В состав рабочей группы вошли эксперты Минэкономики, МОЗ, Госпродпотребслужбы, проектов технической помощи, профильных ассоциаций и общественных организаций.

Рабочая группа работает над проектом Закона Украины «О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины относительно пищевых продуктов и других объектов санитарных мероприятий». Так, изменения будут внесены в Таможенный кодекс Украины, Законы Украины «Об основных принципах и требования к безопасности и качеству пищевых продуктов», «О государственном контроле за соблюдением законодательства о пищевых продуктах, корма, побочные продукты животного происхождения, здоровья и благополучия животных», «Об информации для потребителей относительно пищевых продуктов». Все изменения вносятся с учетом требований законодательства ЕС, а также лучших мировых практик в сфере безопасности пищевых продуктов.

Принятием соответствующего законопроекта предполагается урегулировать требования по обеспечению надлежащей прослеживаемости пищевых продуктов, организационные основы производства и обороты пищевых добавок и новейших пищевых продуктов, использование утверждений о снижении рисков заболеваний, государственного контроля на границе и тому подобное. Также в украинское нормативно-правовое поле предлагается ввести понятие «фальсифицированный пищевой продукт» и «пищевое мошенничество».

По результатам подготовки проект Закона будет обнародован для обсуждения на официальном сайте.

minagro.gov.ua

28 травня 2022 року Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт про зміни до Митного кодексу України, необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та розширення імплементації положень митного законодавства ЄС.

Тепер цей законопроєкт буде передано на розгляд до Верховної Ради України. Про це повідомляє Міністерство фінансів.

«Запропоновані зміни до Митного кодексу надзвичайно важливі для українського бізнесу, зокрема, для пришвидшення проходження товарів через митний кордон та їх митного оформлення, що стало особливо гострою потребою під час війни після 24 лютого. Окрім того, такі зміни необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та подальшої гармонізації Митного кодексу України з Митним Кодексом ЄС», — зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

Україна вже завершує проходження тестування NCTS на відповідність положенням Конвенції про процедуру спільного транзиту. До кінця 2022 року Україна має успішно пройти Оціночну місію та приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарам.

Прийняте Урядове рішення визначає ключові цілі подальшої імплементації митного законодавства ЄС в Україні, а саме:

можливість застосування українськими підприємствами транзитних декларацій із використанням NCTS без необхідності оформляти будь-які додаткові транзитні документи в межах 36 країн світу, що пришвидшить проходження товарів через митні кордони;

розширення спектру підприємств, яким стануть доступні митні спрощення, аналогічні європейським:

• з вимогами до фінансової стійкості для підприємств, що мають статус АЕО (найвищий ступень довіри);
• з можливістю використання комбінації спрощень без вимог до фінансової стійкості для підприємств без статусу АЕО та підприємств, що користуються NCTS;
• запровадження європейської системи прийняття рішень для надання авторизацій на спрощення та інших рішень за заявою підприємства (запровадження «права бути почутим» для зменшення спірних питань);
• запровадження європейської моделі попередніх рішень щодо класифікації та країни походження товарів (рішень щодо зобов’язуючої інформації);
• запровадження європейської практики гарантування сплати митних платежів з можливістю звільнення від гарантування для підприємств, що переміщують будь-які товари, а не лише товари за визначеним переліком (як елемент митного спрощення);
• закладення основи для вибудовування партнерських відносин між митницею та бізнесом, за рахунок чого можна буде пришвидшити митне оформлення.

Законопроект розроблений Мінфіном спільно з Держмитслужбою за підтримки Офісу реформ при Мінфіні та програми EU4PFM.

milkua.info