Украина: Экспорт свиных субпродуктов вырос вдвое

Асоціація «Свинарі України» (АСУ) у співпраці з Департаментом сільського господарства зарубіжних країн Міністерства сільського господарства США (FAS USDA) реалізують в Україні проєкт «Забезпечення здоров'я тварин в Україні».

Найбільший напрям проєкту — дослідження з визначення ризиків поширення хвороб у ланцюзі виробництва свинини. У рамках співпраці з Держпродспоживслужбою передбачено опитування серед 550 гравців ринку (промислові ферми, домогосподарства, мисливські угіддя, територіальні органи компетентного органу, приватні ветеринари та заготівельники) з метою оцінки ризиків поширення хвороб свиней, у тому числі африканської чуми (АЧС), дотримання протоколів біобезпеки, а також практики застосування протимікробних препаратів в умовах війни.

«Наразі з 300 домогосподарств опитано третину — 100 респондентів з 9 областей України. За результатами опитування можна зробити висновок про низький рівень обізнаності щодо африканської чуми свиней (АЧС). Так, лише 23% опитаних відповіли, що ця хвороба не лікується. При цьому жоден респондент не знає симптомів АЧС. Дуже низький відсоток — 18%  — заявив, що при підозрі на АЧС повідомлятиме спеціаліста ветеринарної медицини. Розуміння важливості біобезпеки також бажає кращого: лише 45% опитаних вважають, що перш ніж зайти до свиней треба вимити руки; близько 20% пораються біля свиней, не змінюючи взуття чи одягу. Цікавим є результати розуміння факторів ризику поширення хвороб: на думку лише 40% джерелом інфекції може бути корм. Значно більша кількість респондентів обрала варіант комахи і гризуни, а не свині, коли йшлося про потенційних носіїв хвороб.   При цьому важливо, що 86% власників свиней, купуючи молодняк, не вважають за потрібне побачити ветеринарний документ, що підтверджує статус здоров'я тварини. Натомість покладаються на слово продавця або визначають стан здоров’я на око», — зауважила Оксана Юрченко, Президент Асоціації «Свинарі України».

Опитування вже на цьому етапі демонструє низький рівень розуміння,  що таке антибіотики та антибіотикорезистентність. Так, тільки 15% опитаних відповіли, що антибіотики застосовують для лікування бактеріальних захворювань тварин (а не вірусних). 17% дали обрали правильне визначення терміну «антибіотикорезистентність». Решта або не знає, або вважає, що це діагноз, за якого треба застосовувати протимікробні препарати.

«Це лише перші результати, попереду ще 2/3 подібних інтерв’ю. Однак ті дані, які ми вже отримали, демонструють важливість просвітницької роботи й донесення до людей усіма можливими каналами не лише інформації щодо африканської чуми свиней, а й щодо важливості біобезпеки та антибіотикорезистентності», — додають в АСУ.

У грудні відбулася перша оцінка біобезпеки свиногосподарства на деокупованих територіях. З рішень, які варто відзначити, як кращі, — підземна галерея, що веде до виробничих приміщень з тваринами. Завдяки їй мінімізується контакт з оточенням та, відповідно, ризик занесення патогенів. В Україні таким підходом можуть похвалитися одиниці господарств. Проте в умовах війни він має переваги не лише з точки зору біобезпеки ферми, а й безпеки персоналу, перетворюючись на надійне бомбосховище.

Наразі робота за усіма напрямами проєкту продовжується, а про подальші його результати читайте у наступних номерах журналу «Прибуткове свинарство: воєнний дайджест».

Асоціація «Свинарі України»

Кілька останніх місяців ринком шириться теза про понад двократне зниження цін на зернові, олійні та продукти їх переробки через заблокований експорт. Такі тези, з одного боку, зустрічають закидами про надприбутки вітчизняних свиногосподарств, а з іншого ― побоюваннями різкого підвищення внутрішніх цін до рівня світових після відкриття портів. У тому, на скільки обґрунтовані ці гіпотези, розбиралися в Асоціації «Свинарі України».

Аналітики зернового ринку підтверджують значне зниження цін закупівлі ключових сільськогосподарських культур. Однак лише в окремих регіонах. Зокрема на Сході ціни на зернові та олійні «обвалилися» більш ніж удвічі через близькість до зон бойових дій. При цьому йдеться про закупку за готівку (так звана «форма 2») та самовивіз із господарства-продавця. Тож повсюдною таку динаміку не назвеш.

Виробники свинини підтверджують, що вагому частину здешевлення кормових інгредієнтів «з’їдають» подвоєні витрати на доставку. Тож з урахуванням ПДВ та логістичних витрат більшість культур подешевшали в середньому на 20-35% проти їх довоєнного рівня. Вполовину впали ціни лише на соняшникові шроти та макухи. Однак переваги від такого здешевлення наразі отримують далеко не всі свинарі, оскільки багато хто робить запаси на весь маркетинговий рік до нового врожаю. А отже, ще досі догодовує зерновими, придбаними минулоріч за вищою ціною.

З іншого боку, низка виробників свинини побоюється, що після розблокування портів ціни на зернові та продукти переробки олійних різко «надолужать» розрив із глобальними котируваннями. Експерти запевняють, що внутрішній ринок «зближатиметься» з світовими цінами поступово. Так, рослинники зараз недоотримують від 100 до 200 дол. США/т через ускладнену логістику, тож ціни зростатимуть у цьому діапазоні, проте не одразу. Так, після розмінування акваторій знадобиться щонайменше два місяці для відновлення нормальної роботи портової інфраструктури. Тож після цього ціни можуть зміцнитися на 30-50 дол. США/т, проте цей підйом, найімовірніше, не переросте в ціновий галоп, а подальший рух цін буде досить плавним та залежатиме від темпів експортної активності. Остання відчутно поступатиметься звичним темпам, тож з високою ймовірність цього сезону кормів не бракуватиме. З іншого боку, така ситуація може «відгукнутися» зменшенням площ посівів озимих культур, що помітно вплине на ринкову ситуацію у подальшому.

Асоціація «Свинарі України»

Согласно докладу Еврокомиссии, развивающиеся страны в ближайшем будущем станут стимулировать рост мирового производства молока.

Ожидается, что к 2030 году мировое производство молока превысит 1 млрд т. Это означает ежегодный прирост в 16 млн т, что сопоставимо с среднегодовым ростом последнего десятилетия.

Согласно прогнозам, на долю Индии придется 35% роста, что связано с ростом спроса и потребления молокопродуктов. Однако эксперты не ожидают, что именно Индия каким-либо способом повлияет на глобальную торговлю, за исключением случаев, когда цена на сухое обезжиренное молоко будет подниматься.

В Китае ожидаемый уровень роста производства молока будет значительно ниже (+700 тыс. т/год). Однако в других азиатских странах ожидается более высокое предложение молока, в среднем ежегодный рост на 2,3 млн т, главным образом в Пакистане. В Африке рост производства молока (+1,3 млн. т/год) будет наблюдаться главным образом в восточных районах.

Ожидаемый рост в развитых странах ЕС (в среднем 1,4 млн т/год) будет выше прогнозируемого роста в Новой Зеландии и США — основных конкурентах ЕС.

В Новой Зеландии доступность пастбищ является основным фактором, который ограничивает значительное увеличение выхода молока в стадах. Ожидается, что производительность будет расти, но медленнее, чем в последнее десятилетие. Добыча молока за 2010−2014 гг увеличилась на 23% отчасти благодаря увеличению поголовья скота, отчасти с прогрессом в надоях.

В США ожидается устойчивое увеличение производства молока (+1% в год). Внутренний рынок поглотит значительную долю этого дополнительного молока из-за роста населения (+ 0,7% в год) и непрерывного незначительного увеличения потребления на душу населения.

milkua.info по материалам dairynews

В октябре карантин по африканской чуме свиней сняли в двух населенных пунктах, сообщает Госпродпотребслужба. Сейчас карантинные меры действуют еще в 9 населенных пунктах.

8 октября ограничения для предотвращения АЧС сняли в с. Николаевка, Добровеличкивского района, Кировоградской области. 28 августа там в одном из частных хозяйств обнаружили животных, зараженных африканской чумой свиней. С тех пор в селе действовал карантин. Сейчас ограничения сняты.

10 октября карантин также прекратил действовать в ООО «Павловское охотничье хозяйство» Иваничивского района, Волынской области, где в августе бнаружили трех диких свиней, зараженных АЧС.

«Карантин продолжает действовать в 9 неблагополучных пунктах по АЧС, а именно: в Николаевской (2), Запорожской (2), Кировоградской (1), Одесской (1), Донецкой (1), Херсонской (1) и Львовской (1) областях. Госпродпотребслужба и ее территориальные органы продолжают проведение мероприятий по профилактике АЧС и в случаях возникновения заболевания - мероприятий по ликвидации и недопущению распространения заболевания», - отмечают в Государственной службе по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей.

Пресс-служба Госпродпотребслужбы