Українські вантажні перевізники зможуть їздити до Молдови за новими спрощеними правилами

30-авг-2022

З 1 вересня українські перевізники зможуть їздити до Республіки за новими спрощеними правилами.

Про це повідомляють в Міністерстві інфраструктури України.

Команда Міністерства інфраструктури домовилась про це з колегами з Кишинева напередодні Дня Незалежності Молдови, яке святкується сьогодні, 27 серпня.

Після підписання «транспортного безвізу» з країнами Європейського союзу Молдова залишалась єдиною державою на наших кордонах, з якою не було повністю скасовано дозвільний режим для українських перевізників. З огляду на великий обсяг вантажів, який зараз рухається у бік Молдови, підписання двостороннього протоколу зніме ризик зупинки руху нашого експорту.

Дозвільний режим буде збережений для нерегулярних пасажирських перевезень (у наступному році сторони обміняються 2200 дозволами) та для перевезень до або з третіх країн (Україна отримає 10 000 дозволів на 2023 рік).

«Двостороннє скасування дозволів на міжнародні вантажні перевезення, відкриття кілька днів тому залізничної ділянки «Березине — Басарабяска», яка не працювала більше 20 років — це чудові приклади співробітництва у транспортній сфері, посилення взаємодії між Україною та Молдовою.

Тепер наше завдання — максимально використати нові можливості для посилення економік наших країн перед загрозами, які несе російська військова агресія та російська політика загалом», — заявив Олександр Кубраков, Міністр інфраструктури України.

Читайте также:
Посівна кампанія уповільнюється на Сумщині, Чернігівщині, Київщині, на решті території — набирає обертів
25-апр-2022

Через війну в Україні посівна кампанія має свої регіональні особливості.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук розповів про хід посівної у різних регіонах: «Посівна кампанія відбувається не так активно, як в минулі роки, бо в країні триває війна. Наразі у 23 областях України фермери сіють навіть у зонах, де відбуваються бойові дії, виключенням стала лише Луганщина. Регіони, які нещодавно звільнили з окупації — Сумщина, Київщина, Чернігівщина — мають багато мінувань на полях, у названих регіонах окупанти свідомо знищували майно агропідприємств. Через це там значно повільніше проходить посівна, бо спочатку на поля виходять військові експерти, проводять розмінування».

За його словами є випадки, коли загарбники примушують фермерів проводити посівну на користь рф. Таким чином від окупації страждає підприємство, яке є учасником ВАР — ТОВ «Агро-Співдружність» і ПП «Співдружність-Південь». Названі підприємства змушені сіяти під дулами автоматів під керівництвом загарбників, які загрожують працівникам фізичним знищенням, а також вивозять зерно та інші матеріальні цінності.

«Це цілеспрямоване нанесення економічної шкоди Україні. Сподіваємося, що Херсонщина скоро буде звільнена», — коментує Денис Марчук.

Посівна кампанія переважно забезпечена ресурсами «Від початку сівби найбільші проблеми були не із забезпеченням насінням, а з дефіцитом палива та добрив. Сьогодні агропідприємства забезпечені ними на 70−80%. Має місце нестача гербіцидів через зруйновані логістичні ланцюги, не вистачає обігових коштів. Навіть в таких умовах засіяно вже 3 млн га, і посівна виходить на новий рівень. Мінагрополітики збільшив прогноз посівних площ з 70% до 75%», — додав заступник голови ВАР.

Відсутність експорту через блокування портів вкрай негативно впливає на стан агропідприємств.

«Фермери мають надлишки зерна та олійних, які можна було б продати та покрити нестачу обігових коштів на посівну. Неможливість здійснювати експорт стає на заваді реалізації продукції, адже внутрішній попит не такий значний. Тож налагодження експорту є одним з першочергових завдань для нормалізації роботи агросектору», — вважає Денис Марчук.

На його думку, світові ціни на зерно зростають, але в середині країни це збільшення не буде таким значним.

«Перепони експорту призводять до дефіциту зерна у світі і зростання цін. Проте внутрішні ціни на зерно значно нижче експортних. В Україні зростає собівартість виробництва, негативно впливають інфляція, зруйнована логістика, подорожчання ПММ. Протягом 2022 року ці фактори будуть здійснювати вплив на ціни, але можна очікувати подорожчання не більш як на 20−22%», — відзначив експерт.

agravery.com

Узнать подробнее
Евразийский Экономический Союз вносит изменения в ветеринарный контроль
31-июля-2017

На прошлой неделе стало известно об изменениях в ветеринарном контроле на территории Евразийского Экономического Союза (ЕаЭС) и в продаже запасов интервенционного фонда.

Ветконтроль в ЕаЭС вносит изменения в документ о таможенном контроле в ЕаЭС. В целом, для импортеров и экспортеров по большому счету ничего не меняется — в документ внесли уточнения и добавили новые определения.

Ветеринарные сертификаты должны быть оформлены на русском языке, а также на языке страны-экспортера и/или английском языке. Каждая партия ввозится на территорию ЕаЭС с разрешением и со своим ветсертификатом. У каждой партии товаров будут проверять документы на безопасность и электронный ветеринарный сертификат, документы на ввоз, вывоз или транзит и соответствие этих документов Единым ветеринарным требованиям.

Товары должны сопровождаться бумажным ветеринарным сертификатом или номером электронного ветеринарного сертификата все время транзита ЕаЭС.

Среди изменений также есть определение электронного ветеринарного сертификата и электронной подписи.

Публичное обсуждение изменений продлиться до 22 августа.

milkua.info по материалам Milknews

Узнать подробнее
Эпизоотическая ситуация по особо опасным болезням животных в мире в 2019-м году
10-янв-2020

В 2019-м году страны сообщили во Всемирную организацию охраны здоровья животных (МЭБ) о 13 921 очаге особо опасных болезней животных.

Очаги африканской чумы свиней в прошедшем году регистрировали в 26 странах мира: в Бельгии (501), Болгарии (219), Венгрии (1555), Латвии (361), Молдове (38), Польше (2179), Румынии (2313), Сербии (18), Словакии (23), Украине (53), а также в Китайской Народной Республике (61), Восточном Тиморе (100), Вьетнаме (2618), Гонконге (3), Индонезии (392), Камбодже (11), КНДР (1), Лаосе (141), Монголии (11), Мьянме (4), Южной Корее (65) на Филиппинах (40), в Кот-д’Ивуаре (3), Зимбабве (8), Кении (4) и ЮАР (20). Классическую чуму свиней регистрировали в Бразилии (30) и Японии (1510).

Высокопатогенный грипп птиц отмечали в Болгарии (6), Бутане (1), Вьетнаме (6), Дании (1), Египте (1), Израиле (1), Индии (12), Ираке (1), Иране (8), Камбодже (1), Китае (4), Кувейте (1), Мексике (33), Намибии (5), Непале (15), Нигерии (8), Пакистане (2), на Тайване (92) и в ЮАР (10). Очаги низкопатогенного гриппа птиц отмечали в Великобритании (1), Дании (3), Доминиканской Республике (27), США (1), Тайване (7), Франции (1), Чили (4) и в ЮАР (1). Фиксировали вспышки болезни Ньюкасла в Болгарии (1), Гондурасе (1), Доминиканской Республике (4), Израиле (14), Казахстане (1), Камбодже (2), Мексике (32), Румынии (1) и США (17).

В 2019-м году официально зарегистрировали 5 очагов ящура в Китайской Народной Республике, 3 очага в Южной Корее, 21 очаг в Мьянме. Вспышки ящура также регистрировали в Алжире (171), Гвинее-Биссау (6), Замбии (20), Зимбабве (53), Израиле (5), Ливии (9), Малави (3), Марокко (46), Мозамбике (1), Намибии (7), Уганде (1), Тунисе (7), ЮАР (19), Пакистане (3), Палестине (1) и на Коморских островах (1).

О вспышках оспы овец и коз сообщила ветеринарная служба Казахстана (2). Заразный узелковый дерматит отметили в Бангладеш (2), Израиле (20), Палестине (1), Сирии (1), Китайской Народной Республике (1) и в Индии (3). Чуму мелких жвачных животных официально подтвердили в Алжире (79), Израиле (7) и Ливии (1). Вспышки блютанга (КЛО) выявили в следующих странах: Алжир (4), Бельгия (12), Германия (56), Греция (25), Кипр (2), Швейцария (53).

Африканскую чуму лошадей выявили в Камеруне (2), Свазиленде (5) и Республике Чад (2).

Очаги губкообразной энцефалопатии КРС зарегистрировали на территории Бразилии (1), Испании (2) и Польши (1). Очаг контагиозной плевропневмонии КРС зафиксировали в Намибии (1). Лихорадку долины Рифт за прошедший период регистрировали в Кении (2) и Судане (2).

Об очагах бешенства сообщили ветеринарные службы Армении (2), Бангладеш (1), Ливана (4), Малайзии (217), Мьянмы (1) и Сеуты (1).

Кроме вышеперечисленных заболеваний, за прошедший период в мире также зарегистрировали случаи заболевания животных артритом/энцефалитом коз, болезнью Ауески, болезнью Гамборо, ближневосточным респираторным синдромом, бруцеллёзом, вирусным артериитом лошадей, вирусным гепатитом уток, геморрагической болезнью кроликов, герпесвирусной инфекцией лошадей, гриппом лошадей, западным энцефаломиелитом лошадей, инфекционной анемией лошадей, контагиозным метритом лошадей, лейшманиозом, лихорадкой Западного Нила, Меди-Висна, миазами Старого Света, микоплазмозом, пироплазмозом лошадей, пуллорозом птиц, репродуктивно-респираторным синдромом свиней, сапом лошадей, сибирской язвой, скрепи, тифом птиц и туберкулёзом крупного рогатого скота.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Узнать подробнее
Стало известно, какие агрокомпании оплатили больше налогов в госбюджет
02-сен-2019

Государственная фискальная служба Украины обнародовала рейтинг крупнейших налогоплательщиков в I полугодии 2019 года. По сумме уплаченных налогов аграрная отрасль занимает одиннадцатое место.

Лидером среди аграрных предприятий стало ЗАО «АПК-Инвест» (информация о сумме налога отсутствует).

В пятерку крупнейших налогоплательщиков вошли ООО «Монсанто семян» — сумма уплаченного налога 136 млн грн, ООО «Агрофирма им. Довженко» (предприятие «Астарты») — 132 млн грн, ЗАО «Зернопродукт МХП» — 123, 59 млн грн, ООО «Винницкая птицефабрика» (МХП) — 119, 8 млн грн.

Среди лидеров также СООО «Хмельницкое» («Астарта»), ООО «Дружба-Нова» («Кернел»), ООО «Волочиск-Агро» («Астарта»), ООО «Лебединская аграрная компания», ЧСП «Агрофирма «Рассвет», ООО «Энселко Агро» («Кернел»), ООО «Гудвелли Украина», ООО «Приднепровский край» («Кернел»), ООО «ПК» Заря Подолья «("Укрпроминвест-Агро»), ООО Научно-производственная фирма «Урожай» (МХП), ООО «Нива Переяславщины» (украинско-британское предприятие), ООО «Комплекс Агромарс», ООО «ИПК «Полтавазернопродукт «("Астарта»), ООО «Пономарь», ЗАО «Мироновская птицефабрика» (МП).

Всего этих 20 компаний уплатили налогов в госбюджет на сумму 1, 8 млрд грн.

В топ-100 налогоплательщиков Украины не вошло ни одно аграрное предприятие.

agrotimes.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок