Таиланд заинтересован импортировать украинские корма.

Уряд продовжує дерегуляцію ведення підприємницької діяльності та готує спрощення вимог, яким має відповідати бізнес. Це, зокрема, скорочення кількості видів дозвільних документів з 14 до 5, запуск єдиного дозвільного порталу, переведення усіх дозволів в електронний формат.

Про це під час онлайн-конференції повідомила перша віцепрем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, говориться у повідомленні Мінекономіки.

Вона зазначила, що уряд прагне скоротити обсяг присутності держави в економіці, аби стимулювати економічне зростання. Так, до 2032 року рівень податкових вилучень з економіки повинен знизитися з 45 до 20%.

«Економічне зростання — це результат підприємницької діяльності мільйонів людей. Безпека, верховенство права та оптимальний обсяг втручання держави в економіку — три складові, що його забезпечать», — наголосила Юлія Свириденко. 

Вона підкреслила, що уряд вивчає можливість запозичити досвід у застосуванні британських правових норм для нових інвестицій від 15 млн грн.

«Планується масштабна реформа трудового законодавства, що допоможе бізнесу розвиватися динамічно. Йдеться насамперед про імплементацію норм ЄС та конвенцій МОП, розширення спектру трудових договорів, спрощення процедури входу-виходу працівників на ринок праці», — додали в Мінекономіки.

Уряд робить ставку на експортну модель зростання. Зараз експорт складає 35% ВВП (з них сировина — 75%). Мета — підняти його до понад 50%. При цьому 75% мають складати готові товари та послуги.

Також важливою стратегією є орієнтація на малий та середній бізнес. Його внесок у ВВП повинен бути максимально можливим. Для цього уряд запускає серію грантових програм. Бізнес отримає ресурси, які він може вкласти у власну справу.

Міністр економіки додала, що попри усі тактичні кроки зумовлені війною, Україна рухається в бік мінімізації участі держави в економічних процесах. Це один із важливих рецептів відбудови та зростання.

agroportal.ua

Відміна списку критичного імпорту, яка відбулася нещодавно, призведе до зростання імпорту в Україну, і вітчизняні виробники молочної продукції будуть знову поставлені в нерівні умови з виробниками в європейських країнах.

Таку думку висловив голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, говориться у повідомленні об'єднання.

За його словами, відміна постанови Кабміну про список товарів критичного імпорт означає, що тепер знято всі запобіжники, які хоч якось захищали вітчизняну переробну галузь під час війни від конкуренції з продукцією ЄС, яка виробляється з потужною підтримкою з боку держав співдружності.

«За останні три роки імпорт молочних товарів до України зріс більш як у тричі. Навіть зараз, під час війни, в червні показники імпорту майже сягнули довоєнного рівня. Імпорт і надалі буде зростати», — прогнозує експерт.

Чагаровський підкреслив, що таке рішення призвело до витрачання валюти на закупівлю продукції, яку може забезпечити українська харчова галузь.

«Я можу говорити не тільки про молочну, але й про всю харчову переробну галузь. Мені здається, що валюта зараз необхідна для закупівлі зброї. Саме це зараз важливо. А забезпечення харчовими продуктами, підтримка продовольчої безпеки на внутрішньому ринку України — це те, що можуть забезпечити вітчизняні переробні підприємства, зокрема і молочні. Тому ми в СМПУ вважаємо, що рішення про відміну списку критичного імпорту — хибне», — підсумував він.

agroportal.ua

Экспорт мяса и мясопродуктов (в пересчете на мясо) в январе-августе 2018 составил 258 тыс. тонн (+ 6% к аналогичному периоду 2017 года), импорт - 180 тыс. тонн (+ 41%).

Об этом сообщают аналитики Экономического Дискуссионного Клуба (ЕДК)

При этом отмечается, что доля мяса птицы в структуре экспорта превысила 83%, что в натуральном выражении составило 215 тыс. тонн. Около 50% экспорта мяса птицы с начала года поступило на рынки Нидерландов, Ираке, Словакии.

«В мясном импорте ведущие позиции сохраняют мясо птицы (почти 50% от общего объема) и свинина (43%). Импортная продукция поступает на внутренний рынок, преимущественно из стран ЕС (Польши, Германии, Нидерландов, Венгрии, Дании). Доля импорта во внутреннем продовольственном потреблении мяса - около 13%», - отметили в ЕДК.

Также отмечается, что сельскохозяйственные предприятия увеличили производство мяса на 1,6%, а хозяйства населения его сократили на 2,4%. Больше всего с начала года уменьшилось производство свинины - на 4,9%, объемы говядины сократились на 3,7%, а птицеводство обеспечило прирост на 4,5%.

По балансовым расчетам, в январе-августе текущего года наполняемость внутреннего рынка мясом и мясопродуктами на 2,5% превысило показатель соответствующего периода прошлого года.

Расчетное среднедушевое потребление населением мяса и мясопродуктов за 8 месяцев с. г. оценивается в 32,4 кг на человека, что на 0,9 кг выше, чем в прошлом году.

За 8 месяцев 2018 украинскими предприятиями произведено мяса всех видов 1453 тыс. тонн (в убойном весе), что на 0,3% больше, чем за соответствующий период прошлого года.

Напомним, по информации органов статистики, на 01.09.2018 по сравнению с соответствующей датой прошлого года поголовье КРС сократилось на 4,3%, свиней - на 4,5%, одновременно поголовье птицы возросло на 2,8%.

agravery

20 октября Верховная Рада Украины приняла в первом чтении проект государственного бюджета на 2022.

Агросектору нардепы выделили 8 млрд грн. В частности, на такие бюджетные программы:

• Реконструкция, модернизация и восстановление мелиоративных систем, включая осуществление соответствующих мероприятий в Одесской области.
• Финансовая поддержка сельхозтоваропроизводителей.
• Руководство и управление в сфере геодезии, картографии и кадастра.
• Проведение земельной реформы.
• Общегосударственные топографо-геодезические и картографические работы, демаркация и делимитация государственной границы.
• Селекция в рыбном хозяйстве и воспроизводство водных биоресурсов во внутренних водоемах и Азово-Черноморском бассейне.

4,6 млрд грн из выделенных 8-ми планируется направить на финансовую поддержку агропроизводителей.

ВАР считает данную сумму недостаточной и настаивает на существенном ее увеличении. Поскольку агропроизводители ежегодно сталкиваются с новыми вызовами.

Также ВАР отмечает: чтобы в 2022-м агросектор смог стабильно функционировать и успешно проходить критические точки, государственную поддержку следует направить на приоритетные направления. А именно:

• Построение новых зернохранилищ.
• Развитие орошения.
• Поддержка овощеводства.
• Средства на агрострахование.
• Помощь в приобретении сельскохозяйственной техники и оборудования.
• Развитие садоводства.
• Поддержка животноводства.

Сейчас аграрным комитетом предлагается увеличить господдержку агросектора в 11 млрд грн.

uacouncil.org