Регулювання сфери ГМО в Україні потребує осучаснення з урахуванням європейського досвіду

21-окт-2022

19 жовтня в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики відбулося обговорення проблеми державного регулювання ринку генетично-модифікованих організмів (ГМО). На круглому столі були присутні: керівництво Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров'я, експерти та фахівці галузей, які є дотичними до вирішення цієї проблеми.

Регулювання ринку ГМО в останні роки набуло гострої необхідності, оскільки чинний Закон України від 2007 року «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» є недосконалим. Зокрема, він не містить механізмів контролю у сфері поводження з ГМО, має велику кількість неузгодженостей та неточностей, а значна частина норм — розмиті.

У підсумку за 15 років існування такого документа в Україні не було зареєстровано жодної ГМО-продукції. Тобто, де-юре ГМО у нас відсутнє: не виробляється, не вирощується і не використовується. А де-факто в останні роки в країні сформувався тіньовий ринок ГМО-продукції, яка перебуває в обігу поза будь-яким контролем. Це порушує інтереси й права споживачів, які не знають, що саме вони споживають. Також це загрожує репутації і статусу нашої держави як великого експортера сільськогосподарської продукції рослинного походження. Україна повинна гарантувати чесні торговельно-економічні відносини.

Перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький наголосив: «Ні в кого немає сумніву, що треба встановити чіткі, прозорі, зрозумілі правила гри на цьому ринку. Хотів би зауважити, що новий законопроект, який був презентований народним депутатам на минулому тижні, є урядовим, і тому опрацьовувався усіма причетними центральними органами влади, — не лише Мінагрополітики, а й МОЗу, Міндовкілля, Держпродспоживслужбою, Держекоінспекцією. Ми спеціально зібрали стейкхолдерів із різних сфер: приватних, державних, наукових, законодавчих, — аби ще раз ґрунтовно обговорити всі деталі».

За його словами, у світі є різні моделі регулювання ринку ГМО, але оскільки Україна має мету стати членом Європейського Союзу, то новий законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» був написаний на базі європейської моделі.

«У країнах Європи ситуація з ГМО різна, вони мають право приймати індивідуальні рішення. Наприклад, є країни, в яких заборонено вирощування ГМО, але дозволено його використання. В інших може бути дозволено і перше, і друге, але певних видів. Наша ціль, передовсім, полягає в тому, щоб чітко прописати процедуру, а потім вже приймати політичне рішення — які обмеження чи запобіжники, обов'язки чи заборони встановлювати. Процедура має бути чітко прописана, всі мають розуміти, які діють правила з точки зору випробування, оцінки впливу та загроз, прозорості, простежування», — відзначив перший заступник Міністра агрополітики.

Він додав, що навіть, якщо в Україні буде ухвалено рішення неготовності впровадження ринку ГМО і відтермінування цього процесу, процедуру все одно треба погодити. «Це буде нашою, так би мовити, євроінтеграцією, і це означатиме, що в нас правила адаптовані, процедура відповідає європейській і вона дозволяє оцінити всі ризики», — резюмував Тарас Висоцький.

Заступник Міністра охорони здоров’я, Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін зазначив, що МОЗ всіляко підтримує необхідність оновлення регулювання сфери ГМО. «Розуміємо, що поточні діючі норми є фрагментованими і недієвими та не відповідають законодавству ЄС. Для нас важливо оцінювати рівні ризику та відповідно забезпечувати моніторинг можливого впливу ГМО на здоров'я людей. Ця норма прописана в проекті Закону і саме від МОЗ вона вимагатиме ще цілої низки підзаконних документів», — підкреслив Ігор Кузін.

minagro.gov.ua

Читайте также:
L-глутамин может заменить антибиотики и стимуляторы роста у поросят
15-мар-2018

Аминокислота под названием L-глутамин может с большой эффективностью использоваться в качестве альтернативы некоторым антибиотикам и стимуляторам роста в рационе поросят. К такому выводу в рамках серии работ пришла служба сельскохозяйственных исследований, входящая в структуру Минсельхоза  США. В частности, было установлено, что по сравнению с контрольной группой, где поросята не получали ни антибиотиков, ни стимуляторов роста, ни аминокислоту, в группе, где применялся L-глутамин, у животных было отмечено улучшение состояния здоровья кишечника и показателей роста. К тому же по сравнению с контрольными показателями поросята потребляли на 60% больше комбикормов.

Результаты этого исследования могут иметь важное практически значение, в особенности в свете изменений в области ветеринарного законодательства, которые произошли в США в прошлом году. Ряд антибиотиков был запрещен к применению у поросят, в связи с чем многим производителям пришлось искать альтернативные практики кормления.

По материалам All About Feed

Узнать подробнее
Украина и Марокко согласовали форму-сертификат для экспорта мяса птицы и продуктов из него
10-апр-2018

Государственная служба Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей и Компетентный орган Королевства Марокко согласовали форму ветеринарного сертификата для экспорта мяса птицы и продуктов из него из Украины в Королевство Марокко.

С формой сертификата можно ознакомиться по ссылке.

Пресс-служба Госпродпотребслужбы

Узнать подробнее
На молодняк КРС предусмотрено от 300 до 2500 грн дотаций
09-февр-2018

Дотация за содержание коров предоставляться дважды в год на безвозвратной основе субъектам хозяйствования (юридическим лицам) за каждую имеющуюся на 1 января и 1 июля текущего года корову в размере 1,5 тыс грн на одну голову, двумя равными частями по 750 грн за полугодие.

Это предусмотрено порядком распределения 6,3 млрд грн для агросектора, правительство планирует обнародовать в ближайшее время.

Кроме того, предусмотрена дотация на молодняк КРС, который на момент подачи впервые соответствующих документов достиг определенного возраста, в размере:

300 грн за голову - за молодняк в возрасте от 1 до 5 месяцев
1000 грн за голову - за молодняк в возрасте от 5 до 9 месяцев
2500 грн за голову - за молодняк в возрасте от 9 до 12 месяцев

В дальнейшем бюджетная дотация за молодняк, родившийся в хозяйствах физических лиц, выплачивается за сохранение молодняка в размере:

700 грн за следующие 4 месяца содержания молодняка в возрасте от 5 до 9 месяцев
1500 грн за следующие 4 месяца содержания молодняка в возрасте от 9 до 12 месяцев

minagro

Узнать подробнее
За месяц курятина подешевела почти на 20%
11-мар-2019

В Украине подешевели некоторые социальные продукты питания. Об этом свидетельствуют данные "Инфляционного барометра" по состоянию на 11 марта, передает УНН.

В частности, упали цены на курятину - на 17,8%. Также подешевела говядина - на 10,6%. Наряду с этим выросла в цене свинина - на 1,6%.

На сегодня курятина является самым доступным мясом для украинцев - 91,9 грн за кг. Килограмм свинины и говядины украинцам обойдется в 102,6 грн и 133,9 грн соответственно.

Другие продукты питания из перечня социальных существенно выросли в цене. Капуста подорожала на 71,7% - до 41,6 грн за кг, крупы гречневые - на 6%, до 22,1 грн за кг, хлеб ржаной - на 6,1% - до 279 грн за кг, морковь - на 13 2% - до 10,4 грн за кг.

Незначительно, но подешевела мука - на 0,7%, до 13,8 грн за кг, картофель - на 3,8%, до 10,3 грн за кг, рис - на 1,6%, до 27,4 грн за кг.

Источник: УНН

 

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок