Развивающиеся страны наращивают потребление кормовых добавок

20-июля-2017

Размер мирового рынка кормовых добавок вырастет до 22 млрд долларов к 2020 году, в том числе 8,5 млрд долларов будут приходиться на сегмент кормовых добавок для птицы, отмечается в отчете консалтинговой фирмы Global Market Insights.

По мнению аналитиков, преимущественно рост потребления будет обеспечен развивающимися странами, в частности Китаем, Индией и Бразилией, где драйвером роста, в свою очередь, станет рост потребления мяса на национальных рынках. В то же время использование кормовых добавок будет иметь серьезную поддержку со стороны общего тренда по снижению использования кормовых антибиотиков, который сегодня набирает обороты как в развитых, так и в развивающихся странах.

 По материалам All About Feed

Читайте также:
В Минагрополитики подвели итоги 2017 года
09-янв-2018

Первый заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины Максим Мартынюк определил short-list факторов, которые повлияли на аграрную отрасль. Десять отраслевых событий и трендов были опубликованы в его авторской колонке в одном из изданий.

Среди первых дефиниций в списке — последовательность государственной поддержки и преференции для мелких и средних производителей. Так, на развитие фермерских хозяйств и сельскохозяйственной кооперации на 2018 год заложено 1 млрд гривен.

Также важными трендами, которые сформировались в 2017 году и будут влиять на отрасль в будущем, по мнению первого заместителя Министра, является сближение стоимости аренды земли с рыночными реалиями, укрупнение игроков в аграрном и продовольственном секторах, дальнейшее расхождение полюсов СНГ-ЕС в структуре экспорта. Что касается последнего, по итогам девяти месяцев 2017 аграрный экспорт в ЕС вырос на 39,7% до 4,03 млрд долл, тогда как в страны СНГ — всего на 16,1% до 937,5 млн долл.

Кроме того, в итоговом списке — синхронизация реестров (Реестр прав Минюста и Государственный земельный кадастр начали обмениваться данными в режиме онлайн) и гармонизация стандартов ЕС (принятые законы «О государственном контроле в сфере безопасности и качества пищевых продуктов» и «О безопасности и гигиене кормов»).

По мнению Максима Мартынюка, восстановление животноводства все еще является негативным трендом, но благодаря значительной поддержке в 2018 году (4 млрд грн.), можно надеяться на положительную динамику.

Неоспоримое влияние на сектор имело продолжение земельного моратория. «Из плюсов — участники земельных отношений получили летний отдых и возможность провести более качественную подготовку к реформе. Из минусов — сохранение неприемлемого статус-кво на сельских территориях, подавляющая сырьевая модель производства, усиление позиций крупного бизнеса», — отметил первый заместитель Министра.

Завершает short-list осознание о необходимости пересмотра режима налогообложения, что является одной из важных задач на 2018 год. Также среди нерешенных вопросов, над которыми необходимо работать в новом году, Максим Мартынюк определил земельную реформу и китайский контракт ГПЗКУ. В целом, по его словам, в отрасли влияние положительных факторов преобладало.

Пресс-служба Минагрополитики

Узнать подробнее
Котирування пшениці та кукурудзи впали після виходу звіту експертів USDA
11-нояб-2022

Котирування американської пшениці за підсумками вчорашніх торгів показали зниження. При цьому основне просідання відбулось ще до виходу звіту USDA, оскільки ринок побоювався важчих світових балансів. Про це повідомили аналітики Barva Invest, пише kurkul.com.

Так, грудневий ф’ючерс на Чикаго знизився на $ 0,21/бу, ціна на європейську пшеницю знизилась на € 1,25/т, а на чорноморську на $ 0,75/т:

  • грудневий контракт пшениці на Чикаго(ZWZ2) — $ 8,06/бу;
  • грудневий контракт пшениці на Euronext(EBMZ2) — € 328,75/т;
  • грудневий контракт пшениці Black Sea(BWFZ2) — $ 317,5/т;
  • DAP Izov(11,5%) — $ 230−250/т.

Ситуація на українському ринку залишається складною, через повільні темпи проходження кораблів до українських портів та невизначеність щодо подальшого експорту.

Нагадаємо, у листопадовому звіті експерти USDA збільшили оцінку світового виробництва пшениці на 1 млн т, до 783 млн т, а оцінку споживання було знижено на 1 млн т, до 785 млн т.

Грудневий ф’ючерс на американську кукурудзу знизився на $ 0,03/бу, а на чорноморську на $ 1,5/т:

  • грудневий контракт кукурудзи на Чикаго(ZCZ2) — $ 6,64/бу;
  • грудневий контракт кукурудзи Black Sea(BWFZ2) — $ 260,5/т;
  • DAP Izov — $ 220−230/т.

Активність на українському ринку залишається обмеженою.

Так, за даними аналітиків, котирування кукурудзи відреагували незначним зниженням на оновлення балансів у черговому звіті WASDE.

Узнать подробнее
Україна — остання в Європі за рівнем продовольчої безпеки
21-нояб-2022

Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.

Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience.

Як зазначається, за результатами аналізу, глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 р. 

«Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти. 

Показники GFSI свідчать, що країни стикаються з безпрецедентним зростанням цін на продовольство та голодом. Світ знаходиться на критичному перехресті. Щоб запобігти значним ризикам у глобальній продовольчій системі, необхідно здійснити довгострокові структурні інвестиції.

Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58. 

«Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні. 

За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країн Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар'єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування. 

Найгірший показник української продовольчої безпеки — «Сталість та адаптивність» (43,5 бала зі 100 та 94 місце глобально) — відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками. 

За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутністю потужних державних програм захисту. 

«Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію, — фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100, або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білка, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю», — додають експерти. 

Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб у найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу — агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їхніх партнерів-постачальників ресурсів, вважають дослідники.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Государство поддержит производителей, использующих мелиорированные земли
16-нояб-2021

12 ноября с участием первого заместителя Министра аграрной политики и продовольствия Украины Тараса Высоцкого, представителей областных государственных администраций, профильных ассоциаций и сельхозтоваропроизводителей состоялся вебинар по обсуждению практической реализации государственной поддержки аграрной отрасли в направлении мелиорации.

В ходе вебинара обсуждены основные положения Постановления Кабинета Министров Украины от 11 октября 2021 г. № 1070 «Об утверждении Порядка использования средств, предусмотренных в государственном бюджете для предоставления государственной поддержки сельскохозяйственным товаропроизводителям, использующим мелиорированные земли».

Также были рассмотрены и обсуждены вопросы поддержки техники и оборудования для оросительного земледелия отечественного производства, разрешительных процедур на начало работ и ввода в эксплуатацию внутрихозяйственных оросительных систем, необходимых документов для получения бюджетной дотации и форму подачи заявок и т.д.

Кроме того, участникам вебинара была представлена ​​презентация «Государственная поддержка сельскохозяйственным товаропроизводителям, использующим мелиорированные земли», в том числе пошаговую схему для получения бюджетной дотации.

Приказ Министерства аграрной политики и продовольствия Украины от 02.11.2021 № 330 «Об утверждении форм для предоставления государственной поддержки сельскохозяйственным товаропроизводителям, использующим мелиорированные земли» зарегистрирован в Министерстве юстиции 09 ноября 2021 г. за N 1469/37091 со дня его опубликования в Официальном вестнике Украины 12.11.2021 N 86.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок