Расходы животноводства в январе-феврале 2021-го выросли 40%

У найближчі два тижні в Україні можна очікувати подальшого пожвавлення попиту на ріпак та певного зростання цін на олійну. Але переробники очікують передусім на великі партії, від 1000 тис. тонн.

Про це 8 листопада повідомив аналітичний центр кооперативу «ПУСК», створений у рамках ВАР, під час щотижневого брифінгу для аграріїв.

«Запаси ріпака в Україні становлять 1,3−1,4 млн тонн, такий показник є значним, якщо порівнювати з минулим роком. Але попит на ріпак жвавішає,

Минулого тижня вже почалася активізація ринку. Попит на ріпак починає повертатися у першу чергу з боку ЄС, ф’ючерси вже зростають. Ключова причина — зростання світових цін на ріпакову олію. Це автоматично тягне за собою повернення попиту на сировину. Можна очікувати, що запаси ріпаку на кінець сезону не будуть перевищувати 200−300 тис. тонн», — зазначає аналітик Олексій Тартаковський.

По Україні також активізувалися імпортери, які надабть перевагу великим партіям ріпака.

«Індикативні ціни на ріпак поки в середньому становлять 580 $/т, але в майбутньому прямуємо до позначок 590−600 $/т. По переробникам — індикативні ціни знаходяться в районі 16 000−16 300 грн/т по центральній Україні. Як вже йшлося, в Україні ріпака багато, але треба розуміти що обсяги розпорошені по всій країні. Якщо місяць назад можна було знайти у фермера партію у 1000 тонн, то зараз це складно, бо пропонують здебільшого партії по 200−400 тонн. Великих партій на ринку мало. Тому ціну16 500−16 700 грн/т можна отримати у переробника для партії більше 1000 тонн», — вважає аналітик.

Найближчим часом можна очікувати зростання попиту на український ріпак з боку Німеччини та Польщі. Ріпак вже купують по 630−640 євро за тонну з доставкою до Німеччини. На поточному тижні ціни можуть піднятися до 650 євро/тонну, оскільки німецькі імпортери шукають ріпак вже з поставкою на грудень-січень.

uacouncil.org

Всегда проконсультируйтесь со специалистами, прежде чем применять противомикробные препараты — такова настоятельная рекомендация международных организаций, руководимых ФАО, Всемирной организацией здравоохранения и Всемирной организацией охраны здоровья животных (МЭБ).

Всемирная неделя правильного использования антибиотиков начинает свою работу с организованного ФАО заседания группы экспертов, посвященного минимизации возникновения и распространения устойчивости к противомикробным препаратам в отрасли животноводства.
Другими партнерами этого мероприятия являются Европейский союз, Министерство сельского хозяйства Швеции и Венгерское управление безопасности продовольственной цепи.
Устойчивость к противомикробным препаратам возникает, когда микроорганизмы — бактерии, грибки, вирусы и паразиты — развивают устойчивость к противомикробным препаратам, таким как антибиотики. В последние годы увеличилось количество и разнообразие устойчивых организмов по причине неправильного и чрезмерного использования противомикробных препаратов — для лечения людей, животных, и даже в растениеводстве и аквакультуре.

«По оценкам, от устойчивости к противомикробным препаратам ежегодно во всем мире умирает примерно 700 тысяч человек», — сказал специалист ФАО по животноводству и здоровью животных Андрей Розстальный. «Крайне важно, чтобы противомикробные препараты ответственно использовались во всех отраслях и применялись только тогда, когда это действительно необходимо».

«В животноводстве противомикробные препараты применяются в значительных объемах, — добавил он, — поэтому очень важно сосредоточить внимание на совершенствовании методов санитарно-эпидемического контроля, таких как гигиена и биологическая безопасность, а также на повышении иммунитета скота, с тем, чтобы минимизировать необходимость применения противомикробных препаратов».

Дополнительным фактором, способствующим распространению устойчивости к противомикробным препаратам, является ненадлежащая очистка сточных вод, которая приводит к попаданию бактерий и антибиотиков в системы водоснабжения. Изменение климата является еще одним фактором, способствующим ускорению распространения болезней животных на новые территории.

«Сложность этой проблемы не вызывает сомнений», — отметил Розстальный. «Именно поэтому ФАО работает в тесном взаимодействии с партнерами в рамках подхода «Одно здоровье для всех», обеспечивая многоотраслевое реагирование на угрозы безопасности пищевых продуктов, риски распространения зоонозов и другие угрозы общественному здоровью и разрабатывая рекомендации по снижению этих рисков».

Полное исключение противомикробных препаратов из ветеринарной медицины не является решением проблемы. Эксперты предупреждают, что это создаст вакуум, в котором инфекционные заболевания могут стремительно распространяться, пагубно сказываясь на животноводстве и растениеводстве и угрожая общественному здоровью. Противомикробные препараты рассматриваются как средства, необходимые для обеспечения здоровья и благополучия животных.

Вместо этого ФАО и ее партнеры пропагандируют ответственное и рациональное использование противомикробных препаратов. Они говорят, что применение противомикробных препаратов в нелечебных целях — например, в качестве стимуляторов роста — должно быть минимизировано.

Существуют хорошие примеры сотрудничества между отраслями сельского хозяйства и здравоохранения, в число которых входят программы государственно-частного партнерства, реализуемые в некоторых европейских странах. На заседании группы экспертов будет представлен опыт Швеции и Венгрии.

На глобальном уровне ФАО разрабатывает руководящие принципы, направленные на обеспечение перехода к более рациональному использованию противомикробных препаратов. Организация призывает к увеличению инвестиций в устойчивые и инновационные практики ведения сельского хозяйства и инструменты борьбы с устойчивостью к противомикробным препаратам.

Ожидается, что в ближайшие месяцы устойчивость к противомикробным препаратам будет оставаться одной из наиболее актуальных тем. Группа экспертов планирует обсудить этот вопрос 19 января 2018 года в Берлине на Глобальном форуме по продовольствию и сельскому хозяйству.

milkua.info по материалам fao

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН

Начиная с этой недели, Филиппины могут возобновить импорт птицы из Бразилии. Об этом сообщил Департамент сельского хозяйства страны.

Власти Филиппин решила отменить запрет на импорт бразильской птицы после того, как американские производители представили доказательства мероприятий по предотвращению распространения коронавируса на мясоперерабатывающих предприятиях.

Бразилия является третьим по величине поставщиком мяса птицы на рынке Филиппин, но новый набор правил заставит бразильских экспортеров применять специальную маркировку, свидетельствующие о том, что они обрабатываются в объектах со строгими гигиеническими и санитарными мерами, согласно меморандуму, выданным филиппинским агентством. Грузы, которые не соответствуют этим условиям, будут конфискованы, добавляется в заявлении Департамента сельского хозяйства Филиппин.

Напомним, Китай, Гонконг и Филиппины ввели временный запрет на импорт бразильской птицы после того, как местные власти в Шеньцини (Китай) заявила, что нашли возбудитель коронавируса в мясе птицы, импортируемом из Бразилии.

Meat-Inform