Пребиотики в кормах улучшат выживаемость креветок

Иностранцы получат доступ к рынку украинской земли после снятия моратория. Об этом заявил Премьер-министр Алексей Гончарук в эфире “Свободы слова”, передает УНН.

Для этого иностранцам ставят лишь одно условие: зарегистрировать юрлицо в Украине. Ни о каких других ограничениях, которые бы определили приоритетность права на выкуп за украинцами — премьер не озвучил.

“Нам нужно выбирать модель, которая дает наибольший экономический рост. Это означает, что нам нужно разрешить операции с землей для всех, кто имеет возможность сейчас ее обрабатывать, в том числе для иностранных граждан, но при условии, если они регистрируют юридическое лицо в Украине и платят тут налоги”, — заявил Гончарук.

Против такой идеи Кабмина выступили профильные ассоциации. Всеукраинский аграрный совет обращает внимание, что россияне — тоже иностранцы, некоторые из них даже имеют гражданство других стран, например, Британии.

“Или мы хотим, чтобы нашу землю скупил Путин? Чтобы украинские аграрии стали наемниками российских олигархов на украинской земле? Видимо, они все вместе будут работать на благо Украины так, что аграрное ВВП и валютная выручка возрастет еще больше. Получается, что рынок земли — это вопрос не только каждого гражданина, но и вопросы национальной безопасности нашего государства”, — считает глава ВАС Андрей Дикун.

Учитывая, что землю можно будет продать только один раз, Всеукраинский аграрный совет категорически против продажи земли иностранцам.

“Требуем ввести изменения в первый раздел Конституции и запретить продажу земли иностранцам в любой форме раз и навсегда. Земля Украины должна принадлежать народу Украины и точка”, — заявили аграрии.

Наплыва спекулянтов опасаются и в УКАБ (Украинский клуб аграрного бизнеса).

“В прошлую пятницу члены ассоциации, руководители сельскохозяйственных предприятий с общим земельным банком около 7 млн га, провели встречу для обсуждения основных вопросов снятия моратория, а именно возможного доступа на наш рынок финансовых спекулянтов с дешевым ресурсом, но отсутствием намерений, опыта и возможностей обрабатывать украинскую землю после вступления в собственность. Это, по нашему мнению, является угрозой национальной безопасности”, - заявил Президент ассоциации Алекс Лисситса.

Журналист и политический эксперт Янина Соколовская в свою очередь не исключает, что еще до открытия рынка земли власть будет дестабилизировать роботу украинских агропредприятий — держателей крупнейших земельных банков с целью выкупа земель за бесценок.

“Если представить, что работа таких агрохолдингов, как Кернел или МХП, будет дестабилизирована, лишившись возможности сдавать свои участки в аренду, владельцы паев будут вынуждены продавать землю. А мы знаем, что все операции купли-продажи будут осуществляться исключительно через Государственный земельный банк. Проще говоря, у селян начнут скупать землю за бесценок, а потом, через тот же Госзембанк перепродавать новоявленным промышленным латифундистам уже за существенно большие деньги. Если цель борьбы Зеленского и тех, кто за ним стоит, с „коррупцией в агросекторе“ именно такая, тогда вполне логично, что на данный момент Президенту выгодно максимально расшатать и дестабилизировать рынок”, — подытожила Янина Соколовская.

Источник: УНН

З початком війни багато виробників зіткнулися з проблемами у забезпеченні продовження свого виробництва.

Не виключення і виробники органічної продукції. Наразі вони мають можливість скористатися такими програмами підтримки органічних виробників:

Грантова програма «Підтримка органічного сектору в Україні», ініційована об'єднанням «Органічна Ініціатива»

Метою цієї програми є збереження та посилення спроможності органічного сектору України у середньо- та довгостроковій перспективі, а також підтримка виробників органічних продуктів, площі яких розташовані на території Житомирської, Київської, Чернігівської, Харківської та Сумської областей, що були окуповані протягом перших місяців вторгнення, або території інших областей, які постраждали від активних бойових дій.

На першому етапі програми підтримка буде надана у вигляді:

• покриття витрат для проведення сертифікації органічного виробництва;
• закупівлі органічних продуктів у виробників органічних продуктів(з подальшим поширенням серед внутрішньо переміщених осіб, вразливих верств населення тощо);
• доступ до засобів захисту рослин, добрив та інших допоміжних продуктів, дозволених для використання в органічному виробництві, насіння, та інші види підтримки в галузі технологій органічного виробництва.

Максимальний розмір підтримки в рамках першого етапу програми складатиме 70 тис. грн (близько 2 250 швейцарських франків).

Для отримання допомоги слід надіслати запит (форма заявки та бюджету) про надання термінової підтримки на електронну адресу info@organicinitiative.org.ua не пізніше 20 травня 2022 року.

З додатковими питаннями можна звертатися до Наталі Чоловської, президентки ЛМГО «Екотерра» за тел. +38 050−430−76−23.

Також передбачається другий етап програми. Більше інформації про програму за посиланням.

Надзвичайна допомога органічному сільському господарству України — акція зі збору коштів від Німецького Фонду майбутнього для сільського господарства

Наприкінці березня «Німецький Фонд майбутнього для сільського господарства» у співпраці із керівником проєкту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства» опублікував заклик до пожертвувань для надання безпосередньої допомоги органічному сектору в Україні. У цей складний час така акція має підтримати роками зростаючий український органічний рух та людей на органічних підприємствах безпосередньо в Україні, які постраждали або зазнали суттєвого негативного впливу через війну.

Українські органічні виробники можуть звернутися по допомогу для:

• підтримки біженців, розміщених на органічних підприємствах(продукти харчування, проживання, логістика тощо);
• фінансової підтримки для придбання засобів виробництва(наприклад, насіння, палива тощо) та збереження виробничих приміщень (усунення пошкодження будівель внаслідок війни);
• фінансової(тимчасової) підтримки фермерів через втрату заробітку внаслідок воєнних дій;
• створення нових робочих місць на підприємствах та тимчасової виплати заробітної плати для біженців, якщо вони працюють на цих підприємствах.

Цей перелік не є вичерпним, а складає лише вибірку з того, що може бути найнеобхіднішим для підтримки органічного сектору. Тому не виключено, що благодійна допомога може бути надана також і для інших потреб органічних господарств. Детальніша інформація знаходиться в інформаційному флайєрі. (.pdf, 596.39 Кб)

Для подачі заявки виробникам слід заповнити форму (.docx, 94.13 Кб) та надіслати її до своєї спілки/асоціації, яка направить заявку до Німеччини. Або ж надіслати заявку безпосередньо на електронну адресу: coa-ukraine@afci.de. На даний час немає кінцевого терміну подачі заявок на отримання допомоги. Заявки для розгляду на першому етапі цієї програми приймаються до 20 травня 2022 року.

Заявка буде розглянута «Фондом майбутнього для сільського господарства».

На одне підприємство можна подати заявку максимально на 5 000 євро. В особливих випадках може бути ухвалено рішення про надання додаткових коштів.

У разі виникнення запитань можна звертатися до Олександра Каліберди за тел. +38 050 469-24-64 (телефон, Viber або WhatsApp) або Ксенії Гулієвої за тел. +38 093−917−29−89 (через Viber).

Звертаємо увагу, що використання коштів підприємствами за цією програмою підтримки має бути задокументовано шляхом надання звіту.

minagro.gov.ua

Расширение сотрудничества и увеличения товарооборота между Ливией и Украиной обсудили Председатель Госпродпотребслужбы Владислава Магалецкая и Поверенный в делах Государства Ливии в Украине Бенисса Адел.

Господин Бенисса Адел подчеркнул важность укрепления сотрудничества и увеличения товарооборота между Ливией и Украиной. В частности, он выразил заинтересованность в экспорте из Украины в Ливию подсолнечного масла. Также во время встречи обсуждалась возможность экспорта в Ливию зерновой и плодово-ягодной продукции украинских производителей.

Владислава Магалецкая подчеркнула, что Госпродпотребвслужба всячески поддерживает расширение перечня товаров в двусторонней торговле: «Мы получаем соответствующие запросы украинских производителей. Уверена, сотрудничество между Ливией и Украиной имеет большой потенциал».

Ранее обе страны согласовали формы международных ветеринарных сертификатов для экспорта из Украины в Ливии крупного рогатого скота, мяса птицы и продуктов из него. Кроме того, сейчас согласовывается ветеринарный сертификат на экспорт молока и молочных продуктов.

Госпродпотребслужба играет важную роль в эффективности украинского экспорта. Ее задачей является преодоление технических барьеров в торговле и обеспечения государственных гарантий по соблюдению требований стран-партнеров.

Пресс-служба Госпродпотребслужбы

За деякими прогнозами, війна в Україні мала тривати кілька тижнів. Але вона триває вже понад 200 днів. Український суддя міжнародного конкурсу World Cheese Awards, засновниця ProCheese Academy та сирний експерт Оксана Чернова ділиться поточним станом української сирної галузі під час війни.

«Війна не зламала українських сироварів. Вони зіткнулися з багатьма труднощами, але все більше повертаються до звичного режиму роботи. На заході України попит на сир зріс, оскільки там зосереджена велика кількість переселенців. В інших частинах країни ситуація інша.

Варто зазначити, що проблема палива залишається гострою через його високу вартість. Є проблеми з дистрибуцією сиру та постачанням молока сироварам, які втратили постачальників молока.

Фіналісти загальнонаціонального конкурсу ProCheese Awards 2021 екоферма «Мукко» та магазин сирів «Сироман» адаптувалися до сучасних вимог ринку та продовжують наполегливо працювати. Наприклад, «Мукко» обмежила виробництво дорогого сиру з трюфелями. «Сироман» розробляє нові правила, щоб українці могли урізноманітнити свій сирний кошик. Переможець ProCheese Awards 2021, екоферма «Доообра ферма» запустила виробництво безлактозної молочної продукції, а також активно розширює лінійку продукції з козячого молока.

На жаль, не всі виробники сиру можуть похвалитися відновленням роботи: деякі сироварні з Харківської області, Formaggio Olive із Запоріжжя призупинили виробництво через неможливість продовжити роботу з міркувань безпеки. Ці підприємства або в окупації, або в прифронтовій зоні.

На початку війни всі сировари, з якими ми спілкувалися останніми місяцями, віддавали свою продукцію на благодійність: і переселенцям, і армії, і жителям навколишніх сіл і міст. Навіть ті, хто втратив можливість робити сир, продовжують активно допомагати галузі.

Українські сировари чекають колишнього розмаїття

Хочу відзначити ще й роботу продавців сиру, адже вони є сполучною ланкою між споживачем і виробником. Саме вони працюють над запитами споживачів і як ніхто інший знають як змінилися споживчі вподобання. Звичайно, асортимент сирів на полицях супермаркетів суттєво змінився через зростання цін і логістичні труднощі.

Спостереження щодо українських споживачів

• зниження купівельної спроможності, а отже, і зменшення продажів
• люди, які звикли купувати дорогі сири, все одно їх купують, але з обережністю, прискіпливістю та в менших кількостях
• відбувся негласний бойкот сирів із назвами, пов’язаними з агресором, наприклад, це стосується назви«Російський сир», який уже зник з прилавків
• зріс попит на українські свіжі сири, такі як бринза та фета
• покупці, як правило, частіше обирають український сир, щоб підтримати свого виробника
• гурмани звертають увагу на обмежений асортимент блакитних сирів
• серед імпортної продукції споживач сьогодні найбільше звертає увагу на добре відомі моцареллу та буррату, а також твердий дозрілий сир.

Крім того, поціновувачі сирів, незважаючи на зростання цін, продовжують купувати улюблені продукти. Кажуть, це відволікає їх від новин і сумних думок. З цим неможливо не погодитись.

Роздрібна торгівля адаптується до змін

Варто аідзначити, що за останні місяці ціни на продукти харчування зросли в середньому на 15−20%. Причини — ріст цін на паливо та енергію, а також витрат на упаковку та інгредієнти. Незважаючи на всі труднощі, робота в сирній категорії знаходиться в активній фазі відновлення.

Супермаркети поступово розширюють пропозицію сиру. Перевага віддається сирам середнього та низького цінових сегментів. Хоча варто звернути увагу на появу сирів різних категорій, але з початком війни на прилавках з’явилися переважно свіжі та напівтверді сири.

Розширюється асортимент імпортних сирів. З появою нових продуктів від українських виробників динамічно розвивається сегмент свіжих сирів (фета, моцарелла, вершковий сир).

Деякі національні мережі активно думають про відновлення внутрішнього обслуговування споживачів сиру. Наприклад, мережа супермаркетів Ашан відновила роботу над проектом створення сирних просторів. Ритейлерів також цікавить ефективна робота з сирами — як зменшити списання, оптимально використовувати торгову площу та що робити зі старим асортиментом.

Поки що не вистачає кваліфікованих трейдерів, тому що частина українців виїхала за кордон. Це відбилося і на представленні сирів на полицях магазинів. Сподіваюся, власники мережі зрозуміють, наскільки важливо навчати своїх співробітників, адже від цього напрямку залежить прибутковість сирної категорії.

Підтримка європейських партнерів

Зараз багато країн підтримують Україну і ми надзвичайно вдячні кожному з наших європейських друзів. Я рада, що йдеться не лише про широку підтримку, а й про конкретні й актуальні запити: Британська академія сиру погодилася допомогти нашим сироварам, безкоштовно поділившись досвідом сироваріння. Ми вже провели першу лекцію сирного експерта Пола Томаса і отримали багато захоплених відгуків. Ось один із них: — Все було дуже цікаво. Багато корисної інформації. Дякуємо лектору та всім, хто долучився до створення такого чудового курсу. Дякую, — каже один із сироварів, які брали участь у курсі.

Попереду ще дві лекції — і я дуже рада, що українські сировари відкриті до нових знань, незважаючи на складні обставини.

Українські сири на World Cheese Awards

Конкурс World Cheese Awards цього року вперше мав відбутися в Україні. Однак через російське вторгнення його проведення передали країні-засновниці — Великій Британії.

Організатори конкурсу, Гільдія вишуканої їжі, також підтримали українських сироварів і надали можливість безкоштовної участі українських сирів у міжнародному конкурсі. Ми відібрали для участі понад 40 українських сирів, і кожен сировар мріє прославити Україну на світовій сирній арені.

Продовжуємо працювати, щоб наблизити Україну до Перемоги!»

ІНФАГРО за матеріалом forummleczarskie. pl