Отменяется действие формы ветеринарного сертификата на экспорт бескостной свежей говядины с Дании в Украину

Кінець року — час для підведення підсумків та погляду в майбутнє. Представники Асоціації виробників молока (АВМ), керівник проекту Олена Жупінас та генеральний гдиректор Ганна Лавренюк про стан молочної галузі:

Якою бачимо молочну галузь України після перемоги?

Закінчується 2022 рік, що ми як молочарі можемо згадати, підводячи його попередні підсумки? Січень — початок лютого -позитивні тренди на світових ринках молочних продуктів і позитивні плани. І як грім серед ясного неба — ВІЙНА. Призупиняють роботу молокозаводи, обвал цін на сире молоко, деякі господарства взагалі не можуть його реалізувати через логістичну блокаду та окупацію, а тому безкоштовно роздають людям, замінюють молоком частково білкову складову в раціонах, переглядають раціони для зменшення продуктивності (подальше повернення до довоєнних показників займе від 3 до 6 місяців), скорочують кількість доїнь і навіть просто виливають молоко. В зонах особливо гострих боїв господарства були змушені випустити худобу через фізичну неможливість доглядати за нею.

Переживши перші два тижні шоку, заводи поступово відновлюють роботу, і в квітні-травні ціни на молоко потроху починають відновлюватись. Але нова напасть — посушливе літо не дає можливості заготовити необхідну кількість грубих кормів. На початку червня ЄС знімає мито на експорт українських молочних продуктів — ціна потроху йде вгору, серпень — через девальвацію гривні скорочується імпорт і сировари починають активніше поставляти сири у вітчизняні мережі, а масло активно експортується в ЄС. Як наслідок — ціна на молоко-сировину відновлює стриманий ріст. Вересень — увесь місяць ідуть дощі, тому заготовити якісний силос ще те питання. І тут новий удар — обстріли критичної інфраструктури залишили ферми без світла. Доїмо, як можемо, знову падає продуктивність, розуміємо, що буде рости захворюваність корів та вибраковка, але ми сильні і ПЕРЕМОЖЕМО.

Що готує 2023-й? На жаль, ціни на світових ринках на молочну продукцію ідуть вниз (рецесія). Внутрішнє споживання падає (українці стають дедалі біднішими). Які кроки допоможуть молочній галузі вижити у ці складні часи?

1. Знизити ставку ПДВ на молоко-сировину і готову молочну продукцію — це підтримає купівельну спроможність українців та внутрішнє споживання.
2. Продовжити переговори з ЄС про пролонгацію безмитного ввезення на територію ЄС молочних продуктів(адже нинішні заходи з лібералізації торгівлі діють тільки до 5 червня 2023 рок і вже зараз починають звучати голоси деяких єврочиновників про неможливість конкурувати з українськими молочарями).
3. Пришвидшити розмінування полів для проведення весняно-польових робіт.
4. Відновити державну підтримку(молочна галузь має бути у всіх планах по відбудові України).
5. Запровадити повноцінну національну програму«Шкільного молока», що включатиме також заходи із просвітництва та популяризації молочних продуктів серед дітей, їхніх батьків та педагогів(а для її часткового фінансування прийняти закон «Про акциз на солодкі газовані напої»).
6. Кооперація — нові часи і нові виклики. Ми так багато говорили про кооперацію до війни, але не могли знайти того спільного, що би нас об'єднало. Всі ми знаємо, що за деякий час Україна стане членом ЄС, кордони стануть прозорими і куди поїде українське молоко(особливо із сучасних прикордонних господарств) — на українські заводи чи на заводи Польщі, Румунії або навіть Німеччини?
7. Єдиний бренд, єдиний стандарт для експорту молочної продукції. Нещодавно Польща виграла тендер на постачання до Алжиру 10 тис. т СЗМ. А чи могла би Україна виграти такий тендер, чи ми і далі на таких тендерах будемо продавити зернові й олійні, а додану вартість віддавати полякам, німцям, голландцям і іншим?

Нам всім потрібна ПЕРЕМОГА, але вже сьогодні ми маємо думати, яку Україну ми відбудуємо після неї.

Слава Україні! Слава ЗСУ!

UA -82.5

Главная задача государства — давать компаниям возможность выходить на внешние рынки, то есть снимать таможенное нагрузки на украинские товары.

Такое мнение высказал заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины, торговый представитель Украины Тарас Качка во время онлайн-конференции «GoGlobal: В мире должно быть больше украинского».

«С 1 января 2021 года заработает два соглашения о свободной торговле с Израилем и Великобританией. В этом году мы планируем обновить соглашение о свободной торговле с ЕС, потому что уже прошел 5-летний период, а также расширим соглашение с Канадой», — отметил Тарас Качка.

По его словам, для Украины всегда остается актуальным вопрос налаживания торговых отношений с Турцией, ведь именно на эту страну поступает много запросов от бизнеса. Также есть запрос на развитие отношений с Азией и Средиземноморским регионом.

«Мы уже начали первый этап подготовки к переговорам с Египтом, Тунисом, Иорданией. Большой проект назревает с КНР, поскольку очевидно, что это наш крупнейший партнер. В 2020 году экспорт в КНР вырос на 92% за 11 месяцев. Есть основания для либерализации международной торговли», — отмечает Тарас Качка. Он рассказал, что в Украине есть проблема с участием предприятий в иностранных выставках. По его мнению, в этом вопросе нужна координация усилий государства и бизнеса.

«В выставочной политике мы имеем несовпадение между тем, что ожидает от государства бизнес, и что на самом деле может государство. Но надо помнить, что уникальный механизм нормального диалога государства и бизнеса является успехом в торговле и экономике», — подчеркнул Тарас Качка.

AgroPortal.ua

В Украине отечественную молочную продукцию вытесняет иностранная. Она дешевле, а следовательно — имеет больший спрос у потребителя. Производить молоко в Украине стает все менее выгодно.

Об этом сообщается в эфире телеканала ICTV.

Отсутствие государственной поддержки отечественного производителя обусловил избыток более доступного продукта с ЕС.

По словам владельца животноводческой фермы Владимира Хвостова, в настоящее время украинские аграрии не зарабатывают, а едва «выходят в ноль». Держать скот — убыточно, и молочники сбывают животных.

«Начали вырезать скот. Последние 3 месяца очень масштабно начал заходить импорт. Из той же Европы, из Беларуси. Эта ниша очень быстро заменяется европейской», — заявил он.

Предприятие животновода насчитывает 1,5 тыс. коров, производящих ежедневно 40 т молока. До 2016 г. государство компенсировало НДС, в 2018 г. — давало дотации, в 2020 г. — ни одной привилегии для национальных молочников нет.

Согласно сообщению, европейцы в то же время заботятся о своих животноводах. К примеру, молочник в Париже получает € 580 на корову в год. Это — 15,5 тыс. грн, или в 2,2 раза больше, чем животновод в Украине.

«Украинцам о такой помощи можно только мечтать», — указала эксперт Ассоциации производителей молока (АВМ) Елена Жупинас.

По ее словам, европейский молочник платит НДС государству в размере 5−6%, украинский — 20%. Поддержку на корову европейские аграрии имеют, украинские — на этот год нет. И в дополнение — процент по кредиту: 0−2% в ЕС и 20% — в Украине.

«И это еще хорошо, если ты возьмешь кредит под такой процент», — подчеркнула Елена Жупинас.

latifundist.com за материалами ICTV

Министерство сельского хозяйства, лесных ресурсов и рыболовства Японии официально разрешило импорт органических комбикормов, сертифицированных таким образом в странах, где применяются эквивалентные стандарты органической продукции.

Пересмотр правил означает, что теперь импортерам нет необходимости дополнительно проходить сертификацию и доказывать, что поставляемые корма являются органическими на рынке Японии. Достаточно предъявить документы, подтверждающие этот факт от регулятора страны, которой, по мнению японских официальных лиц, можно доверять. 
В настоящее время аналогичный подход уже применяется властями Евросоюза, которые рассматривают органические стандарты, как эквивалентные в таких странах, как США, Аргентина, Австралия, Новая Зеландия, Канада и Швейцария. В этот список также входит и Япония.

Feed Navigator