Обзор цен на свиней в ЕС: котировки в начале года неизменны

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

Ливия открыла свой рынок для украинских производителей молока и молочных продуктов.

Об этом на своей странице в Facebook сообщает председатель Государственной службы по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей Владислава Магалецкая.

«На этот раз открыто рынок Ливии для украинского молока и молочных продуктов. Спасибо за сотрудничество компетентным органам Ливии и поверенным в делах государства Ливия в Украине господину Бениссы Аделу, с которым я имела продуктивную встречу в начале апреля.

Это пятый рынок для наших производителей и экспортеров молокопродуктов, который Госпродпотребслужба открыла в этом году. С января 2021 года украинские экспортеры молока и молокопродуктов получили возможность экспортировать свою продукцию: в Ливан, Японию, Аргентину. Было также открыто рынок молокопродуктов Южную Корею», — сообщила Магалецкая.

Пресс-служба Госпродпотребслужбы

Таким привілеєм зможуть скористатися підприємства-учасники Асоціації «Свинарі України», що працюють на деокупованих територіях чи в регіонах, що найбільше постраждали від військової агресії рф.

Програма реалізується за підтримки Міністерства сільського господарства США, яку АСУ здобула, перемігши в конкурсі грантових заявок. У фокусі проекту –- покращення контролю здоров’я свиней в умовах війни.

Програма моніторингу – лише один із напрямів діяльності. Її складали кращі вітчизняні ветеринари та спеціалісти лабораторії Biosafety-Center (Дніпропетровська обл.), що здійснюватиме дослідження. Програма включає комплексні дослідження на низку респіраторних та шлунково-кишкових патогенів, а також визначення чутливості до протимікробних препаратів. Програмою передбачено триразовий забір і дослідження зразків упродовж року.

Серед учасників підприємства з областей, що найбільше постраждали від військової агресії рф. Програма стартує у листопаді цього року.

Асоціація «Свинарі України» 

В Минагрополитики рассказали подробно о распределении фермерского миллиарда.

Об этом расказал заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам фермерства и развития сельских территорий Виктор Шеремета.

Напомним, всего на нужды фермеров правительство на 2018 выделил 1 млрд грн.

«500 млн грн запланировано на удешевление процентной ставки по кредитам. 240 млн грн — на компенсацию стоимости отечественных семян (80% компенсации). 5 млн грн — на консультационную службу и 100 млн грн — на компенсацию стоимости сельхозтехники», — отметил Шеремета.

Интересно, что ранее в Минагро готовили совсем другие цифры для фермерских программ. Финансовую поддержку предлагали направить на две группы мелких производителей:
— фермерскому хозяйству в собственности и пользовании которого более 500 га с.-х. земель и оно имеет чистый доход (выручку) от реализации продукции за последний год в 15 млн грн;
— с.-х. обслуживающему кооперативу (с не менее 20 участниками в собственности и пользовании каждого из которых — не менее 100 га земель с.-х. назначения), у которого за последний год объем реализации продукции не превышает 30 млн грн.

Следует отметить, что основная сумма средств будет распределяться через государственные банки.

«Фермер получил кредит, банк сформировал реестр, направил его в министерство, а мы ему перечислили ресурсы на погашение этих процентов. То есть, чиновники и фермеры без точек соприкосновения», — добавляет Шеремет.

agropolit.com