Молодые украинские фермеры получат поддержку от государства, — Роман Лещенко

Украинская курятина выдерживает достойную конкуренцию на рынке Европы, но развитию экспортного потенциала мешают слишком скудные беспошлинные квоты. Об этом в комментарии УНН заявил председатель Совета по вопросам экспорта продовольствия (UFEB) Богдан Шаповал.

"Стоимость украинской курятины на европейском рынке значительно ниже, но она не отличается по качеству, а иногда даже более качественная, чем в той же Польше или в других странах. В первую очередь, это связано с тем, что данное направление экспорта началось еще в далеких 2006-2007 годах, когда активно наращивались объемы производства и открывались новые рынки", - пояснил он.

Кроме курятины, Украина поставляет в ЕС ряд других агропродуктов, но подавляющее их большинство не являются товарами с высокой добавленной стоимостью, говорит Шаповал.

"Мы поставляем много органического сырья, ряд зерновых, мед. Например, мед потом фасуется, но добавленная стоимость на него создается в странах ЕС, а не в Украине. Именно это чревато тем, что наша страна может стать просто сырьевым придатком ЕС", - отметил эксперт.

Украинские птицеводы планируют и в дальнейшем развивать свой экспортный потенциал по курятине. Европейская комиссия "дала добро" и инициировала увеличение импортных квот для украинского продукта с 20 тыс. тонн до 70 тыс. тонн в год.

Международная пресса связывает этот беспрецедентный шаг с Юрием Косюком (МХП), который "своим гениальным ходом" заставил Европу пересмотреть торговую политику в отношении Украины.

Но предложением ЕК недовольны депутаты Европарламента. В частности - поляки, которые стали на защиту национальных аграриев. Они считают, что экспорт украинской курятины в ЕС достиг рекордных показателей, поэтому увеличивать квоты на поставки продукции нецелесообразно.

Недовольство польских фермеров понятно, говорит Шаповал. Они защищают внутренний рынок, диктуя свои правила игры, добавил он.

"Конечно, они себя лоббируют. Но давайте смотреть с точки зрения того, что рано или поздно украинский рынок в рамках Соглашения о свободной торговле полностью откроется для европейских продуктов питания. Отсюда возникнет проблема конкуренции с данными продуктами на отечественном рынке, что уже можно наблюдать в западных регионах Украины, где преобладает польская продукция.

Если мы говорим о зоне свободной торговли, то стоит принимать то, что в некоторых позициях мы слабее, например, по молочной продукции. Но Украина гораздо сильнее в производстве курятины. Это защита своего рынка, и если там была лазейка, то МХП молодцы, что нашли, как ее использовать", - пояснил эксперт.

Наряду с этим, по мнению Шаповала, увеличить "куриные" квоты до 70 тыс. тонн в год - слишком мало.

"Чтобы Украина не искала различных лазеек, а Соглашение о свободной торговле было взаимовыгодным, то стоит ставить адекватную квоту, а это как минимум 150 000 т", - считает эксперт.

Источник: УНН

Системы вентиляции является важным инфраструктурным элементом современных животноводческих комплексов. Именно из-за перебоев в ее работе в этом году на одной из птицефабрик Полтавщины вблизи Кременчуга погибли сотни тысяч птиц.

Впрочем, существуют технические решения для страхования работы вентиляционных систем и создание дополнительного охлаждения для животных во время жары. Например, в последнее время в Великобритании популярность приобрела технология автоматических окон.

Панели выпадающих заменят обычные окна, они открываются автоматически, когда обычная вентиляция не может гарантировать комфортных условий для свиней или кур и температура в помещениях достигает высоких показателей. Такие панели обычно оснащены прочным пластиком вместо стекла регулируются с помощью электромагнитов. Они могут быть настроены таким образом, чтобы автоматически открываться даже в случае отключения тока и обеспечить свободный поток воздуха, при самых неблагоприятных условиях окружающей среды, таких как чрезмерная температура, даже если проблема не связана с отключением электроэнергии. Также такие панели создают естественное освещение в помещениях для животных.

Поскольку на многих предприятиях уже функционирует резервные системы электропитания и системы оповещения, окна автоматически открываются, могут обеспечить дополнительное время для решения проблем в случае возникновения чрезвычайных ситуаций. Кроме того, вентиляция может сломаться, а система электропитания оставаться исправленой, поэтому фермеры не всегда могут оперативно отреагировать на проблему.

Meat-Inform

Під час Глобального саміту з продовольчої безпеки в рамках Генеральної Асамблеї ООН (Global Food Security Event during the UN General Assembly) розповів західним колегам про продовольчу безпеку у світі, у розрізі впливу на неї України.

Головна проблема для українських фермерів сьогодні — війна. Особливо важко аграріям на окупованих територіях. Там відбуваються жорстокі та криваві події. Після деокупації ми знаходимо зруйновані господарства на яких викрали чи пошкодили обладнання російські солдати. Коли окупанти йшли, вони підривали все, що залишали. Аграрна галузь там майже повністю знищена.

По всій території України фермери зіткнулися із неможливістю вільно експортувати свою продукцію за кордон. З початку війни ми не зіткнулись із заблокованими портами, через які вивозили щомісяця до 5 млн тонн агропродукції. Сьогодні у нас накопичилось понад 20 млн тонн зернових, які ми можемо експортувати, але не можемо це зробити.

У березні експортували 0,3 млн тонн, в серпні — 4,5 млн тонн. Стрімкому росту зовнішніх поставок допомогла робота «зернового коридору». Через порти пройшло найбільший обсяг продукції — майже 3 млн тонн. Наша єдина надія, що домовленість продовжуватиме діяти.

Наступна проблема — ціни. Зараз собівартість виробництва в Україні вища за продажні ціни. Більшість витрат йде на зберігання, адже експортні обсяги сильно знижено. Ми вдячні міжнародним організаціям, USAID та FAO, що надали велику кількість полімерних рукавів для зберігання зерна. Сподіваємось організувати зберігання всього врожаю. Але якщо у фермерів не буде хорошої продажної ціни, навесні ми не зможемо вийти в поля.

Ми говорили з урядом України щодо викупу 20−30% обсягу зернових у аграріїв. Але в умовах війни уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби.

Тому звертаємось до міжнародних організацій із проханням допомогти нам вижити. Йдеться приблизно про 4 млрд доларів. Це невеликі гроші для великої країни, але це допоможе нам вижити і вийти в поля навесні.

У короткій перспективі для нас важливими є дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор». Це наші короткострокові завдання. Довгострокові — відновлення зруйнованого аграрного сектору. Саме тому ми, в рамках співпраці із благодійним фонд SAVEUA, поставили себе головне завдання — забезпечити продовольчу безпеку країни та годувати внутрішньо переміщених осіб, зараз їх близько 10 млн. Нагадувати всіх неможливо без відновлення внутрішнього виробництва, без наших ферм.

Крім того, ми маємо думати, як не допустити голод у всьому світі. Україна годує близько 400 млн осіб. І ця цифра може зрости, якщо ми навчимось виробляти більше продукції на один гектар. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам виготовляти більше продукції використовуючи ті же площі.

Також ми маємо створювати більше переробних компаній. В масштабах України це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, наприкладі США, об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою.

І на останок, для організації цих процесів нам потрібні знання. Ми мотивовані розпочати роботу швидко, оскільки аграрний сектор це локомотив української економіки.

agravery.com

У цілому за 2022-й рік станом на сьогодні 34 379 аграріїв залучили кредитів на 66 млрд 832 млн грн.

За минулий тиждень 1 384 аграріїв отримали кредитів на 1 млрд 970 млн грн.

Найбільше за минулий тиждень залучили аграрії Київської — 452 млн грн, Тернопільської — 193 млн грн, Одеської — 151 млн грн, Вінницької — 149 млн грн, Кіровоградської областей — 124 млн грн.

Топ-5 регіонів за обсягами кредитування за увесь період є: Київська (10 млрд грн), Вінницька (7 млрд 150 млн грн), Кіровоградська (6 млрд 654 млн грн), Дніпропетровська (4 млрд 483 млн грн), Одеська (4 млрд 437 млн грн) області.

Найбільші обсяги кредитів за цей час надали: «Райффайзен Банк» (14 млрд 262 млн грн), «ПриватБанк» (14 млрд 157 млн грн), «Ощадбанк» (10 млрд 965 млн грн), «Укргазбанк» (6 млрд 608 млн грн), «Креді Агріколь банк» (6 млрд 181 млн грн), «ПУМБ» (4 млрд 596 млн грн), «Укрексімбанк» (4 млрд 238 млн грн), «Прокредит Банк» (1 млрд 737 млн грн).

Аграрії залучають кредити в розмірі від 100 тис. до 90 млн грн у межах програми «Доступні кредити 5−7-9». Відсотки становлять від 0% до 9% залежно від категорії кредиту та суб'єкта підприємництва.

Крім того, Уряд ухвалив рішення про надання фінансової підтримки мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих внаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також зможуть розраховувати на таку підтримку.

Підприємці зможуть отримати кредит на відновлення виробничих потужностей під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів за програмами держпідтримки). Виконання зобов'язань за такими кредитам частково (до 80%) забезпечуватиметься державною гарантією.

Умови для отримання кредиту:

• виробничі потужності підприємства зруйновані повністю чи частково, або викрадені внаслідок війни чи окупації(що підтверджено документально);
• підприємство здійснювало господарську діяльність протягом року до широкомасштабного наступу рф(що підтверджено даними річної фінзвітності станом на 1.01.2022 р.);
• відновлювальні виробничі потужності розташовані не ближче 50 км від зони бойових дій, не знаходяться під окупацією.

Нагадаємо, агровиробники зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів на онлайн-платформі Державний аграрний реєстр.

Крім того Постановою КМУ № 916 від 29 липня 2022 року пролонговано з 6 місяців до 12 місяців кредити за ставкою 0% річних, які надавалися під посівну кампанію.

minagro.gov.ua