ГМО має бути під контролем, – Олександр Гайду

01-нояб-2022

Не дивлячись на те, що генно- модифіковані культури в Україні начебто не використовують, в останні роки почала надходити інформація, що агровиробники все ж вирощують ГМО — сою, ріпак, кукурудзу, які стійкі до гербіцидів та дають вищі врожаї.

Про це заявив голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду під час засідання круглого столу, де обговорювали дану проблему.

«Це неприємний сигнал, враховуючи той факт, що Україна посідає провідні позиції у світі як виробник та експортер зернових. Наш потенціал розвитку та виробництва продуктів харчування колосальний. А тому ніяких тіньових історій. Все має бути зрозуміло, прозоро, згідно закону», — зазначив Гайду.

Система обігу ГМО давно унормована у цивілізованих країнах. Планують оновити законодавство і в Україні.

«Вже скоро наш комітет розгляне законопроект, який оновлює норми щодо вирощування та використання ГМО. Це потрібно виробникам, аграріям та споживачам. ГМО має бути не в тіні, а під контролем», — зазначив Олександр Гайду.

milkua.info

Читайте также:
Відбулася експертна дискусія «Поточний стан молочного сектору: основні проблеми і кроки їх подолання»
23-мая-2022

18 травня 2022 року відбулась перша з серії експертних дискусій на тему «Поточний стан молочного сектору: основні проблеми і кроки їх подолання» з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни.

На заході виступили перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства україни Тарас Висоцький, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко, голова «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський та Максим Фастєєв, провідний аналітик, партнер проєктів аналітичне агентство ІНФАГРО.

Експерти обговорили поточний стан експорту молочної продукції, державну підтримку української молочної галузі в питаннях зовнішньої торгівлі, окреслили загальні проблеми та зокрема в зовнішній торгівлі, нові правила і можливості в експорті.

Тарас Висоцький зазначив, що Уряд не обмежував експорт молочної продукції, в той час, коли для інших категорій товарів запроваджено заборону на вивезення або залишено необхідність ліцензування. У Міністерства є впевненість, що молочний сектор може бути профіцитним — він здатний забезпечити внутрішній попит і одночасно експорт молочної продукції. Тому виробники можуть спокійно планувати свою експортну діяльність у довгостроковій перспективі. Гарною новиною також є впровадження зеленого коридору для двох груп товарів — це проходження бензовозів та сільськогосподарської продукції.

Ольга Шевченко відмітила, що актуальним питанням для експортерів залишається можливість транзиту через ЄС. На сьогодні, підприємства мають право транзитом відправляти свою продукцію в треті країни. Єдиною вимогою для транзиту через ЄС є наявність транзитного сертифіката, який засвідчує відповідність вимогам щодо здоров’я тварин.

Транзит через ЄС на сьогодні можна здійснювати двома шляхами. Перший — у контейнерах, які опломбовуються та відповідно сертифікуються інспекторами Держпродспоживслужби для третіх країн. Такий шлях транзиту відбувається без перевантаження та доставляється у кінцеві країни з відповідним сертифікатом.

Другий шлях включає процедуру перевантаження. Тут можуть бути проблеми, оскільки сертифікати, видані в Україні для третіх країн після перевантаження перестають бути дійсними. Наразі ведеться робота з організації перевантажень на складах Польщі. Там планується організувати додаткову сертифікацію, яку будуть здійснювати польські ветеринарні інспектори. У цьому підході є певна проблема сертифікат перевантаження повинна визнати третя країна.

Ольга Шевченко також повідомила про відкриття нових пунктів пропуску. У напрямку Польщі відкрито додатковий залізничний пункт пропуску. Для Румунії два — залізничний та наземний. З повним переліком пунктів пропуску можна познайомитись у цій інфографіці.

Водночас, за словами Ольги Шевченко, з боку ЄС залишився високий рівень довіри до продуктів з України. Підтвердженням цього є те, що навіть під час війни ще три нових молочних підприємства включено до переліку експортерів харчових продуктів до країн-членів ЄС.

Також, під час заходу Вадим Чагаровський окреслив поточні проблеми молочного сектору — це збільшення собівартості молочної продукції; скорочення кількості споживачів у середині країни; втрата виробленої молочної продукції на окупованих територіях та у зоні бойових дій; проблеми з розрахунками зі сторони торговельних мереж; відсутність дієвого інструментарію кредитування молокопереробних підприємств на період війни; «заморожування» програм державної підтримки виробників та переробників молока на період війни зі сторони Уряду України. Логістичні проблеми: відсутність морського сполучення, дефіцит транспортних контейнерів в балтійському регіоні; дефіцит пального; іноземні перевізники не подають автотранспорт у міста, які періодично обстрілюють; вартість доставки на експорт продукції суходолом зросла більш ніж на 40%-60% (як приклад, Казахстан — через Молдову, Румунію, Туреччину). У фінансах: відмова трейдерів працювати по передоплаті (пропозиція — введення оплати держоблігаціями); нестача обігових коштів для виконання експортних замовлень; великі запаси на складах, напрацьовані в період березень-квітень. Ветеринарний та митний контроль: ускладнений перехід та/або низька пропускна спроможність з Румунією та Польщею; не узгоджена схема переоформлення ветеринарних і митних документів в країнах ЄС та Туреччині при перевантаженні з авто в контейнер.

У свою чергу аналітичним агентством ІНФАГРО в рамках виступу Максима Фастєєва було представлено аналітичне дослідження молочного експорту в умовах війни.

Всі матеріали заходу, серед яких презентації спікерів, аналітичний бюлетень та інфографіки Держпродспоживслужби можна проглянути за посиланням.

Наступна експертна дискусія на тему: «Логістичні шляхи експорту української молочки» відбудеться 1 червня. Стежте за анонсами подій на сайті аналітичного агентства ІНФАГРО та державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту».

Даний захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), www.qftp.org.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Аграрии получили лишь 2,3% средств по программе компенсации стоимости сельхозтехники
11-окт-2017

По данным Минагрополитики, по состоянию на 1 октября 96 аграрных предприятий получили компенсацию на сумму 11,58 млн грн за приобретенные ими 149 единиц украинской сельхозтехники. А это лишь 2,3% из 550 млн грн, выделенных в госбюджете 2017 года на программу «Финансовая поддержка сельхозтоваропроизводителей» по направлению «Частичная компенсация стоимости сельскохозяйственной техники и оборудования отечественного производства».

Об этом заявил научный сотрудник отдела инвестиционного и материально-технического обеспечения Национального научного центра «Институт аграрной экономики» Ярослав Навроцкий, сообщает пресс-служба ННЦ.

По его словам, преимуществами программы наиболее активно воспользовались аграрии южных областей Украины: 39 предприятий закупили 56 единиц техники на сумму 24,9 млн грн.

Сельхозтоваропроизводители центральных областей — 24 предприятия — приобрели 35 единиц агротехники и оборудования на 10,3 млн грн. Машинно-тракторный парк 14 сельхозпредприятий восточной Украины пополнился 29 единицами новой техники, за которую заплатили 11,2 млн грн. В Западной Украине 12 агропредприятий закупили 19 единиц отечественной техники на сумму 8,5 млн грн.

Меньше отечественной техники — 10 единиц на сумму 3 млн грн — в рамках государственной программы приобрели сельхозтоваропроизводители 7 предприятий северных областей.

В региональном разрезе наибольшее количество заявок поступило из Запорожской области — 17 на 19 единиц техники и Николаевской — 10 на 19 единиц техники. По девять заявок поступило от агропредприятий Луганской и Черкасской областей — на 13 и 11 единиц техники соответственно.

«Предприятия Волынской, Житомирской, Закарпатской, Ивано-Франковской и Львовской областей не подали ни одной заявки. Остальные регионы также достаточно пассивно реагируют на попытки государства поддержать отечественного товаропроизводителя сельхозтехники», — отметил Навроцкий.

По его мнению, низкая действенность программы компенсации стоимости сельскохозяйственной техники обусловлена, прежде всего, бюрократическими аспектами процесса — оформление заявки, подача информации для заполнения форм, открытие дополнительных счетов в банках и тому подобное.

Негативное влияние и удлинение в 2017 году сроков приема заявок от производителей сельхозтехники о включении их продукции в Перечень отечественной техники и оборудования для АПК, стоимость которых частично компенсируется за счет средств госбюджета, до 1 мая. Ведь до сих пор агропредприятия уже не только осуществили большинство весенних полевых работ, под которые могла бы закупаться сельхозтехника в рамках государственной программы, но и частично уже определились с ее приобретением на осенне-полевой период.

Кроме того, согласно бюджетной росписи Минфина, первая выплата компенсаций произошла лишь в IV квартале (октябрь), тогда как закупка техники осуществляется в течение всего года. Итак, отсрочка получения компенсации уменьшает привлекательность государственной программы поддержки.

Читайте также: Как государство поддержит свиноводов в 2018-м?

«Но самым важным фактором, обусловившим невыполнение государственной программы „Финансовая поддержка сельхозтоваропроизводителей” по направлению „Частичная компенсация стоимости сельскохозяйственной техники и оборудования отечественного производства”, является недостаточное качество и эффективность отечественной техники по сравнению с иностранными аналогами, демотивирует потенциальных претендентов участвовать в этой программе», — подытожил Навроцкий.

Напомним, по данным Минагрополитики, по состоянию на 3 октября, уже 74 аграрным предприятиям направлено 11,58 млн гривен по программе частичной компенсации за приобретенную сельхозтехнику украинского производства в рамках бюджетной поддержки сельхозтоваропроизводителей.

PigUA.info по материалам agravery.com

Узнать подробнее
Литва сможет экспортировать свинину в Украину
21-сен-2018

Несмотря на широко распространенную африканскую чуму свиней (АЧС), Литва сможет экспортировать в Украину свиней и свинину.

Украинская ветслужба признала, что меры контроля и предупреждения АЧС в Литве являются надежными, и она может импортировать литовскую свинину. Глава литовской Государственной ветеринарно-пищевой службы (ДВХС) Дарюс Ремейка отметил, что Украина применяет очень строгие требования к импорту.

С начала 2015 году литовские компании экспортировали в Украину около 2 тонн мясных консервов, около 2,3 тонны говядины, 2,2 тыс. тонн мяса птицы, 200 тонн субпродуктов из крупного рогатого скота.

PigUA.info по материалам ru.delfi.lt

Узнать подробнее
У червні ціни на свинину трохи відновилися — ФАО
12-июля-2022

Ціни на свинину трохи відновилися завдяки зростанню імпорту з боку кількох провідних імпортерів на тлі низьких закупівель, що зберігаються з боку Китаю.

Індекс цін на м'ясо ФАО у червні становив 124,7 пункту, що на 2,1 пункту (1,7%) вище, ніж у травні, встановивши новий рекордний максимум і перевищивши на 14,0 пункту (12,7%) значення червня 2021 року. Світові ціни на всі види м'яса зросли, при цьому котирування на м'ясо птиці різко підвищилися, досягнувши історичного максимуму, чому сприяли жорсткі умови глобальної пропозиції, що зберігаються, викликані війною в Україні і спалахами пташиного грипу в Північній півкулі. Ціни на м'ясо великої рогатої худоби зросли, оскільки Китай зняв обмеження на імпорт із Бразилії.

Тим часом, ціни на м'ясо свиней трохи відновилися завдяки збільшенню імпорту з боку кількох провідних імпортерів на тлі низьких закупівель, що зберігаються з боку Китаю. Міжнародні ціни на м'ясо птиці також відновилися на тлі зниження обсягів експорту з Нової Зеландії, незважаючи на низький попит у Північній Азії.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок