ЕС выделит средства на развитие органического молочарства на Житомирщине

13-апр-2018

В рамках грантового проекта с Европейским Союзом Барановская ОТО, что на Житомирщине привлечет больше €760 тыс. на создание органического пространства в обществе, органических производств и привлечения молодежи к развитию ОТО.

«Органическое пространство, органическое производство, инновации и активные граждане являются основой стратегии развития Барановской ОТО. Поэтому именно на этих составляющих построен проект. В рамках проекта планируется строительство сыроварни, органической фермы, школьной мастерской и теплиц, торгово—тренингового центра, проведение учений для учителей и жителей общины и многое другое», — заместитель председателя Барановской городской ОТО Оксана Загорская.

Барановский городской совет уже получил первый транш в размере 600 тыс. грн, которые планируют направить на изготовление проектно—сметной документации на строительство торгово—тренингового центра и органической мини—сыроварни.

«Мы уже зарегистрировали кооператив «Милка», на базе которого будет создаваться органическая мини—сыроварня. Жители частных хозяйств, которые имеют корову, объединившись в кооператив и получив органические производственные мощности, увеличат стоимость молока. Торгово—тренинговый центр позволит развивать такой органический бизнес и станет базой для учений. Здесь будут продаваться сельскохозяйственные продукты, выращенные на территории общины, и расположен бизнес—инкубатор. Таким образом все создаваемые кооперативы будут иметь собственный фирменный пункт продажи продукции», — рассказала заместитель городского головы.

Срок реализации проекта составляет 3 года.

oda.zt

Читайте также:
Підстав для різкого зростання вартості продуктів немає
19-апр-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Київ» розповів, як Україна в умовах заблокованих окупантом портів збільшує пропускну експортну спроможність аграрної продукції та чому це питання № 1 для українських аграріїв.

«Основними партнерами України в цьому питанні є Литва, Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія. Завдяки цим країнам можна експортувати нашу продукцію, яка є надлишковою з точки зору внутрішнього споживання, в порти цих країн для подальшого її транспортування в держави, які були в останні десятиліття імпортерами нашої сільгосппродукції. Ми бачимо, що навіть за цей період пропускна спроможність збільшилася втричі. Поки що вона не максимальна, але суттєво зростає», — розповів Тарас Висоцький.

Він підкреслив, що на базові продукти, які критичні для внутрішнього продовольчого споживання, немає вільного експорту — вони експортуються виключно через видачу ліцензій. Тобто щоразу розглядається звернення експортера — відтак Мінагрополітики оцінює, чи експорт цієї продукції не зашкодить внутрішньому споживачу.

Крім того, на харчові продукти, які мають істотну соціальну значущість, — цукор, крупи, борошно, соняшникова олія — здійснюється регулювання цін. Тож наразі, на переконання першого заступника Міністра, підстав для критичного зростання вартості продуктів у масштабах країни немає. «Десь може виникнути тимчасовий дефіцит через бомбардування чи зрив логістичних ланцюгів, але в цілому передумов немає», — додав він.

Також, за словами Висоцького, наразі майже в усіх областях України триває посівна — засіяно понад 1,5 млн га. А враховуючи те, що історично ми 70% продукції експортували, все рівно потрібно активно працювати над експортом, оскільки Україна фізично не зможе всю цю продукцію спожити на внутрішньому ринку.

«До війни експорт аграрної продукції становив 40% від усього експорту нашої держави. Зараз, з огляду на значне скорочення галузі, експорт аграрної продукції може збільшитися навіть до 70%. Тому це буде один із основних китів підтримки економіки. Аграрії зроблять все, щоб ці очікування реалізувати і допомогти українській економіці», — акцентував Тарас Висоцький.

Він наголосив, що запасів продовольства чи кормів для безперебійного виготовлення продовольства достатньо — у середньому їх є на два роки, а за деякими позиціями значно більше.

«Ми надіємося на якнайшвидшу перемогу, але за необхідності можемо тримати продовольчу оборону довгостроково. І це без урахування нового врожаю, який уже потенційно можна буде цього літа збирати», — наголосив він.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Всемирный день яйца
17-авг-2017

АНОНС

ГС «Межрегиональный союз птицеводов и кормопроизводителей Украины» и ежемесячный журнал «Корма и Факты» впервые в Украине 5 октября 2017 в 10.00 в рамках работы AGROPORT East Kharkiv 2017 (VI Международная агропромышленная выставка и форум развития фермерства http://agroport.ua /) проводят Интерактивный праздник «Всемирный День Яйца».

В Программе праздника:

  • 10:00. Открытие и вступительное слово: БАКУМЕНКО Александр Борисович - народный депутат Украины, заместитель председателя комитета Верховной Рады Украины по вопросам аграрной политики и земельных отношений, Заслуженный работник сельского хозяйства Украины
  • 10:15. «Состояние и перспективы развития птицеводства в сегменте малых и средних сельскохозяйственных предприятий и фермерских хозяйств в Украине» - Шиян Вадим Васильевич, Председатель Совета директоров ГС МСПК
  • 10:30 - 12:30 Деловая часть.
  • Презентация комплексной программы поддержки птицеводства от Генерального спонсора мероприятия АО «БИОФАРМ»: «Компания БИОФАРМ: 22 ГОДА ДЛЯ ПТИЦЕВОДОВ УКРАИНА»
  • Доклады компаний-участников мероприятия (производители оборудования для инкубации яиц; поставщики ветеринарной продукции для птицеводства, кормов и кормовых добавок).
  • В конференц-зале во время проведения праздника будет работать выставка предприятий, фермерских хозяйств, производителей и поставщиков товаров для яичного птицеводства. Все присутствующие на празднике получат Дайджест «Всемирный День Яйца-2017» с деловой информацией, касающейся предложений предприятий Отрасли. Будут обустроены зоны для переговоров.
  • 12:30-14:30. Развлекательная часть. Викторина с призами от спонсоров мероприятия; Розыгрыш лотереи; Дегустация блюд из куриных яиц и яиц другий видов птиц, деликатесов из мяса птицы местных производителей; Дегустация водки на яичном желтке от компании БИОФАРМ. Неформальное общение.

Контакты организаторов:

+38 (095) 322-62-62, +38 (044) 454-12-24, elena_ef@ukr.net

Узнать подробнее
Мониторинг цен на молоко и молочные продукты — 18 мая
19-мая-2017

Закупочные цены на молоко наметили курс на стабилизацию, но средние значения все еще в минусе.

Об этом сообщает аналитический отдел АПМ.

По итогам последнего мониторинга средняя цена на молоко екстра сорта снизилась еще на 10 копеек — до 7,90 грн/кг. Этому послужило снижение цен в Северном регионе. При этом в других регионах цены были стабильными. Самая высокая цена сейчас в Восточном регионе — 8 грн/кг, а самая низкая в Южном — 7,82 грн/кг.

Средняя цена на молоко высшего сорта на этой неделе составила 7,66 грн/кг, что также на 10 копеек ниже уровня прошлой недели. Самую высокую цену за него платят в Южном регионе, а самую низкую в Северном — 7,61 грн/кг. Снижение цены было характерно для Северного и Центрального регионов.

Что касается цены на молоко первого сорта, то она в среднем опустилась на 11 копеек и составила 7,57 грн/кг. Самую низкую цену за него платят в Восточном и Западном регионах 7,40−7,37 грн/кг. Снижение цены было присуще для Восточного, Западного и Центрального регионов.

Стабилизация закупочных цен на молоко стала возможна благодаря переговорам между производителями и переработчиками (тех, что продают на внутреннем рынке) и ряду выгодных экспортных контрактов. Благодаря последним потенциальный избыток молока на рынке в ближайшие перспективе будет снят. Еще одним стимулирующим фактором был восходящий ценовой тренд на масло на мировом рынке. Экспорт продукта в мире сокращается из-за сильного внутреннего потребления в крупнейших экспортных регионах. Так, в первом квартале этого года экспорт масла из Новой Зеландии сократился на 12%, ЕС — на 27%, а из США на 46%.

Индекс цен на торгах GDT продолжает расти уже два месяца подряд. Среднее значение индекса на торгах 16 мая составило 1089, что фактически соответствует показателю июля 2014 года. Скорее всего, следующие торги будут также в плюсе. Фьючерсные контракты по большинству молочных продуктов демонстрируют рост до конца июля.

Соответствующая динамика прослеживается и на полках отечественных супермаркетов. Цельномолочная продукция дешевеет, а вот масло продолжает расти в цене. Килограмм йогурта стоит 46,10 грн/кг, что на 43 копейки ниже цены предыдущей недели. Масло все еще дорожает — +80 коп. за неделю до 179,71 грн/кг. Высокие экспортные цены побуждают экспортировать все больше, что создает дефицит продукта на внутреннем рынке.

В то же время, сыр подешевел на 1 грн — до 167 грн/кг.

К концу месяца стоит ожидать стабилизации закупочных цен на молоко с выравниванием динамики по всем регионы. Уже с начала июня, при сохранении ранее сложившихся факторов, цены могут показать даже незначительный рост в пределах 5 копеек.

Закупочные цены на молоко, грн/кг

Источник: АПМ

Узнать подробнее
Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише розблокування морпортів
07-апр-2022

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність.

Про це заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), передає ubr.ua.

«Війна навряд чи викличе в Україні проблеми із продовольчим забезпеченням, але вона вже зараз призвела до протилежного лиха — утруднення експорту сільгоспсировини. Як виявилося, морським портам, які рф почала блокувати ще до активних бойових дій, немає альтернативи щодо вивезення зерна на міжнародні ринки. У результаті морська блокада може викликати глобальну кризу у всій сільськогосподарській галузі України, яка є ключовою для її економіки. Через відсутність продажу старого врожаю у аграріїв не вистачить коштів для збирання нового та подальшої діяльності», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що через морські порти раніше проходило 98% усіх українських постачань зерна за кордон. Перенаправити цей обсяг на інші напрямки — залізничний та автотранспортний — неможливо. Згідно з заявою «Укрзалізниці», її експортні потужності становлять 20 тис. тонн на день. Навіть якщо вони їх подвоїть, у річному вираженні це буде близько 12−15 млн т. Водночас звичайні обсяги експорту агропродукції з України — 50−60 млн т.

«Подвоїти добові обсяги не вдасться. За оцінками ВАР, гранично експорт залізницею може становити 700 тис. т на місяць. У кращому разі його можна буде збільшити на мільйон тонн за рахунок річкових перевезень Дунаєм до Європи, відкриття яких зараз обговорюється. Але навіть разом із Дунайським напрямком, який якщо і буде відкрито, то не найближчими днями, Україна зможе вивезти 20,4 млн т зерна на рік», — коментує Михайло Соколов.

Водночас один лише невивезений до початку війни врожай кукурудзи, за оцінками Української зернової асоціації, сягає 14−15 млн т (загалом до експорту планувалося 32 млн т кукурудзи при загальних зборах у 38 млн т). До них слід додати до 8 млн т пшениці — за 2021 рік Україна зібрала 33 млн т цієї культури, з яких вивезла 18 млн т. Споживання внутрішнього ринку зазвичай становить близько 7 млн т пшениці.

«Сумарно ж наявні в Україні надлишки врожаю, які можна було б експортувати без збитків для внутрішнього ринку, але неможливо через закриті порти, досягають близько 34 млн т. За розрахунками влади, для реалізації посівної кампанії необхідно 50 млрд грн. Цієї суми достатньою для фінансування посівної кампанії, але з видачею кредитів на практиці поки що виникають складнощі — залучені до програми банки, виявилися ментально не готові до війни і продовжили узгоджувати позики щодо шаблонів мирного часу», — наголошує заступник голови ВАР.

З одного боку, процедура оформлення кредиту залишається тривалою та забюрократизованою. З іншого боку, ті аграрії, які працюють у регіонах, де проходять активні бойові дії — Чернігівській, Київській, Харківській областях, на півдні України, взагалі стикалися з категоричною відмовою у видачі позик лише на підставі знаходження у зазначених регіонах.

«Виділених державою грошей достатньо, але на практиці до аграріїв вони оперативно не доходять, а посівна кампанія має ось-ось початися. Ми зараз порушили у Мінагрополітики питання, щоб хоча б держбанки таку політику змінили», — повідомив Соколов.

Крім того, якщо порти будуть і надалі блоковані, не можливо буде вивезти весь попередній урожай до збирання цьогорічного. Це буде дуже велика проблема.

«Українські потужності для одночасного зберігання зерна сягають лише 50 млн т. Сума ж неекспортованого старого врожаю (34 млн т) і запланованих обсягів нового (як мінімум 70 млн т) може вдвічі перевищити цей рівень. Дещо збільшити потужності для зберігання зерна можна за рахунок альтернативних елеваторам технологій, так званих „зернових рукавах“ з поліетилену, проте кардинально виправити ситуацію може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність», — підсумував Михайло Соколов.

milkua.info

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок