Через високі ціни фермери не сформували достатній запас добрив на весняну посівну

28-дек-2022

Через невизначеність, нестачу обігових коштів та високі ціни на добрива, навесні-влітку фермери не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року. Про це розповів Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF, в інтерв'ю Інтерфакс-Україна, передає Kurkul.com.

«Наприкінці 2021 року та протягом 2022 року багато аграріїв відкладали купівлю азотних добрив. Раніше аграрії починали готуватись до весняної посівної наступного року ще влітку попереднього року. Цьому сприяли мінімальні ціни в низький сезон. Нині ситуація кардинально змінилась: через невизначеність, нестачу обігових коштів та через високі ціни на добрива, навесні-влітку наші аграрії не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року», — пояснив експерт.

За його словами, війна примушує сільгоспвиробників бути дуже обережними в закупівлях.

«Фактично осіння кампанія 2022 року пройшла на старих запасах, які залишалися на складах ще з весни. Тільки наприкінці осені — початку зими, ринок розігрівся — почалося активне скуповування добрив та формування необхідних запасів на весну 2023 року. Причина очевидна: після запуску зернової угоди в аграріїв нарешті з'явилися обігові кошти», — додав Олег Арестархов.

Однак, більшість експертів упевнені, що до весняної посівної 2023 р. аграрії підготовлені все ще вкрай погано.

«Переконаний, що у покупців сформувався значний відкладений попит на купівлю великих обсягів азотних добрив. Ми вже зараз спостерігаємо значне зростання попиту. Його підігрів також той факт, що вітчизняні виробники наразі максимально опустили ціну. В очікуванні суттєвого збільшення продажів заводи пішли на зниження вартості — насамперед на два базових продукти — на аміачну селітру та КАС», — розповів директор з корпоративних комунікацій Group DF.

За його словами, чи встигнуть заводи закрити зростаючий попит, а імпортери — завезти достатню кількість добрив для весняної посівної 2023 — це велике питання. У будь-якому разі багато аграріїв вже не хочуть ризикувати й почали досить агресивні закупівлі добрив на наступний рік. У них є й інша мотивація купувати азотні добрива сьогодні.

«Європейський ринок газу все ще залишається непрогнозованим, а великі гравці газового ринку прогнозують дефіцит газу на другу половину 2023 року. Фермери завчасно закуповують добрива в українських заводів, віддаючи перевагу синиці в руці, аніж журавлю на горизонті. При чому ціну „журавля“ спрогнозувати не береться ніхто. Новий тренд завчасних закупівель добрив стає характерним для середніх та великих агрохолдингів. Їхня бізнес-мотивація зрозуміла: вони воліють у 2023 році знизити бізнес-ризики та отримати прогнозовану прибутковість бізнесу», — підсумував Олег Арестархов.

Читайте также:
Світові ціни на продовольство знижуються п'ятий місяць поспіль
05-сен-2022

Індекс продовольчих цін ФАО знизився на 1,9 відсотка, а нові прогнози ФАО вказують на зменшення світового виробництва зернових у 2022 році.

У серпні відбулось падіння базового показника світових цін на продовольство, що стало п'ятим поспіль щомісячним зниженням, що зумовлено падінням котирування на більшість основних товарів, повідомила сьогодні Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

У серпні Індекс продовольчих цін ФАО у середньому становив 138,0 пунктів, що на 1,9 відсотка менше, ніж у липні, але все ще на 7,9 відсотка вище за показник минулого року. Індекс відстежує щомісячні зміни світових цін на кошик продовольчих товарів.

Індекс цін ФАО на зернові знизився на 1,4 відсотка порівняно з попереднім місяцем, що було зумовлено зниженням світових цін на пшеницю на 5,1 відсотка, чому сприяло покращення перспектив виробництва в Північній Америці та Російській Федерації, а також відновлення експорту з чорноморських портів України. Ціни на рис в середньому залишалися незмінними протягом місяця, в той час, як котирування на фуражне зерно зросли незначно, на 0,2 відсотка, оскільки підвищення світових цін на кукурудзу через спекотні та сухі умови вирощування в Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки було компенсовано зниженням ціни на ячмінь та сорго.

Індекс цін ФАО на рослинну олію знизився на 3,3 відсотка порівняно з липнем, досягнувши рівня, трохи нижчого за показник серпня 2021 року. Світові ціни на соєву олію помірно зросли через побоювання щодо впливу несприятливих погодних умов на виробництво в Сполучених Штатах Америки, але приріст був більш ніж компенсований зниженням котирувань на пальмову, соняшникову та ріпакову олії, чому сприяло збільшення пропозиції пальмової олії з Індонезії через зниження експортних податків і поступове відновлення постачання соняшникової олії з портів України.

У серпні Індекс цін ФАО на молочну продукцію знизився на 2,0 відсотка, залишившись на 23,5 відсотка вищим свого показника серпня 2021 року. Світові ціни на сир зростають десятий місяць поспіль, тоді як ціни на молоко знизилися на тлі очікувань збільшення постачання із Нової Зеландії, навіть попри зниження виробництва у Західній Європі та Сполучених Штатах Америки.

Індекс цін ФАО на м’ясо знизився на 1,5 відсотка порівняно з липнем, але залишився на 8,2 відсотка вищим за показник минулого року. У серпні міжнародні котирування на м’ясо птиці впали на тлі підвищеного попиту на експорт у світі, тоді як світові ціни на яловичину знизились через слабкий внутрішній попит у деяких провідних країнах-експортерах. Котирування свинини зросли.

Індекс цін ФАО на цукор знизився на 2,1 відсотка до найнижчого рівня з липня 2021 року, головним чином через високі обмеження експорту в Індії та зниження цін на етанол у Бразилії.

fao.org

Узнать подробнее
ВР ратифицировала увеличение квоты на беспошлинный экспорт мяса птицы в ЕС
06-дек-2019

Парламентарии приняли в целом законопроект №0009 о ратификации Соглашения в форме обмена письмами между Украиной и Европейским Союзом о внесении изменений в торговые преференции в отношении мяса птицы и переработанного мяса птицы. Соответствующее решение поддержали 338 народных депутатов Украины, передает корреспондент УНН.

Проект закона №0009 о ратификации этого соглашения предусматривает увеличение объемов беспошлинного экспорта мяса птицы в страны-члены ЕС.

"Законопроект предусматривает увеличение на 50 тыс. тонн объема ежегодной квоты на беспошлинный ввоз мяса птицы из Украины в государства-члены ЕС. Это внесение изменений позволяет нам открыть возможность для начала консультаций по пересмотру в нашу пользу Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС относительно других товаров", - отметила во время обсуждения вопроса председатель комитета по вопросам интеграции Украины с ЕС Иванна Климпуш-Цинцадзе.

Источник: УНН

Узнать подробнее
USDA збільшило прогноз урожаю пшениці та кукурудзи в Україні
13-сен-2022

Міністерство сільського господарства США (USDA) збільшило оцінку виробництва пшениці та кукурудзи в Україні у 2022/23 МР.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Згідно вересневого прогнозу USDA, в поточному сезоні показники України щодо виробництва пшениці збільшуються на 1 млн т — до 20,5 млн т, а експорт пшениці залишається без змін — 11 млн т. Щодо кукурудзи, то показники виробництва Україною збільшено на 1,5 млн т — до 31,5 млн т, а експорт — на 0,5 млн т, до 13,0 млн т.

Оновлений світовий прогноз пшениці на 2022/23 МР передбачає збільшення обсягів виробництва, зростання споживання, обсягів торгівлі та кінцевих запасів, додали в УКАБ.

Прогноз світового виробництва пшениці в 2022/23 МР збільшено на 4,3 млн т — до 783,9 млн т. Це відбулося переважно за рахунок зростання обсягів виробництва в росії (+3 млн т до 91 млн т) та Україні (+1 млн т до 20,5 млн т). Показники росії очікуються рекордними.

Збільшення обсягів пропозиції прогнозує збільшення світового споживання на 2,4 млн т — до 791,0 млн т. Майже повністю це зростання буде використано в якості кормів, оскільки ціна на пшеницю створює конкуренцію фуражному зерну.

Прогнозовані обсяги світової торгівлі майже не змінилися та зросли лише на 0,2 млн т — до 208,9 млн т. Водночас прогнозовані світові кінцеві запаси пшениці зросли на 1,2 млн т — до 268,6 млн т.
По світовому виробництву кукурудзи очікується скорочення на 7 млн т — до 1 172,6 млн т.

Передбачається, що скорочення виробництва кукурудзи відбудеться за рахунок США (-10,5 млн т до 354,2 млн т), країн ЄС (-1,2 млн т до 58,8 млн т). Частково таке падіння буде компенсуватися більшими обсягами виробництва Китаєм (+3 млн т до 274 млн т), Україною (+1,5 млн т до 31,5 млн т) та Канадою (+0,5 млн т до 14,5 млн т).

Основні зміни щодо оновленого прогнозу світового експорту кукурудзи передбачають скорочення відвантажень США (-2,5 млн т до 57,8 млн т) та зростанням експорту Україною (+0,5 млн т до 13,0 млн т). В сукупності це призведе до скорочення світового експорту на 2 млн т — до 183,6 млн т.

Сукупність цих факторів призвело до скорочення прогнозу світових кінцевих запасів кукурудзи в 2022/23 МР на 2,2 млн т — до 304,5 млн т, прогнозують експерти.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Невивезене з України зерно допоможе відродженню тваринництва
26-апр-2022

Для України нині важливо наростити обсяги м’ясного напряму тваринництва, поголів’я великої рогатої худоби та дрібного скотарства: кіз, овець.

Таку думку висловив засновник ПФ «Богдан і К» Богдан Тимофійчук у коментарі «Голосу України»

Він зазначив, що блокада портів ускладнює реалізацію зерна, а в Західній Україні немає таких потужностей для зберігання сільгосппродукції, як в інших областях. 

На думку фермера, можна переробляти кукурудзу на біоетанол на спиртових заводах, яких на заході України досить багато. Крім того, варто розвивати тваринництво. 

Богдан Тимофійчук повідомив, що його підприємство торік придбало 300 вівцематок. Окотилися успішно, отара майже подвоїлася. У господарстві будують для них тимчасові польові ферми.

«Нарощування поголів’я овець та кіз важливе ще й тим, що частина вирощеного зерна в нинішніх умовах може бути фуражним, тобто не для експорту, і піде на корм тваринам, — акцентує він. — Як резервний варіант — потрібно відроджувати тваринництво, яке за минулі десятиліття майже знищили. А це ще й органіка, замінник складних мінеральних комплексних добрив, які нині мають фантастичну ціну».

Звісно, з ВРХ складніше, тут важлива вагома державна підтримка. А от розведення свійської птиці цілком доступне дрібним фермерам та, звісно, в одноосібних господарствах, вважає Богдан Тимофійчук.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок