Cargill открывает новые возможности для филиппинских птицеводов

Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило Вимоги до ідентифікаційної позначки та порядку її нанесення на харчові продукти тваринного походження.

Відповідний наказ №684 від 14 вересня 2022 р. зареєструвало Міністерство юстиції України, говориться у повідомленні Мінагрополітики.

«Затвердження вимог дає змогу операторам ринку виконати в повному обсязі обов’язок щодо забезпечення простежуваності, передбачений законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, забезпечує реалізацію прав споживачів стосовно отримання інформації про харчові продукти, а також є черговим кроком щодо виконання Україною зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом», — говориться у повідомленні.

Ідентифікаційна позначка — позначка овальної форми, яка містить реєстраційний номер потужності, наноситься з метою забезпечення простежуваності на харчові продукти тваринного походження, щодо яких не передбачене нанесення позначки придатності та які вироблені на потужностях, на які видано експлуатаційний дозвіл, пояснюють у Мінагрополітики.

Ідентифікаційна позначка має бути нанесена безпосередньо на харчовий продукт тваринного походження, його первинне пакування чи пакування, або на етикетку, що приєднується до такого продукту, до моменту вивезення з потужності. Вона має містити написи, які складаються зі слів «УКРАЇНА» або «UA» і реєстраційного номеру потужності, який присвоюється потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл.

«За реєстраційним номером потужності як споживачі, так і державні інспектори компетентного органу можуть легко встановити виробника харчового продукту шляхом вільного доступу до Реєстру операторів ринку та потужностей харчових продуктів, на які видано експлуатаційний дозвіл», — уточнюють у міністерстві.

Підкреслюється, що вимоги вводяться в дію через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану, а харчові продукти, які відповідали вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, що діяли до введення в дію цього наказу, але не відповідають вимогам цього наказу, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати «вжити до»).

agroportal.ua

На территории Николаевского района зарегистрирована вспышка заболевания лептоспирозу среди свиней в хозяйстве ДППР «Степное», что привело к введению карантинных ограничений.

По состоянию на 2 апреля, решением Государственной чрезвычайной противоэпизоотической комиссии при Николаевской районной государственной администрации эту местность определено неблагополучной по этому заболеванию.

Лептоспироз считается одним из немногих опасных болезней, способных нанести государству значительный экономический ущерб, в том числе из-за ограничения или полного запрета международной торговли и возможность возникновения лептоспироза с тяжелыми последствиями для людей.

dpssmk.gov.ua

18 травня 2022 року відбулась перша з серії експертних дискусій на тему «Поточний стан молочного сектору: основні проблеми і кроки їх подолання» з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни.

На заході виступили перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства україни Тарас Висоцький, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко, голова «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський та Максим Фастєєв, провідний аналітик, партнер проєктів аналітичне агентство ІНФАГРО.

Експерти обговорили поточний стан експорту молочної продукції, державну підтримку української молочної галузі в питаннях зовнішньої торгівлі, окреслили загальні проблеми та зокрема в зовнішній торгівлі, нові правила і можливості в експорті.

Тарас Висоцький зазначив, що Уряд не обмежував експорт молочної продукції, в той час, коли для інших категорій товарів запроваджено заборону на вивезення або залишено необхідність ліцензування. У Міністерства є впевненість, що молочний сектор може бути профіцитним — він здатний забезпечити внутрішній попит і одночасно експорт молочної продукції. Тому виробники можуть спокійно планувати свою експортну діяльність у довгостроковій перспективі. Гарною новиною також є впровадження зеленого коридору для двох груп товарів — це проходження бензовозів та сільськогосподарської продукції.

Ольга Шевченко відмітила, що актуальним питанням для експортерів залишається можливість транзиту через ЄС. На сьогодні, підприємства мають право транзитом відправляти свою продукцію в треті країни. Єдиною вимогою для транзиту через ЄС є наявність транзитного сертифіката, який засвідчує відповідність вимогам щодо здоров’я тварин.

Транзит через ЄС на сьогодні можна здійснювати двома шляхами. Перший — у контейнерах, які опломбовуються та відповідно сертифікуються інспекторами Держпродспоживслужби для третіх країн. Такий шлях транзиту відбувається без перевантаження та доставляється у кінцеві країни з відповідним сертифікатом.

Другий шлях включає процедуру перевантаження. Тут можуть бути проблеми, оскільки сертифікати, видані в Україні для третіх країн після перевантаження перестають бути дійсними. Наразі ведеться робота з організації перевантажень на складах Польщі. Там планується організувати додаткову сертифікацію, яку будуть здійснювати польські ветеринарні інспектори. У цьому підході є певна проблема сертифікат перевантаження повинна визнати третя країна.

Ольга Шевченко також повідомила про відкриття нових пунктів пропуску. У напрямку Польщі відкрито додатковий залізничний пункт пропуску. Для Румунії два — залізничний та наземний. З повним переліком пунктів пропуску можна познайомитись у цій інфографіці.

Водночас, за словами Ольги Шевченко, з боку ЄС залишився високий рівень довіри до продуктів з України. Підтвердженням цього є те, що навіть під час війни ще три нових молочних підприємства включено до переліку експортерів харчових продуктів до країн-членів ЄС.

Також, під час заходу Вадим Чагаровський окреслив поточні проблеми молочного сектору — це збільшення собівартості молочної продукції; скорочення кількості споживачів у середині країни; втрата виробленої молочної продукції на окупованих територіях та у зоні бойових дій; проблеми з розрахунками зі сторони торговельних мереж; відсутність дієвого інструментарію кредитування молокопереробних підприємств на період війни; «заморожування» програм державної підтримки виробників та переробників молока на період війни зі сторони Уряду України. Логістичні проблеми: відсутність морського сполучення, дефіцит транспортних контейнерів в балтійському регіоні; дефіцит пального; іноземні перевізники не подають автотранспорт у міста, які періодично обстрілюють; вартість доставки на експорт продукції суходолом зросла більш ніж на 40%-60% (як приклад, Казахстан — через Молдову, Румунію, Туреччину). У фінансах: відмова трейдерів працювати по передоплаті (пропозиція — введення оплати держоблігаціями); нестача обігових коштів для виконання експортних замовлень; великі запаси на складах, напрацьовані в період березень-квітень. Ветеринарний та митний контроль: ускладнений перехід та/або низька пропускна спроможність з Румунією та Польщею; не узгоджена схема переоформлення ветеринарних і митних документів в країнах ЄС та Туреччині при перевантаженні з авто в контейнер.

У свою чергу аналітичним агентством ІНФАГРО в рамках виступу Максима Фастєєва було представлено аналітичне дослідження молочного експорту в умовах війни.

Всі матеріали заходу, серед яких презентації спікерів, аналітичний бюлетень та інфографіки Держпродспоживслужби можна проглянути за посиланням.

Наступна експертна дискусія на тему: «Логістичні шляхи експорту української молочки» відбудеться 1 червня. Стежте за анонсами подій на сайті аналітичного агентства ІНФАГРО та державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту».

Даний захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), www.qftp.org.

minagro.gov.ua

За даними Держстату, річна інфляція в Україні за підсумками червня становила 21,5%. Порівняно з травнем інфляція на споживчому ринку становила 3,1%, з початку року — 17,4%. Зростання споживчих цін на 21,5% є найвищим рівнем за понад шість років.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Як наслідок, весь молочний ряд за період війни здорожчав в межах 5−10%, а в порівнянні з показниками 2021-го — на 10−20%.

Так, молоко жирністю 2,5% на початку липня коштувало 36,3 грн, що на 6,5% вище ціни, фіксованої на початку лютого 2022-го, а в порівнянні з липнем минулого року додало в ціні 15,6%. Масло в перших числах липня цього року на полицях магазинів коштувало в середньому 343,9 грн/кг (+5,3 та 21,6%, відповідно), а сир — 285,3 грн/кг (+7,4 та 10,3%, відповідно).

Основною причиною росту цін на молочні продукти стали інфляційні процеси та зростання цін на паливо, що від початку війни зросло на 71%. При цьому, ціни на молоко-сировину, яка є основною складовою собівартості готових молочних продуктів зросли в порівнянні з минулим роком лише на 4%, а в порівнянні з довоєнними показниками, навпаки — опустилися на 3,7%.

Експертка відмічає, що впродовж червня зростання цін на молочні продукти практично не відбувалося. Лише на 20 коп. піднялися цінники на масло. Цьому слугувала стабільна ціна на молоко-сировину та дизпаливо. Останнє навіть подешевшало на 50 коп.

«Якщо ситуація на ринку залишиться стабільною, то передумов для росту цін на готові молочні продукти у липні не передбачається», — підсумовує Лінецька.

milkua.info