Американская пшеница вытесняет украинский на рынке Египта

26-мая-2017

Американская пшеница после четырехмесячного перерыва вернулась на рынок Египта - крупнейшего в мире импортера этого товара.

Об этом пишет «Пропозиція».

Так, в течение одной недели (28 апреля-4 мая) из США в Египет, по данным федерального Министерства сельского хозяйства, был поставлен 51,6 тыс. т пшеницы. К этому последняя поставка была осуществлена ​​только в середине января.

Это стало наглядным свидетельством конкурентоспособности американской пшеницы, по которой (вместе с некоторыми другими культурами) некоторые эксперты рынка высказывали недоверие. Дело в том, что в штате Канзас, который выращивает наибольшие объемы пшеницы в США, в конце апреля тоже похолодало, из-за чего пострадал урожай. В то же время запасы пшеницы остаются большими и, как ожидается, они вырастут до рекордных объемов, когда будет собран урожай в Северном полушарии.

Отмечается, что такая крупная партия могла быть приобретена за опасения относительно возможных проблем в других странах-поставщиках пшеницы в Египет, ведь и в Европе, и в России пшеница недополучила осадков.

Египет в последние годы не относится к ведущим покупателей американской пшеницы, поскольку импорт из России, Украины и Румынии имеет более привлекательный вид. Так, за весь период с 1 июня 2016 до 27 апреля 2017 эта страна приобрела несколько более 60 тыс. т американской пшеницы.

www.poultryukraine.com

Читайте также:
Очищення с.-г. території України від боєприпасів: основні виклики та пріоритети
07-сен-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до обговорення гуманітарного розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів, яке ініціював проект «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)». Участь в онлайн-заході також взяли національні та міжнародні експерти з питань безпеки, цивільного захисту та розмінування, представники української аграрної політики та науки.

«Станом на сьогодні ми зіткнулися з безпрецедентною з часів Другої світової війни ситуацією з забруднення наших територій, зокрема с/г призначення, вибухонебезпечними предметами та мінування. Наших сил на розмінування, щоб це зробити надзвичайно швидко, недостатньо, адже в першу чергу сили спрямовуються на очищення населених пунктів — туди, де є найбільша життєдіяльність. На превеликий жаль, на деокупованих територіях Київщини, Сумщини, Чернігівщини подекуди не вдається зберегти життя людей. Новини про те, що загинули аграрії при обробітку своїх земель, є дуже болючими», — зазначив під час вітального слова заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.

Він подякував Уряду Німеччини за підтримку, яка надається Україні. А також підкреслив, що поряд із відновленням фінансової спроможності українських аграріїв, налагодженням логістичних ланцюжків для експорту агропродукції не менш пріоритетним є питання очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів, а відтак — рекультивація с/г земель і відновлення їх родючості.

Загалом Україну на сьогодні в напрямі розмінування її територій активно підтримують Штати, Італія, Великобританія, Хорватія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Великобританія, Франція, Ісландія, Данія та інші.

Експерт з розмінування вибухонебезпечних предметів («Фаховий діалог із земельних питань АПД») Кай Вінкелман окреслив основні акценти в проблематиці очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів:

1) Із 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150−180 тис. кв. км територій — 25−30% нашої держави. Російська війська за день випускають 50−60 тис. артилерійських снарядів, при цьому 10% снарядів не вибухають. Масштаби забруднень — неймовірні. Окупанти використовують неточні масові снаряди, що призводить до хаотичного забруднення територій.

2) Забруднення земель с/г призначення оцінюється приблизно в 25 тис. кв. км. Для їх очищення знадобиться 10 млн людино-днів. Якщо оцінювати щоденні витрати в 200 євро на день, загальна вартість становитиме близько 2 млрд євро.

3) С/г землі забруднені імпровізованими боєприпасами, касетними снарядами, протипіхотними мінами, протитанковими мінами.

4) Необхідно збирати інформацію з супутникових даних, чим та як забруднено території — артилерійські снаряди, вибухівки, ракети. Пріоритетом для очищення с/г площ має бути картування небезпечних територій; оцінка небезпек від вибухонебезпечних предметів.

Важливий системний облік та аналіз територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.

Для такого обліку повідомлень про виявлені боєприпаси на площах сільськогосподарського призначення в Україні вже був створений інтернет-портал military.feodal.online. За допомогою цього порталу користувачі можуть повідомляти про виявлені боєприпаси, покинуте 42 військове знаряддя і площі, забруднені вибухонебезпечними предметами, вносячи ці дані безпосередньо в базу даних.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Украина и Албания согласовали форму сертификатов для экспорта мяса птицы
30-янв-2018

 Госпродпотребслужба Украины и Министерство сельского хозяйства, питания и защиты прав потребителей Албании согласовали форму международного ветеринарного сертификата для экспорта мяса птицы в Республику Албанию.

Как передает "ПроАгро" со ссылкой на пресс-службу ведомства, форма указанного сертификата размещена на сайте Госпродпотребслужбы в рубрике "международное сотрудничество".

Ранее сообщалось, что украинские томаты и яблоки будут экспортировать в Малайзию.

Источник: proagro.com.ua

Узнать подробнее
До України як гаранта продовольчої безпеки мають застосовуватися міжнародні норми безпеки
29-апр-2022

Війна Росії проти України показала, що необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки, яким є Україна. Про те, якими мають бути ці гарантії, розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом.

У світі є багато країн, які залежать від імпорту с/г продукції. 

«Україна – світовий лідер-експортер продовольства. Нашу продукцію імпортує Європа, Близький Схід, Азія. Ми належимо до п’ятірки найбільших експортерів с/г продукції. Причому для деяких країн Близького Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії питання поставок нашої продукції – це питання життя чи голоду. У цих країнах резерви зазвичай всього лише на 2–3 місяці споживання. У нас війна триває понад два місяці. Резерви завершуються, а українські порти досі заблоковані», – зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, наразі немає побудованих міжнародних гарантів, щоб це продовольство системно постачалося. Мають бути механізми, які б гарантували безпеку країнам-експортерам, можливість транспортування продукції, не допускаючи будь-яких блокувань портів та затримок із експортом продукції. Адже в рік ми годуємо, крім себе, близько 400 млн людей, основна маса з яких може зіткнутися з голодом.

«Перевезення агропродукції залізницею або автотранспортом, як це зараз відбувається, здорожчує логістику. Тепер, щоб доставити продукцію, наприклад через порти Польщі, треба долати відстань в три–чотири рази довшу. Тому це спричинює здорожчання продукції. Світові ціни на с/г продукцію зросли, на деякі позиції – до 30 %», –  зазначив перший заступник Міністра.

При цьому, як правило, країни, які імпортують нашу продукцію, мають невисокий рівень добробуту населення – вони чутливі до цін. Тому, крім того, що фізично продукції стає для них менше, вона ще й менш доступна через збільшення цін, додав Тарас Висоцький.

«Україна чітко зазначила на міжнародній арені, що не зупиняє експорт та не блокує його. Усе, що не потрібно нам для внутрішнього споживання, ми готові далі постачати. Більше того, за нашою ініціативою зараз фактично “з коліс” відкриваються нові пункти пропуску, нові термінали, нові потужності на західному кордоні, щоб цей експорт збільшити. Ми хочемо виконати всі зобов’язання перед нашими партнерами, які за останні роки сформувалися, і яких ми ніколи не підводили», – резюмував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Льготный газ: хлебопекары и птицеводы закупились больше всего
10-февр-2022

Производители социально значимых продуктов питания законтрактовали на февраль текущего года суммарно 15,6 млн м3 природного газа украинской добычи по льготным ценам.

Об этом свидетельствуют данные о закупках газа предприятиями пищевой промышленности Министерства аграрной политики и продовольствия, пишет "Интерфакс-Украина".

Больше всего закупили производители хлеба и хлебобулочных изделий — 6,6 млн м3, или 42% от общего объема.

Производители мяса домашней птицы и выращивающих птицу компании закупили 5,7 млн ​​м3 природного газа — 36,5% от общего объема «льготных» поставок на февраль.

За ними следуют переработчики молока – 2,8 млн м3 (17,9%), производители растительного масла – 0,46 млн м3 (2,9%) и мукомелы – 0,11 млн м3 (0,7%).

 

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок