АЧС: в США фермерам рекомендуют страховать свиней

Більша проблема у пошуках альтернатив для зберігання нового врожаю настане з пізнішими культурами, такими як кукурудза.

Таку думку висловив президент УКАБ, генеральний директор Agricom Group Петро Мельник у коментарі Bloomberg, повідомляє УКАБ.

«Тепер, коли порти залишаються закритими, незважаючи на міжнародні зусилля, починається збір урожаю, а зерносховища все ще завантажені торішніми запасами», — говорить Петро Мельник.

Він також додає, що фермери шукають альтернативи для зберігання зростаючих запасів, але вже хвилюються про те, скільки вони зможуть посіяти в сезоні 2023 року. Якість зерна та врожайність також постраждають, якщо посіви залишатимуться довше на полях через брак сховищ.

Україна звернулася до європейських партнерів із проханням про допомогу у збереженні наступного врожаю. Мобільне сховище може збільшити ємність на 15 млн т. Інші союзники також пообіцяли надати допомогу, а президент США Джо Байден заявив, що побудує тимчасові силоси в прикордонних країнах, таких як Польща.

 «В Україні має бути місце для зберігання таких культур як пшениця та ячмінь, які першими збирають влітку. Найбільша проблема виникне восени, для пізніше зібраних культур, таких як кукурудза. Силосні мішки, якими деякі фермери користуються протягом кількох років, безсумнівно, допоможуть. Але вони не забезпечать зберіганням весь надлишок, до того ж виробникам також потрібні потужності для очищення та сушіння зерна», - Петро Мельник.

agroportal.ua

З 24.02.2022 в морських портах Туреччини залишаються заблокованими препарати для захисту рослин, які прямували з-за кордону в Україну.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт, пише agronews.ua.

Мова йде про обсяг продукції для посівної площі у понад 3 млн га. При цьому велика частина вантажів необхідна українським аграріям негайно.

Проблема є надзвичайно серйозною і стосується кожного українського аграрія. Сьогодні в Туреччині нерухомо стоять вантажі, які належать найбільшим імпортерам та виробникам ЗЗР. Серед заблокованої продукції як готові препарати, так і сировина для їхнього виготовлення в Україні.

Велика частина препаратів повинна застосовуватися в полях вже з 10-15 квітня. Зокрема, заблокований великий обсяг ґрунтових гербіцидів та відповідних діючих речовин, дефіцит яких в Україні сьогодні є рекордним.

Офіційні причини блокування українських товарів турецькою стороною викликають багато запитань, оскільки протирічать міжнародній практиці морських перевезень.

Додатково ускладнюють ситуацію вимоги залучати тільки турецьких перевізників до транспортування вантажів з морських портів. В той же час турецькі перевізники не готові їхати в Україну, оскільки це є для них дуже великим ризиком.

Сьогодні постачальники ЗЗР докладають титанічних зусиль, налагоджуючи ланцюги поставок необхідних продуктів в Україну, оскільки всі порти в Україні зачинені. Однак для цього українські компанії повинні мати можливість забрати свої вантажі з Туреччини.

Розблокування ЗЗР для українських агровиробників можливе на урядовому рівні. Компанії-імпортери та профільні асоціації вже звернулися до Міністерства аграрної політики та продовольства України та намагаються спільно активізувати зусилля та погодити із турецькою стороною правила, за якими українські власники вантажів могли би доставити їх в Україну.

Кабмін схвалив залучення пільгових кредитів

Кабінет міністрів схвалив залучення роздрібними торговельними мережами пільгових кредитів до 1 млрд грн на 1 рік під 5% річних, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

«Ухвалюємо постанову, яка дозволяє торговельним мережам залучити пільгові кредити до 1 млрд грн терміном на 1 рік під 5% річних. Це дозволить поповнити оборотні кошти, не закривати магазини та розраховуватися за продукти з українськими виробниками», — сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.

У свою чергу, представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що внесено зміни до порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва щодо надання можливості роздрібним торговельним мережам отримати максимальну суму кредиту до 1 млрд грн та встановлення терміну такого кредиту на 1 рік.

Також за його словами, визначено розмір компенсації річної ставки до 5% для кредитів у розмірі від 60 млн. до 1 млрд грн., які надаються суб'єктам мережевої роздрібної торгівлі.

interfax.com.ua

Министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Тимофей Милованов раскрыл детали относительно государственной финансовой поддержки в рамках земельной реформы.

Об этом он написал на своей странице в Facebook.

Глава Минэкономики назвал следующие инструменты облегчения доступа к кредитам на покупку земли сельскохозяйственного назначения:

Удешевление кредитов сельскохозяйственным товаропроизводителям. Ставка в гривне — 3−5%.

Частичное обеспечение по кредитам сельскохозяйственным товаропроизводителям на покупку земли. На это заложено в бюджете — 240 млн грн.

Сельскохозяйственные товаропроизводители смогут получать поддержку по одному из этих механизмов, или по обоим одновременно. В 2020 году предусмотрено 4 млрд грн на государственную поддержку фермеров.

«Приоритетом для введения свободного оборота земель в Украине как раз пересмотр стоимости и доступности кредитов, особенно это касается малых производителей, которые не имеют четкой финансовой отчетности, а поэтому кредитный ресурс для них являеться или очень дорогим, или вообще недоступным», — отмечает Милованов.

milkua.info

30 августа, Президент Украины Петр Порошенко подписал законопроект № 7403-д, которым отменяется норма о невозмещении НДС при экспорте сои, семян свирипы и рапса для производителей, которые самостоятельно поставляют эти культуры за границу.

«Выражаем благодарность Президенту за то, что он стал на сторону аграрного сообщества и подписал этот закон. Таким образом, он сломал олигархические договоренности, тем самым защитив интересы небольших сельхозпроизводителей», — отметил председатель ВАР Андрей Дикун.

В случае неподписания этого закона, с 1 сентября вступила бы в силу норма об отмене бюджетного возмещения НДС при экспорте сои. Она нанесла бы сокрушительный удар по всем аграриям, которые выращивали сою в 2018 году, поскольку это повлекло бы уменьшение их прибыли от реализации на 16,7%, а также позволило олигархическим структурам и транснациональным компаниям (владельцам перерабатывающих мощностей) обогатиться за их счет. Также результатом вступления в силу данной нормы стал бы резкий рост теневого рынка. Отсутствие возмещения НДС должно было стимулировать закупку сои и рапса за «черный нал» по цене без НДС с последующим экспортом, без возмещения и без возврата валютной выручки в страну.

Кроме того, отмена возмещения НДС при экспорте масличных культур является грубым нарушением обязательств, которые Украина взяла на себя при вступлении в ВТО и подписании Соглашения об ассоциации с Европейским Союзом.

Напомним, Верховная Рада приняла законопроект № 7403-д за основу и в целом 22 мая. За принятие соответствующего решения проголосовали 249 народных депутатов при необходимом минимуме в 226 голосов. Однако возвращение возмещения НДС только для экспортеров, предусмотренное нормами законопроекта № 7403-д, является лишь частичным решением «масличного вопроса», поскольку мелкие фермеры не смогут формировать крупные партии сои для экспорта.

Депутаты рассматривали также законопроект № 7403−2, на принятии которого настаивали аграрии. Им предлагалось отменить дискриминационные поправки и вернуть возмещение экспортного НДС для всех производителей масличных. Его поддержали 15 областных советов, международные организации, ведущие эксперты отрасли. Но в конце концов за его принятие проголосовали только 110 депутатов.

Ранее чтобы сломать сопротивление лоббистов «олигархических структур» и добиться включения законопроекта № 7403−2 в повестку дня парламента, аграрии были вынуждены трижды перекрывать главные автомагистрали страны, устраивать акции протеста под профильным налоговым комитетом Совета и зданием парламента.

uacouncil