Земля не має бути інструментом спекуляцій, а основним ресурсом для ведення сільського господарства, — Ольга Трофімцева

19 липня, за участю Мінагрополітики, операторів органічного ринку та міжнародних експертів відбувся круглий стіл з питань впровадження Закону України № 2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (вводиться в дію з 2 серпня 2019 р.) та Закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (з 6 серпня 2019 р.).

«Сьогодні ми розширюємо коло учасників органічного ринку, залучаючи не тільки виробників, технологів та контролерів, але і тих, хто безпосередньо реалізує продукцію і забезпечує її фактичну поставку до споживача. Наше спільне завдання — забезпечити впевненість споживача у тому, що продукція, за яку він сплачує, є якісною і безпечною, вона дійсно є сертифікованою і органічною», — зазначила заступник Міністра Олена Ковальова.

Вона додала, що за останніми даними, експорт органічної продукції втричі більше у вартісному вимірі за внутрішній споживчий ринок в Україні (99 млн євро і 29,4 млн євро відповідно). Органічний ринок є одним з динамічніших ринків продовольства у світі, тому удосконалення харчового законодавства набуває все більшого значення.

У свою чергу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа підкреслив важливість донесення інформації щодо нових законодавчих змін до суб'єктів ринку, щоб у серпні вже всі були готові виконувати нові вимоги відповідно до введених в дію законів.

Зі свого боку, керівник проекту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Міллнз подякував Мінагрополітики та Держпродспоживслужби за співпрацю та напрацювання закону, який дозволить розвивати сильний органічний ринок України.

«Органічна продукція, яка виробляється в Україні, є смачною і може бути ще смачнішою, тому її слід популяризувати та експортувати на всесвітній міжнародний органічний ринок, який постійно розширюється. В той же час органічне виробництво позитивно впливає на навколишнє середовище», — зауважив Джон Міллнз.

За словами керівника проекту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного землеробства» Елізабет Рюегг, новий закон, в першу чергу, слугуватиме тому, щоб споживач отримував саме ту продукцію, яку він бажає отримувати — здорову, органічну, і щоб процес виробництва був прозорим та чесним.

Разом з усіма учасниками заходу спікери розбирали особливості застосування закону в частині здійснення маркування та торгівлі органічними продуктами, вимог до інспекції та сертифікації. На завершення зустрічі було окреслено подальші спільні кроки для забезпечення гармонійного впровадження та реалізації нового харчового законодавства з серпня 2019 року.

Прес-служба Мінагрополітики

23 листопада 2018 року Конституційний Суд України надав Висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України (реєстр. № 6236) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Так, проектом акта пропонується основою аграрного устрою України визначити фермерське господарство.

Перевіряючи законопроект на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, Конституційний Суд України виходить, зокрема, з такого:

Верховна Рада України восьмого скликання протягом року законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положень статті 41 Конституції України, отже, законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України;

згідно з частиною другою статті 157 Основного Закону України Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану (відповідно правових підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає).

Конституційний Суд України вважає, що запропоновані проектом акта зміни мають загальний характер і не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а отже, не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України. Разом з тим, Суд висловлює застереження щодо можливості внесення відповідних змін до розділу II Конституції України.

З огляду на вказане Конституційний Суд України дійшов висновку, що законопроект Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідне рішення дозволяє Раді почати розгляд проекту акта.

Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, сприятиме збереженню власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають в сільській місцевості, підвищенню добробуту сільського населення, забезпеченню сталого розвитку сільських територій, розбудові ефективного агропромислового комплексу, забезпеченню громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави.

Що ж фактично може змінитися для фермерських господарств, якщо до Конституції все ж внесуть запропоновані зміни?

Нічого. Оскільки законопроект носить декларативний характрер.

Іншими словами, документ не містить ніяких прямих норм. Більш того, що таке аграрний устрій з точки зору права?

«Саме через невизначеність з термінологією не до кінця зрозумілим є зміст такої законодавчої ініціативи, її правові наслідки та шляхи, якими народні депутати прагнуть досягти задекларованих цілей», — зазначає Анна Федун, експерт із правового регулювання земельних відносин.

Тому наразі підтримка цього законопроекту народними обранцями може свідчити лише про їх бажання задекларувати своє добре ставлення до фермерів та підкреслити їх важливу роль у сільському господарстві, адже попереду вибори.

legalhub

На сьогодні експорт молока та вершкового масла з України перевищив імпорт.

Наразі, країна займає 6 місце за об'ємом експорту вершкового масла, 8 місце — молока та 10 місце — сирів. Попри це Україна все ж більше купує сирів, ніж продає їх на зовнішньому ринку.

Серед найбільших експортерів молокопродуктів з України лідирує «Вінницький молочний завод „Рошен“», який за 6 місяців 2019 року отримав 550−600 млн грн від зовнішньої торгівлі.

Загалом рейтинг експортерів молокопродукції за результатами першої половини 2019 року виглядає наступним чином:

«Вінницький молочний завод „Рошен“» — 550−600 млн грн;

«Мілкіленд Інтермаркет» — 300−350 млн грн;

«Яготинський маслозавод» — 200−250 млн грн;

«Комо-Експорт» — 200−250 млн грн;

«Лакталіс-Україна» — 150−200 млн грн;

«Доменік» — 100−150 млн грн;

«Фуд Девелопмент» — 100−150 млн грн;

«Куп'янський молочноконсервний комбінат» — 100−150 млн грн;

дочірнє підприємство «Ружин-Молоко» — 95−100 млн грн;

«Рожищенський сирзавод» — 90−95 млн грн.

Крім того, за розрахунками аналітичного агентства «Інфагро» у 2019 році очікується скорочення експорту майже на 30%, а імпорт всіх молочних, молокомістких продуктів підвищиться більш ніж на 50%.

Agravery.com з посиланням на дані аналітичної системи YouControl

Україна планує приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту, або так званого «митного безвізу» з ЄС.

Про це зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, йдеться на Урядовому порталі. 

Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України

«Цей документ — основа для переміщення товарів між країнами-членами ЄС. Ми вже застосовуємо відповідну комп’ютеризовану систему NCTS і технічно готові приєднатися до конвенції. Таке приєднання дозволить значно прискорити проходження митниці та пришвидшити потік товарів. Це краща якість митниці та нові можливості для українського бізнесу».

Крім того, Україна готується підписати з Європейським Союзом Угоду про лібералізацію автомобільних вантажних перевезень. Як відзначив прем’єр-міністр, Європейська комісія вже рекомендувала країнам-членам ухвалити таке рішення.

«Робота в цьому напрямі йде активними темпами, адже в умовах блокування наших портів нам потрібно максимально збільшувати можливості західного кордону», — додав очільник уряду.

Україна активізувала відкриття і нових пунктів пропуску. Як відзначив прем’єр-міністр, уже найближчим часом буде відкрито два таких пункти на західному кордоні.

«Перед Мінінфраструктури, Держприкордонслужбою та митницею стоїть завдання у найближчі півроку створити пункти пропуску там, де вже є підведені автомобільні дороги або там, де можна оперативно такі дороги підвести», — сказав Денис Шмигаль.

Аби з’єднати українську залізницю з європейською, Україна також розпочне етапне будівництво європейської колії. За словами глави уряду, спочатку це буде сполучення великих вузлів та великих міст, а далі поступове розширення по всій країні.

agroportal.ua