Вірус АЧС продовжує ширитися Європою

Протягом січня-серпня українські імпортери використали квоти безмитного завезення свинини з Європейського союзу у повному обсязі. Про це повідомляє аналітичний відділ АСУ за даними веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби України.

«Станом на 1-ше вересня до України завезли 20 тис. т охолодженого та мороженого м’яса свиней з країн ЄС. Це відповідає обсягам квоти на безмитну поставку свинини з країн Європейської співдружності, встановлених в рамках економічної частини Угоди про асоціацію. Оскільки цьогоріч ці ліміти вибрані, кожен наступний кілограм європейської охолодженої свинини коштуватиме імпортерам на 12% дорожче за рахунок мита, а морожене м’ясо свиней подорожчає на 10%», — зазначають в Асоціації «Свинарі України».

«Однією з причин пожвавлення імпортної активності у кінці літа вважаємо саме незначні залишки безмитної квоти, які заохотили операторів «запастися» дешевшою м’ясною сировиною. Зазначимо, що цьогоріч квоти вичерпалися за вісім місяців, тоді як у попередні роки це ставалося ближче до кінця року — у листопаді-грудні», — констатують аналітики.

Окрім ЄС, Україна має аналогічні домовленості про безмитні поставки свинини з Канади та Великої Британії. Згідно із домовленістю про ЗВТ Україна цьогоріч може імпортувати до 14,4 тис. т канадської свинини, субпродуктів та жиру, але наразі надійшло лише 1,3 тис. т (9%), а останні поставки були ще в травні. Відповідно до міжнародних угод, поставки свинини в обсягах до 1,7 тис. т з Великої Британії також не обкладатимуться імпортним митом, проте досі таких закупівель не здійснювали. 

«Якщо завезення м’ясної сировини з цих країн стане економічно привабливим для імпортера, надходження мороженої свинини навряд матиме істотний вплив на вітчизняний ринок свинини. Крім цього, очікувані зміни валютних курсів восени також сприятиме підвищенню вхідного бар’єру для імпортної сировини», — вважають в АСУ.

pigua.info

За січень-серпень 2019 р з України було експортовано 275,5 тис. т м'яса птиці на суму $ 401,8 млн.

Про це свідчать дані ДФС.

Основними імпортерами українського м'яса птиці в звітний період були:

• Саудівська Аравія - на суму $ 96,2 млн (23,94%);
• Нідерланди - на $ 68,6 млн (17,09%);
• Словаччина - на $ 43,1 млн (10,71%);
• Інші - на $ 193,8 млн (48,2%).

latifundist.com

Урядова програма підтримки фермерів з бюджету впроваджується неефективно. Це випливає зі слів в. о міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка.

З обіцяних 6,3 млрд грн аграрії освоїли біля 7% коштів. З цільових програм для фермерів використано ще менше ― близько 1%.

«Програма з підтримки фермерства — на неї було спрямовано 1 млрд грн і на превеликий жаль ця програма виконується не так інтенсивно, як би нам хотілося», — сказав Максим Мартинюк на засіданні уряду сьогодні, коментуючи питання виконання програми держпідтримки аграріїв за 8 місяців 2018 р.

На його думку, це відбувається через те, що «основний ресурс у програмі закладений на компенсацію відсоткових ставок фермерським господарствам» в той час як банки дуже повільно приймають рішення щодо кредитування.

Натомість прем'єр-міністр України Володимир Гройсман порадив Мартинюку підвищити ефективність програм підтримки фермерів.

«Фермер має стикатися не з бюрократією, а з доступом до ресурсів. Треба змінювати структуру виробництва та управління на селі. Фермер завжди зробить і робочі місця, і якісну продукцію. І нам важливо їх підтримати. Ми тільки запустили ці програми. Зараз бачимо деякі складнощі, але треба досягти ефективності роботи всіх програм», — каже він.

agropolit

Про ключові кроки реалізації економічної стратегії розповів Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України Олексій Любченко у статті «Ключові завдання для економічного зростання України» для LB.ua, йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

«Рівень доходів населення України є вдвічі нижчим порівняно з географічними сусідами. Маючи колосальний та якісний трудовий потенціал, велику територію, великий індустріальний сектор, Україна має змогу сформувати потужний внутрішній ринок з достойними зарплатами, що буде підтримувати внутрішній попит», — прокоментував Олексій Любченко.

Серед ключових першочергових заходів:

• Експансійна фіскальна політика з акцентом на підтримку інфраструктурних проектів та здешевлення кредитування пріоритетних галузей.
• М’яка монетарна політика з акцентом на застосування інструментів цільового рефінансування банківських позик. Облікова ставка повинна зберігатися нижче нейтральної до появи стійких темпів зростання на рівні 4−5% ВВП.
• Підтримка виробництв, які передбачають локалізацію технологічних процесів на території України.
• Здоровий протекціонізм у сферах, які пов’язані з переробкою сировинної продукції, що добувається чи виробляється в Україні.
• Постійно діючий інститут здешевлення вартості кредитування цільових інвестиційних проектів (включаючи підтримку МСБ та іпотечного кредитування).
• Розвиток механізмів залучення коштів населення в інвестиційні проекти за участі держави.