В Україні вводять більш жорсткі європейські правила маркування продуктів

05-лип-2018

Верховна Рада України сьогодні може розглянути в першому читанні законопроект про приведення вимог до маркування харчової продуккції у відповідність із стандартами ЄС, згодом документ може бути прийнятий в цілому.

Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з аграрних питань Олександр Бакуменко.

За його словами, законопроект підготовлений і внесений на розгляд парламенту в рамках зобов’язань України за угодою про асоціацію з ЄС синхронізувати власне законодавство з европейськими законами. Він підкреслив, що документ підтримує Євросоюз і уряд.

«Це питання ми обговорювали з представниками бізнесу протягом півтора року. Має бути баланс між інтересами бізнесу, між захистом прав споживачів і системою державного контролю, яка забезпечує цей захист. Закон має розглядатися в парламенті, якщо він буде поставленний на голосування він може бути прийнятим в першому читанні», — сказав Бакуменко.

За словами нардепа, законопроект уніфікує правила щодо надання споживачам інформації про харчові продукти. При цьому виробникам забороняється використовувати на упаковці інформацію, яка може ввести споживача в оману — данні мають бути точними і зрозумілими рядовому громадянину.

Також в проекті містяться вимоги до розбірливості інформації на етикетці і мінімального розміру шрифту. Виробники також будуть зобов’язані надавати інформацію про алергени в продукції, а також сповіщати, чи піддавався продукт заморозці чи розморозці. Також запроваджуються нові терміни придатності продукції, що швидко псується.

За словами Бакуменко, від прийняття закону виграють всі гравці ринку харчових продуктів. «Оператори ринку матимуть уніфіковані правила, щодо надання споживачам інформації, що дозволить забезпечити правову визначенність і зменшити адмінтиск на операторів ринку. Споживачі зможуть робити свідомий вибір, особливо з міркувань охорони здоров’я, економічних, екологічних, соціальних і етичних міркувань. Вони матимуть захист від шахрайських і оманливих практик», — зазначив політик.

agronews

Більше новин
Україна повністю забезпечує внутрішній ринок м’ясної продукції
16-вер-2022

14 вересня відбувся всеукраїнський м’ясний форум MEAT FORUM-2022, який зібрав учасників ринку — представників великих компаній, які займаються вирощуванням м’яса, переробників, представників ритейлу. Також участь взяли профільні експерти Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Під час дискусії учасники проаналізували стан ринку м’яса та м’ясних продуктів в Україні та динаміку довоєнних та післявоєнних продажів. Також обговорили ситуацію на ринку м’яса у поточному році, чинники впливу на цінову політику, тенденції розвитку та трансформації галузі, канали збуту та логістику в умовах війни, а також окреслили проблемні моменти та шляхи їх вирішення.

«Вдячна учасникам ринку за те, що продовжують працювати в таких складних умовах, забезпечують продовольчу безпеку держави, забезпечують виробництво м’ясних продуктів. На сьогодні фонд споживання м’яса й м’ясопродуктів цілком забезпечує потреби внутрішнього ринку й має можливості забезпечувати експортний попит. Це переважно за рахунок м’яса птиці. Споживання на душу населення забезпечується на рівні 52 кг м’яса на одну людину на рік. Цей показник співставний з минулим роком в довоєнний час», — зазначила заступник директора департаменту аграрного розвитку — начальник управління тваринництва та племінної справи Мінагрополітики Олена Дадус.

За її словами, зараз на ринку спостерігаються нові тенденції. Вперше ми маємо позитивне експортне сальдо. Тобто у грошовому виразі, експортовано продукції на більшу вартість, ніж імпортовано.

Змінилася тенденція і в структурі. Якщо раніше майже половина поголів'я тварин утримувалась домогосподарствами, то зараз реалізація на забій худоби та птиці у живій масі на 68% забезпечується сільськогосподарськими підприємствами.

«Наразі ми спостерігаємо, що між видами продукції є певне заміщення: більш дорогі види продукції заміщують доступніші. Половина з 2 млн тонн загального фонду споживання м’яса — це птиця, свинина становить 37 відсотків фонду споживання, яловичина — 13 відсотків», — наголосила Олена Дадус.

Сьогодні в Україні за спостереженнями експертів та інформацією учасників ринку переробні підприємства переорієнтовуються — збільшують частку у готовій продукції м’яса птиці, зокрема це стосується м’ясних консервів.

Як зазначила Олена Дадус, наразі є кілька завдань для переробної галузі — забезпечити внутрішній ринок, надати населенню України можливість споживати в достатній кількості й за доступною ціною продукцію, в тому числі і м’ясну. Переробний бізнес зацікавлений у виході на зовнішні ринки. Є попит на українську продукцію і можливості її постачати.

Окремим блоком обговорили забезпечення ЗСУ лінійкою м’ясної продукції та логістику.

Учасники форуму відзначили дієвість державних інструментів підтримки й розвитку галузі. Підтримано пролонгацію дії програм кредитування та державних гарантій для представників переробної галузі, в тому числі на наступний рік.

minagro.gov.ua

Детальніше
Світові ціни на молоко досягли піку
10-жовт-2017

Світові ціни на молочні біржові товари в минулому кварталі пройшли період відносної стабільності, але зі змішаними результатами.

Ціни на сухі молочні продукти в основному не змінилися, відзначають аналітики Rabobank, тоді як ціни на молочні жири значно зросли. При цьому виробництво сироватки залишалося під тиском зростаючих запасів.

На думку аналітиків, світові ринкові ціни, ймовірно, досягли піку в поточному циклі (включаючи ціни на молочний жир), оскільки основні експортні регіони розширюють поставки молока. А пік в Океанії дасть справедливу розв'язку проблемі світового браку жирів.

Європейська комісія працює над ліквідацією інтервенційних запасів. Однак, на думку Rabobank, навіть якщо ліквідація почнеться найближчим часом, запаси такого розміру (360 000 тон) зажадають значних термінів для їх реалізації.

Ціни на сире молоко просуваються вище і знаходяться на рівні, який в цілому сприяє прибутковості молочного виробництва в більшості експортних регіонів.

Крім того Rabobank прогнозує зростання виробництва молока в Австралії і Новій Зеландії.

Китайські покупці були активні останні місяці,— за останніми даними, запаси Китаю повертаються до нормальних рівнів, а місцеве виробництво молока розширюється, але не може забезпечити споживчий попит, що призводить до збільшення обсягів імпорту. Зростання молочного імпорту КНР продовжиться і до кінця року.

Зростання попиту в Південно-Східній Азії продовжує надавати подальшу підтримку світовому молочному виробництву. Незважаючи на зростання споживчих цін в цьому регіоні, молочні компанії повідомляють про зростання продажів, що підтримується активним маркетингом і торгівлею, хоча в найближчі місяці ця активність буде сповільнюватися.

На думку Rabobank, ринок продовжить знаходитись в збалансованому положенні. Крім того китайський попит завадить ринку перевантажуватися протягом найближчих місяців 2017 року.

Подальші прогнози аналітиків будуть залежати від результатів північної півкулі в першому кварталі 2018 року, що, ймовірно, призведе до знижувального тиску на товарний комплекс.

milkua.info

Детальніше
У Держпродспоживслужбі розповіли, як дізнатись про наявність незареєстрованих ГМО в посівах с/г культур
01-серп-2022

Суб’єкти господарювання, які бажають отримати інформацію щодо виявлення, наявності (присутності) незареєстрованих генетично модифікованих організмів в посівах сільськогосподарських культур або зібраному врожаю, мають можливість відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернутися до головних управлінь Держпродспоживслужби в областях з письмовою заявою про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Зазначимо, що в умовах військового часу такий позаплановий захід проводиться виключно за бажанням суб’єкта господарювання.  
Аналітичні дослідження відібраних під час проведення державного нагляду (контролю) зразків на якісне виявлення (присутність) ГМО проводяться виключно в акредитованих лабораторіях Держпродспоживслужби.
Завдяки універсальності наявних тест-систем (однак кількість таких тест-систем обмежена) фахівці лабораторії можуть проводити дослідження таких ризико-небезпечних сільськогосподарських культур, як, соя, кукурудза, пшениця, соняшник, ріпак.
Дослідження на наявність (присутність) незареєстрованих ГМО в посівах сільськогосподарських культур та зібраному врожаю проводяться безкоштовно.

З огляду на вказане, Держпрожспоживслужба рекомендує з усіх питань стосовно проведення таких заходів, звертатися до фахівців головних управлінь Держпродспоживслужби в областях.
Разом з тим повідомляємо, що порушення вимог Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

agravery.com

 

Детальніше
Ринок м’яса України — підсумки першого півріччя
24-лип-2017

Аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО Андрій Панкратов підбиває підсумки першого півріччя для м’ясного ринку України.

 Основні тенденції розвитку м’ясного ринку аналітик подає у таких тезах:

  • поголів’я ВРХ почало відновлюватись;
  • свинарство швидко втрачає поголів’я;
  • хвалити експортерів яловичини за успішну диверсифікацію поставок поки ще зарано;
  • чекаємо на новий рекорд у експорті курятини;
  • Китай рятує українських свинарів як може;
  • шоковані зростанням цін, українці скоротили споживання м’яса.

Виробництво яловичини

Виробництво яловичини у першому півріччі зросло, за попередніми оцінками, на 2% у порівнянні з відповідним періодом минулого року — зі 104 до 106 тис. тонн.
Зростання цін на молоко, а також безпосередньо на м’ясо повертають інтерес сільських жителів до ідеї утримання корів. Держстат вже декілька місяців показує, що поголів’я ВРХ в категорії господарств населення перевищує торішнє. В комерційному виробництві тенденції до зростання стад поки що не помітно, але не забуваймо, що поголів’я ВРХ в нашій країні більш ніж на 70% знаходиться саме в домогосподарствах. Отже, маємо тенденцію поступового відновлення поголів’я ВРХ, хоча в цілому воно ще менше ніж торік.
Зростання реалізації ВРХ на забій в цьому році також забезпечили господарства населення, тоді як в сільськогосподарських підприємствах — спад. Але як пояснити те, що поголів’я почало відновлюватись тільки кілька місяців тому, а реалізація худоби на забій вже випереджає показники минулого року?

Нажаль, оперативна статистика не дозволяє побачити поточний стан м’ясного бізнесу країни в деталях, але в більш докладній річній статистиці впадає в око збільшення в господарствах населення кількості телят віком до 1 року і бичків станом на 1 січня цього року у порівнянні з початком року минулого. Всі інші статевовікові категорії ВРХ зазнали скорочення. Отже, на фоні загального спаду поголів’я відбувалося нарощування потенціалу саме м’ясного напрямку вітчизняного молочно-м’ясного бізнесу (по факту, 95%поголів’я ВРХ в країні — молочні породи).
Нажаль, таке зростання не буде тривалим, оскільки традиційно в Україні телят тримають не довго. Таким чином, можна було б очікувати уповільнення виробництва яловичини далі, якби не ще один чинник — загроза заразного вузликового дерматиту ВРХ. Ми вже неодноразово вказували на ймовірність короткострокового збільшення реалізації худоби на забій при загрозах епізоотій — так званого «психологічного забою» — і цей фактор ще не «відпрацював» на нашому ринку. Напевно, на щастя. Сподіваємося, що і не відпрацює, але стежимо за ситуацією.

Експорт

Експорт м’яса в цьому році, на відміну від виробництва, прогресує. Помітне зростання відзначається по всіх категоріях, а загальний обсяг в 1,5 рази перевищує торішній показник.
Яловичини вивезено вже 25 тис. тонн у перерахунку на забійну вагу —  проти 13 тис. тонн у першому півріччі минулого року. Тобто, маємо збільшення майже у 2 рази.
Але, якщо в 2016 році найбільшим пунктом призначення для української яловичини був Казахстан, то в цьому році 40% експорту йде в Білорусь. Цікаво, що Білорусь сама є експортером яловичини, причому експортує її в 5 разів більше ніж Україна. Зрозуміло, що стоїть за цими поставками, а якщо ні, то ось ще два факти: 1) майже 100% імпорту яловичини в Білорусь йде з України; 2) майже 100% експорту яловичини з Білорусі йде в Росію.
Отже, напевно, ще передчасно хвалити українських експортерів за успішне відкриття нових ринків замість втраченого російського, хоча нові напрямки все ж таки є – це В’єтнам, Ірак, Єгипет, куди вже стабільно йдуть десятки і сотні тонн на місяць. Загалом, за півріччя частка експорту яловичини у не-СНД країни склала 18%.

Подальший експорт яловичини в цьому році буде залежати від внутрішнього виробництва, а там можуть бути декілька сценаріїв. Але в останні роки у другій половині року вдавалося експортувати більші обсяги ніж у першій.

Імпорт 
Імпорт також йде доволі активно і випереджає за загальними темпами показники двох попередніх років. Україна була нетто-імпортером м’яса до 2014 року, але різке падіння курсу гривні на деякий час тоді прибрало іноземну конкуренцію з внутрішнього ринку. Однак, український споживач поступово звикає до нових реалій і ціни на м’ясо на внутрішньому ринку йдуть вгору, відкриваючи дорогу імпорту.

Це, однак, менше за все стосується яловичини, яка залишається малодоступним делікатесом для більшості українців, навіть якщо вона місцевого виробництва. Про імпорт не варто і говорити. В цьому році було завезено всього декілька сотень тонн яловичини, переважно з Литви.
Споживання

Загальне споживання м’яса у першому півріччі зменшилось, згідно балансу, на 2% 3 як реакція на стрімке підвищення цін. Найбільше — на 16% — зменшилося споживання яловичини, на 3% менше спожито свинини, тоді як споживання м’яса птиці зросло на 4%. Ще наприкінці минулого року ми припускали, що у зв’язку з підняттям мінімальної зарплатні в цьому році відбудеться перерозподіл доходів, який, в свою чергу, призведе до збільшення попиту на дешеве м’ясо.

Далі, по мірі того як споживачі будуть звикати до нових цінників, загальний обсяг споживання може збільшитись і вийти на рівень минулого року. У розрахунку на душу населення, яке зменшується, це буде означати навіть невеличке збільшення споживання.
Матеріал підготовлено в рамках проекту FAO/EBRD з підтримки публічного діалогу в м’ясній галузі України

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок