В Україні споживання населенням м’яса скоротилося на 4,4%

Бюджетні кошти по фермерській програмі будуть перерозподілені у зв'язку з виявленням непопулярних продуктів.

Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

«По фермерській програмі, як виявилось, ми (уряд — ред.) запропонували продукт, який не викликав великого інтересу. Зокрема, 500 млн грн було направлено на компенсацію відсоткових ставок по кредитах. Виявилось, що фермери не дуже активно беруть кредити, а банки не дуже активно кредитують фермерів, тому що у них є обмеження по ризиках і заставі майна», — пояснив він.

Мартинюк додав, що разом з асоціацією фермерів вдалося виявити напрямки, у які необхідно направити кошти. Тому на найближчому засіданні Кабміну будуть запропоновані зміни до порядку і велика частина цих коштів буде розподілена таким чином, щоб фермери змогли скористатися цією підтримкою.

«Зокрема, частина грошей буде спрямована на збільшення операційного капіталу Українського державного фонду підтримки фермерів. Це той фонд, який дає кредити безоплатні і не вимагає застави. Також будуть спрямовані кошти на компенсацію сплати ЄСВ фермерськими господарствами», — сказав він.

За словами, першого заступника міністра, в Україні разом з тим розпочинається велика програма по оформленню фермерами їхніх земельних ділянок, на що також підуть кошти.

«Багато рейдерських захоплень зараз відбувається у зв'язку з тим, що багато фермерів отримавши землю у 90-х не оформили її документально. Тому за рік цю проблему спільно з асоціацією фермері і Держгеокадастру ми вирішимо», — сказав Мартинюк.

kmu

Наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

Про це повідомив заступник віце-президента Al-Khafadji Group Мустафа Кадхем Кафаджі. 

«Ми почали цікавитися українським молоком для ринку Іраку майже півтора роки тому. З'ясувалося, що існує проблема з упаковкою. Я маю на увазі, що українські молочні заводи не виробляють молоко в упаковці того обсягу, який нам потрібен, а саме, 130 мл. Найменший обсяг, який нам могли запропонувати, був 240 мл. Виявилося, що в пакувальних машинах Тетра Пак, які використовують українські молокозаводи, не можна переналаштувати лінію на інший обсяг упаковки. Потрібно міняти всю лінію, а це дуже великі витрати», ― зазначив Кафаджі.

«В Україні ми хотіли б купувати сир ― пастоподібний крем-сир і розсільний, білий. Цікавимося можливостями поставок сметани, морозива і сухого молока. До речі, я звертався тут, в Україні, із запитом по сухому молоку, але ніякої активності з боку продавця не помітив», ― зауважив він.

За словами експерта, наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

«Торгівлю стримує страх. Існують побоювання нового ринку як наслідок тривалої практики торгівлі з Росією, куди йшла переважна частина виробленої молочної продукції. Це було зручно ― всі знали один одного, знали смаки, звички та уподобання. Були налагоджені торговельні зв'язки. І коли виникла проблема з експортом, довелося терміново шукати нові ринки», ― зауважив Кафаджі.

«А як їх шукати? Потрібно перш за все знати той ринок, куди ти збираєшся продавати свій товар. Якщо серйозно націлюватися на новий ринок, то найпростіший спосіб ― взяти на роботу людину з цієї країни. Зараз в Україні навчається багато студентів, в тому числі з Іраку. Вони закінчують університет, шукають роботу. Їх думку можна використовувати для налагодження зв'язків та вивчення ринку», ― додав він.

Крім того, за словами експерта, є й штучні труднощі, які не сприятиють розвитку торгівлі.

«Наприклад, будь-який бізнесмен з Еміратів хоче потрапити в Україну, щоб ознайомитися з ринком і побувати на підприємствах потенційних партнерів. Навіть щоб просто приїхати в Україну, він повинен провести масу часу в Консульстві України в своїй країні, щоб отримати візу. Іноді процес затягується на півроку. Для активного розвитку українського експорту, в тому числі і молочного, не тільки підприємства-експортери повинні мати активні служби продажів, які миттєво реагують на запити», ― підсумував Кафаджі.

За матеріалами «Інфагро»

Єврокомісія оприлюднила показники зовнішньої торгівлі молочними товарами за перше півріччя. Попри зниження обсягів, експорт з ЄС лишається суттєвим. Цікавішим є імпорт, оскільки там фігурує Україна. Про це пише телеграм-канал UA-82.5.

Сири. Вперше за останні роки Україна почала досить активно продавати сири в ЄС. У першому півріччі обсяги були незначними, але в липні-серпні були помітні успіхи, тому річний результат буде приємним. Головна причина — не обмеження в логістиці для інших напрямів, а більш приваблива ціна українського товару та зняття торгівельних обмежень з боку партнерів, зокрема ЄС.

Масло вершкове. Обсяги експорту українського вершкового масла в ЄС ще більш суттєві. Знову ж таки, знаючи результати торгівлі літом, можна припустити, що Україна на кінець року буде конкурувати за лідерство у поставках масла в ЄС. Ситуація схожа на позитивні 2017−18 сезони. Крім уже названих причин, слід зазначити зростання кількості українських заводів, які отримали «єврономер» саме в цьому році, що дозволило крім обсягів, збільшити кількість гравців на ринку.

Аналізуючи дані в таблицях, варто звернути увагу на Туреччину. Попри те, що ми звикли бачити країну, передусім, як експортера молочного протеїну (СЗМ, суха сироватка) та імпортера жирів (масла), ситуація за останній рік суттєво змінилась. Божевільна девальвація турецької ліри водночас зменшила попит на внутрішньому ринку та дозволила розширити експортні можливості навіть по вершковому маслу та сирам. Як результат, нині бачимо Туреччину серед головних постачальників молочних товарів в ЄС і саме з нею за підсумками року будемо конкурувати за лідерство в поставках вершкового масла в ЄС.

milkua.info

Стартап Recombinetics відзвітував про успішний експеримент зі створення комолих корів, який тривав з 2014 р.

Про це повідомляють в своїй статті для журналу Nature Biotechnology вчені Каліфорнійського університету в Дейвісі, пише Popmech.ru.

Як зазначається, гомозиготность клітини корови по аллелі PC Celtic POLLED дозволяє при штучному заплідненні отримувати повністю здорових телят з повною відсутністю рогів.

Керівник дослідників Елісон Ван Іненнаам уточнила, що з формальної точки зору такі тварини вважаються генномодифіковані, але при цьому всі їхні гени притаманні звичайним тваринам різних порід і можуть вважати плодом селекційного відбору. Очікується, що це повинно допомогти при схваленні нових корів Управлінням із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США.

Виведення комолих корів за допомогою генної інженерії, на думку вчених, допоможе фермерам, у яких не буде необхідності самостійно позбавлятися від рогів у своїх тварин.

milkua.info