У Польщі через АЧС планують знищити 90% кабанів

У кінці року ціни закупівлі живця дещо стабілізувалися. Так, якщо на початку другої декади грудня середня ціна закупівлі свиней І-ї категорії укріпилася на позначці 45,4 грн/кг, то планові продажі упродовж передостаннього тижня 2017-го відбуваються за аналогічними цінами. Зокрема, м’ясних свиней реалізують по 44-46 грн/кг, а ціна «двійки» коливається в межах 42-43 грн/кг. Торгівля поза межами зазначених цінових діапазонів велася епізодично, а підвищення цін реалізації було в межах 1 грн/кг та носило точковий характер на цьому тижні.

Хоча представники м’ясопереробної галузі вже кілька років поспіль відзначають відсутність ажіотажного попиту на свинину напередодні свят, цього тижня вони відчули все ж незначне пожвавлення торгівлі. Так, оператори відзначають 10-20% приріст обсягів реалізації у порівнянні з попереднім тижнем. З іншого боку, м’ясопереробники зауважують, що результати могли бути кращими, проте на заваді стали непердбачувано сильні снігопади. Тим не менш, є очікування, що наступного тижня попит буде дещо слабшим, зокрема з боку м’ясопеперобників. Останні цього тижня завершують підготовку продукції до свят, а більшість із них мають достатні запаси. Проте зміна закупівельних цін наступного тижня залежатиме не тільки від активності заготівельників, а й від пропозиції живця з боку невеликих «сезонних» операторів та кондиції їх тварин.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2015-2017 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Європейський Союз ухвалив законодавчі норми, які забороняють компаніям поставляти на загальний європейський ринок товари «подвійної якості».

До слова, обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу цьогоріч зріс на 36,2%.

Законодавчі зміни є реакцією ЄС на вимоги Центральної та Східної Європи.

«Ми будемо активізувати боротьбу з «подвійними стандартами» якості продуктів. Ми вже внесли поправки до Директиви про недобросовісну комерційну практику, тим самим заборонивши компаніям поставляти на ринки ЄС товари подвійної якості. Це дасть національній владі повноваження контролювати питання на законодавчому рівні. Як сказав пан Юнкер у вересні минулого року, в ЄС не можуть бути громадяни другого сорту», — зазначила європейський комісар з питань юстиції, прав споживачів і гендерної рівності Віра Юрова.

Питання складу і якості одних і тих же продуктів хвилює Східну Європу не перший рік. Останні випадки харчового шахрайства в ЄС були пов'язані з фальсифікацією оливкового масла, вина, меду, риби, молочних продуктів і м'яса птиці.

В Україні тим часом, за оцінками експертів, фальсифікований чи не кожен другий продукт.

За даними нещодавно проведеної експертизи, наприклад, 75% сиру не відповідають нормам і стандартам якості: замість тваринних жирів в продукції експерти виявили пальмову олію.

Не краща ситуація і з вершковим маслом. Згідно з повідомленням ГО «Громадський контроль захисту прав споживача», 74% цього продукту на споживчому ринку країни фальсифіковано.

Раніше критичну ситуацію з якістю продуктів і товарів в Україні публічно визнали і в Держпродспоживслужбі.

Паралельно в службі констатували рекордну кількість харчових отруєнь серед українців (протягом 2017 року).

milkua.info за матеріалами euractiv

Цього року на державну програму «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» було виділено 800 млн. грн., із яких станом на 18 жовтня перераховано отримувачам лише 19%, або трохи більше 152 тис. грн. за вісьмома напрямами.

За даними Мінекономіки, за напрямом часткової компенсації вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію фермерам перераховано 11,9 млн. грн. із виділених 80 млн.. Торік за цим напрямом було перераховано 6,4 млн. грн..

На часткову компенсацію вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва перераховано 71,4 млн. грн. із 250 млн. грн. (торік — 108 млн. грн.), на часткову компенсацію витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами — 177,5 тис. грн. із 5 млн. грн. (торік — 203,5 тис. грн.).

Крім того, на бюджетну субсидію на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) — новоствореним фермерським господарствам спрямовано 7,5 млн. грн. з виділених 89,9 млн. грн., а фермерським господарствам, крім новостворених, — 30 млн. грн. із 239,9 млн. грн., на здешевлення кредитів — 31,1 млн. грн. із 85 млн. грн..

Єдиний напрям держпідтримки, виконаний на 100% — погашення кредиторської заборгованості — 217,9 тис. грн. (торік — 0).

Взагалі не використано коштів, що були виділені на підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, — 50 млн. грн., тоді як торік за цим напрямом було спрямовано 8,6 млн. грн..

proagro.com.ua

За останні три роки поголів’я великої рогатої худоби скоротилося майже на 11%. Розводити її стало невигідно. Та й не тільки ВРХ, поголів’я, наприклад, кролів скоротилося на 8%.

Це відображається і на ринку кормів. З 2015 по 2017-й рік їх виробництво знизилося до 29,7 млн т, розповідає в своєму блозі на Agravery Олександр Соколов, генеральний директор аналітичної компанії Pro-Consulting.

За його оцінками, споживання концентрованих кормів тільки за останній рік скоротилося на 2,2%, соковитих – на 3,7%. Незначне зростання демонструє лише сегмент грубих кормів — 0,9% порівняно з 2016-м роком.

Особливо зростає сегмент грубих гранульованих кормів, зазначає Соколов. Це відбувається завдяки великому попиту з боку господарств, які використовують їх в якості замінника більш дорогих комбікормів.

«Для кожної виду тварин існують свої причини використання саме такого виду харчів, – говорить фахівець. — Козам влітку можуть нашкодити певні рослини, які ростуть на пасовищах. Тож використовуючи гранули, господар впевнений в якості і користі корму. А в овець грубі корма – взагалі основа раціону. Молочним коровам потрібно багато мікро- і макро-елементів, і якщо корова не отримує їх з корму, то «віддає» з власного організму».

До слова, приблизно 3% виготовлених в Україні гранульованих кормів експортується. Найбільше – до Німеччини, Франції та Єгипту.

Проте вказані ринки вже доволі насичені, тому в Pro-Consulting радять орієнтуватися на Близький Схід. Наприклад, Саудівську Аравію, яка повністю стала залежна від імпорту необхідної продукції для сільського господарства.

agroday