Україна за січень-липень експортувала 23 тис. т яловичини

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.

Виробництво замороженої курятини в Україні за рік зросло на 20%. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, за 10 місяців цього року в Україні було вироблено 146 тис. тонн продукту, що на 20,8% більше, ніж торік. Йдеться про виробництво заморожених тушок курей, курчат.

Виробництво свіжих чи охолоджених частин тушок також зросло – на 3,5% за рік.

Виробництво заморожених частин тушок зросло на 2%.

Також Україна наростила виробництво субпродуктів свійської птиці – на 2,3% за рік.

Джерело: УНН

У Канаді запроваджуються електронні експортні сертифікати для рослинної, тваринної та харчової продукції. Про це йдеться у повідомленні Канадського агентства з інспекції харчових продуктів (CFIA).

Автоматизація експортних процесів та сертифікатів буде здійснюватися поетапно протягом 2018−2020 років. У той же час, до переходу на електронну сертифікацію залишається можливість підписання сертифікатів у паперовому вигляді або новим електронним підписом.

Окрім того, CFIA розроблено нову функцію — «перегляд сертифікатів CFIA», яка буде доступна через веб-сайт «My CFIA», що дозволить міжнародним торговельним партнерам переглядати та автентифікувати канадські сертифікати онлайн.

Зразки нового формату канадських електронних експортних сертифікатів можна переглянути за посиланнями:

Dairy Certificate CFIA/ACIA 5813 https://members.wto.org/crnattachments/2018/TBT/CAN/18_4009₀₀_e.pdf

Meat — Certificate CFIA/ACIA 1454 https://members.wto.org/crnattachments/2018/TBT/CAN/18_4009₀₁_e.pdf

Phytosanitary Export Certificate https://members.wto.org/crnattachments/2018/TBT/CAN/18_4009₀₂_e.pdf

Re-export Certificate https://members.wto.org/crnattachments/2018/TBT/CAN/18_4009₀₃_e.pdf

minagro

Постійний Комітет по продуктах ветеринарної медицини в Брюсселі підтримав рішення Європейського медичного агентства заборонити використання оксиду цинку в раціонах поросят в терапевтичних дозах і вилучити з обігу всі продукти, що містять цю речовину в Європейському союзі (ЄС).

Разом з тим, на поступову відмову від використання оксиду цинку в комбікормах для поросят членам ЄС дано п'ять років. У заяві Національної асоціації свинарів Великобританії відзначається, що відстрочку у виконанні цього заходу попросили відразу декілька країн, причому окремі члени ЄС просили збільшити перехідний період до 10 років.

Для британських свинарів рішення регулятора може виявитися не настільки важливим, оскільки через п'ять років, ймовірно, країна вже більш не значитися в числі членів ЄС. Проте, для свинарів континентальної Європи зміни означатимуть необхідність пошуку альтернативних рішень годування.

Відзначається, що на сьогоднішній день 70-90% стартерних комбікормів для поросят містять оксид цинку в терапевтичних дозах. Він використовується, в першу чергу, для запобігання набряку кишечника і діареї після відлучення у поросят.

Рішення заборонити використання оксиду цинку в комбікормах засноване на дослідженнях, проведених групою датських фахівців. В ході моніторингу, що проводився з 1998 по 2014 рік, вони встановили, що при використанні в комбікормах цинк починає поступово накопичуватися в грунті, куди він потрапляє разом з гноєм, тим самим завдаючи серйозної шкоди природі.

За матеріалами Feed Navigator