Ринок живця: свинина в закупівлі продовжує дешевшати

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України спільно з компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту технічної співпраці «Консультування підприємств щодо енергоефективності» працює над підвищенням  рівня обізнаності про енергоефективність (ЕЕ) та потенціал енергозбереження українських підприємств. Метою проєкту є продемонструвати економічну та технічну доцільність заходів з підвищення енергоефективності у компаніях. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Результати енергоаудитів, проведених у рамках Проєкту на 13 підприємствах молочної галузі, викладені у брошурі «Скільки енергії споживається при виробництві молочної продукції?», яку GIZ (Energy Efficiency and Climate Projects) презентував за підтримки Мінекономіки та Держенергоефективності.

Цей короткий аналітичний звіт ілюструє структуру енергоспоживання, вартість енергії, що споживається на виробництво продукції, потенціал заощадження енергії та конкретні заходи з енергоефективності, а також наводить дані щодо обсягів викидів парникових газів на підприємствах молочної галузі України, а також демонструє потенційні довгострокові результати проєктів у сфері енергоефективності та боротьби зі змінами клімату. 

Дослідження  буде цікавий директорам компаній, власникам компаній та інвесторам української молочної галузі, оскільки він буде корисним для всіх охочих, а не лише для  експертів з енергоефективності. 

Кілька важливих висновків, представлених у брошурі «Скільки енергії споживається при виробництві молочної продукції?»:

Молочна галузь значною мірою залежить від природного газу: на цей енергоносій припадає 57,8%, від загального енергоспоживання;

На процеси виробництва припадає 80 % спожитої енергії;

45% енергозаощаджень можна досягнути запровадженням заходів з енергоефективності з періодом окупності до 2 років;

Сукупне річне споживання енергії підприємствами молочної галузі становить від 2,3 до 49,5 ГВт/год.

 Ознайомитись з брошурою можна за посиланням.

Отелення корів у таких країнах, як Нова Зеландія, Ірландія та Чилі залежить від сезону. Адже фермери цих країн за основу корму беруть траву – корови отелюються навесні, коли трава росте найшвидше.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Деякі господарства розташовані поруч із пасовищами, а до трави додають трохи комбікорму, близько 2-3 кг на одну корову на день. Продуктивність за такого раціону годівлі невисока, проте вартість годівлі для однієї корови на день і за 1 л молока вкрай низька, якщо не найнижча в світі.

Згідно з останніми тенденціями у розвитку годівлі в цих країнах, фермери силосують надлишкові запаси трави. Це дає велику перевагу на випадок нестійкої погоди і дозволяє зробити раціон годівлі послідовнішим.

milkua.info

Народні депутати України зареєстрували законопроект, яким пропонується встановити довготривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам на рівні не менше 1% аграрного ВВП. Про це повідомив народний депутат Олег Кулініч у Facebook, передає УНН.

“Разом з колегами по депутатській групі „Довіра“ зареєстрували законопроект, вкрай важливий для системного розвитку нашої аграрної сфери.

Законопроектом № 2825 „Про внесення зміни до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України щодо бюджетної підтримки АПК“ ми пропонуємо встановити довготривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам.

Це буде дуже правильним сигналом стабільності для наших аграріїв, які, на жаль, кожного року перед прийняттям державного бюджету думають — а як же поведе себе держава цього разу?! Чи будуть передбачені кошти і як вони будуть розподілені?” — зазначив він.

Кулініч пояснив, що законодавчо визначена довготривала підтримка АПК буде свідчити про наявність у держави стратегії підтримки агросектору і, відповідно, саме така стратегія дозволить якісно планувати свою господарську діяльність і самим аграріям.

“А це правильно, особливо для тих сфер у „аграрці“, які вимагають тривалих інвестицій і мають довгу окупність”, — наголосив нардеп.

Також зареєстрованим законопроектом пропонується визначити, що бюджетна підтримка АПК встановлюється у розмірі “не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві”.

“Нагадаю, що зараз у Бюджетному кодексі на зазначені цілі передбачено не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Але вважаємо таке формулювання неправильним і некоректним, бо не більше одного 1% — це може бути і 0%!!!

Сьогодні у державному бюджеті на 2020 рік обсяг бюджетної підтримки АПК визначено на рівні 4 млрд гривень, що складає лише 43% від встановленого обмеження і не відповідає реальній потребі”, — сказав Кулініч і додав, що сподівається на підтримку ініціативи з боку колег.

Джерело: УНН

За 9 місяців 2021 року оборот торгівлі агропродовольчими товарами між Україною та Азією збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 20% і сягнув показника у $10 млрд. Про це поінформував заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки Микола Пугачов, передає «ПроАгро Груп».

При цьому, зазначив він, додатне для нашої країни сальдо торгівлі вдалось збільшити до $8 млрд. завдяки зростанню вітчизняного експорту (+$1,5 млрд.), яке перевищило ріст імпорту з країн азійського регіону (+$0,1 млрд.).

«Головними торговельними партнерами для України в Азії в контексті експорту цьогоріч виступають Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль. Сумарно ці країни акумулюють понад 4/5 вартісних обсягів наших продажів в цей регіон», – зазначив Микола Пугачов.

У якості постачальників продовольства найбільші за вартістю закупівлі вітчизняні компанії-імпортери здійснюють в Туреччині, Індонезії, Китаї та Індії, звідки надходить 76 % від всього азійського імпорту.

«Оскільки Азія є найбільшим ринком збуту для української агропродовольчої продукції, товарна структура нашого експорту в цьому регіоні цілком віддзеркалює загальну. Вона представлена переважно зерновими та олійними культурами, олією, залишками переробки харчової промисловості та м’ясопродуктами. Натомість з азійських країн Україна імпортує в основному екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву», – поінформував спеціаліст.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2021 році Україна може оновити минулорічний рекорд аграрного експорту до країн Азії у $10,9 млрд. На користь такого очікуваного результату свідчить зростаюча динаміка поставок вітчизняної сільгосппродукції до країн цього регіону впродовж понад 10 років, яка зберігалась навіть у період 2014-2016 років, коли значний негативний вплив відчувався внаслідок подій у Криму та на Донбасі. Водночас комплексна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство у цьому регіоні зростає дуже динамічно, підсумував Микола Пугачов.