Польща попросила Єврокомісію частково зняти обмеження щодо АЧС

Минулого місяця від африканської чуми свиней постраждало 133 країн. Загалом було зафіксовано 464 спалахи захворювання, найбільше – в Румунії, повідомляє видання PigUA.info з посиланням на Всесвітню організацію охорони здоров’я тварин (МЕБ).

Лідерами з поширення АЧС є Румунія (160 випадків за місяць), Угорщина (134) та Латвія (46). Хоча вірус поширюється здебільшого серед диких кабанів, будь-яке розповсюдження загрожує галузі свинарства.

У сусідній Польщі в листопаді зафіксували 37 спалахів африканської чуми свиней. Вірус в країн поширюється все далі на захід і є загроза проникнення АЧС на територію Німеччини.

Що ж до інших країн то в Болгарії минулого місяця було зареєстровано 33 спалахи африканської чуми свиней, на Філіппінах – 24, у Південній Кореї – 10, у Зімбабве – 6, у Китаї – 3, в Молдові – 3, ПАР – 2, а в Бельгії – 2.

В Україні в листопаді зафіксували 4 випадки АЧС. Останній спалах вірусу, за повідомленнями Держпродспоживслужби, виявили 28 листопада в особистому селянському господарстві в селі Стара Олександрівка Пулинського району Житомирської області.

Meat-Inform

Агропідприємство, яке претендує на отримання гранту, повинно чітко обґрунтувати, як отримані кошти допоможуть не лише одному фермеру, а й вплинуть на весь ланцюжок створення доданої вартості: постачальників, закупників, інших фермерів тощо.

На цьому наголосила радник з питань комунікацій та навчання Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Вікторія Гультай.

Підприємства, які претендують на отримання коштів від Проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні», мають відповідати низці вимог, зазначила вона. Насамперед, це розмір господарства, який визначається кількістю працівників (середні - 50−250, малі - 10−50 осіб) і річним оборотом (15−100 млн грн і 1−15 млн грн відповідно). «Наші умови не дозволяють нам підтримувати стартапи й дрібні підприємства, — пояснила Вікторія Гультай. — Окремі винятки можуть бути для підприємств на сході України».

Проект працює по всіх областях України, проте найбільше уваги приділяє південним і східним регіонам.

За словами Вікторії Гультай, нинішнього сезону Проект отримав близько 200 заявок. З них велика кількість відпала відразу через недотримання вимог на етапі подання заявки.

«Не скажу, що підготувати заявку на грант й успішно пройти весь процес відбору проектів — легке завдання, — визнає вона. — Тому аграріям не варто себе налаштовувати на те, що ось є гроші, які просто лежать. Їх потрібно ще зуміти взяти. Проте це ті кошти, за які не треба сплачувати відсотки і їх не потрібно повертати».

Єдине, що потрібно, — використати грант за призначенням — саме так, як про це господарство вказало в заявці.

Реальних претендентів, які відібрані комісією, відвідують експерти Проекту. Вони перевіряють, чи відповідають дійсності надані відомості про підприємство.

«Дуже важливим є екологічний моніторинг, — підкреслила Вікторія Гультай. — Наш фахівець з екології перевіряє, як підприємство дотримується екологічних вимог. Якщо є порушення, грант підприємство не отримає, доки не виправить ситуацію».

У контракті на надання гранту чітко розписується кожен етап: закупівля, встановлення обладнання, введення його в експлуатацію. «Потім кожен етап ретельно контролюється компетентною комісією, тому нецільове використання грантових коштів є неможливим», — зазначила Вікторія Гультай.

Зазвичай упровадження гранту триває від 6 до 12 місяців.

Довідка

Проект Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні» розпочався у жовтні 2016 року й триватиме до 2020 року. Він орієнтований на малих і середніх агровиробників і концентрується на таких секторах, як фрукти та ягоди, овочі, молоко та м’ясо.

milkua.info за матеріалами agrotimes

Як повідомляють бельгійські ЗМІ, результати генетичного аналізу показують, що вірус АЧС, який в останні тижні виявляли в Бельгії, це той же генотип, який вже кілька років присутній в Центральній і Східній Європі.

Перші результати аналізу генома, що підтверджують ідентичність генотипів, побічно вказує на можливість перенесення АЧС в Бельгію через «людський фактор». Тим не менше, немає поки ніякої підтвердженої гіпотези, яка вказувала б на те, яким чином вірус потрапив до Західної Європи.

Бельгійські ветеринарні служби на поточний момент підтвердили ще п'ять нових випадків хвороби. Як і попередні, вони з'явилися в південній частині країни близько французько-бельгійського кордону, проте, на відміну від попередніх випадків, вони значно більше розсіяні.

Більше 4000 свиней знищать в зв'язку з ризиком поширення вірусу, повідомило бельгійське Агентство з безпеки продуктів харчування (Afsca). Забій і утилізацію тварин проведуть у 58 господарствах на півдні країни. Встановлено карантинні зони загальною площею 384 кв. км. Тут заборонено полювання на кабанів для виключення їх виходу за межі зараженої території і введено заборону на переміщення і продаж свиней за кордони встановленої зони.

Про перші випадки АЧС в Бельгії повідомляли в середині вересня. До сих пір на території країни їх підтверджено вже 14. Поява хвороби в цій частині Європи вплинула на ринок свинини ЄС: 13 країн відмовилися від імпорту бельгійського м'яса.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Молочна галузь переживає складні часи. До проблем мирного часу додалися проблеми, пов'язані з ракетними обстрілами та пошкодженням енергетичної інфраструктури. СМПУ не втомлюється нагадувати посадовцям та енергетикам про особливу чутливість молочної галузі до відключень. Адже наші заводи переробляють молоко, швидкопсувний продукт, і тому будь-яка перерва в електроживленні призводить до великих втрат і тягне за собою відмову приймання молочної сировини. А це означає, що виникає загроза продовольчій безпеці. Про це у телеграм-каналі UA-82.5 розповідає Арсен Дідур, виконавчий директор СМПУ.

Молочні компанії шукають вихід і готові самостійно купувати електрогенератори. Але у випадку молокозаводів мова йде про потужні генераторні установки. Це дуже дорого навіть для успішних підприємств. Тому СМПУ звернулася до уряду з проханням звільнити операції з ввезення цих установок в Україну від стягнення ПДВ. Це б полегшило фінансове навантаження переробників, які змушені самі турбуватися про безперебійну роботу своїх підприємств і знаходити кошти на забезпечення виробництва електроенергією. Поки що конкретних задокументованих рішень з цього питання, підтверджених законодавчо, немає.

Переробників турбують і ціни на сировину. Вони підвищуються, у той час як в ЄС почалося їх зниження. Таким чином зникає цінова перевага українських експортерів молочної продукції, яка протрималася деякий час і дала можливість нашій молочній галузі витримати економічний тиск, не згортати виробництво і зберегти поголів'я. Ситуація зараз розвивається так, що нашому внутрішньому ринку знову загрожує засилля імпорту, що змусить вітчизняні заводи скорочувати виробництво, яке і так скоротилося через падіння споживчого попиту внаслідок масової міграції та падіння купівельної спроможності наших громадян.

Відчуваючи постійний дефіцит обігових коштів, переробні підприємства не можуть скористатися кредитами. Розрекламована схема «5−7-9%» не працює.

Гострою залишається і проблема неплатежів торговельних мереж молочним компаніям-постачальникам. Численні засідання та наради, що деякий час активно проводилися відповідними комітетами ВР та Мінекономіки, фактично, не дали реального результату. Під різними приводами пропозиція СМПУ навести лад у цій справі шляхом законодавчого врегулювання постійно відхиляється. Максимум чого вдалося добитися за місяці дебатів різного рівня — це пропозиція урядовців мережам і компаніям-постачальникам підписати Меморандум про «джентльменське» дотримання правил. При цьому нехтуються напрацьовані європейські практики і зобов'язання України щодо гармонізації нашого законодавства з законодавством ЄС.

Не можна робити вигляд, що проблем немає. Вони є, і їх потрібно вирішувати. СМПУ буде продовжувати докладати зусиль, щоб проблеми таки вирішувалися, щоб саме результат вирішення проблем, а не кількість проведених нарад, був показником роботи нашого уряду і депутатів.