Обираючи підстилку, слід брати до уваги кількість молока та продуктивність, можливості обладнання та економіку господарства. Неорганічна підстилка (пісок) вважається золотим стандартом високої продуктивності та низької кількості соматичних клітин в загальному молоці.
З іншої сторони, пісок важкий для обладнання. Але не зважаючи на це, все більше фермерів, особливо великих підприємств, переходять на використання неорганічної підстилки.
Вчені університету Вісконсін-Медісон провели дослідження на 325 молочних фермах, що виробляли більше 11 тис. кг молока на рік. Серед цих ферм, 60% використовували неорганічну підстилку (пісок чи вапно), 19% — органічну, а 9% — з відновленого гною. Усі інші ферми використовували поєднання органічної та неорганічної підстилки.
Результати досліджень свідчать, що на фермах, де використовували неорганічну підстилку, був найнижчий показник кількості соматичних клітин в загальному молоці та найвищий показник продуктивності. Річні надої на таких господарствах були на 770 кг та 1150 кг вище порівняно з господарствами, що використовували органічну підстилку та підстилку з гною відповідно. Також вчені помітили, що на фермах з підстилкою з відновленого гною, кількість низькопродуктивних та корів з діючими лише трьома чвертями була вищою.
На фермах, де підстилку в стійлах постійно підміняли та додавали нову, КСК була низькою. На господарствах, що замінювали підстилку двічі на тиждень, КСК була вищою. Найвища кількість патогенів у підстилці з піску накопичується через два дні після того, як її стелять у стійло.
milkUa.Info за матеріалами Hoard's
