Світова торгівля свининою стає складнішою — Rabobank

Харчова біобезпека є одним з найвищих пріоритетів для виробників продукції тваринництва і птахівництва в усьому світі. В умовах швидкого зростання народонаселення на планеті і істотного збільшення виробництва продуктів харчування тваринного походження, питання харчової безпеки займають одне з ключових місць. Споживачі вимагають все більше інформації про те, що вони їдять, і з чого ці продукти харчування виробленні.

У цьому номері ми продовжуємо висвітлювати тему використання екологічно чистих, безпечних лікувально-профілактичних засобів, кормових, біологічно-активних добавок для сільськогосподарських тварин та птиці, які покращують імунний стан стада, зміцнюють здоров'я і контролюють патогенну мікрофлору. Цікава в цьому сенсі перша стаття в блоці «Кормовиробництво» - «Сила мультібіотіка проти мікотоксинів», де автори розповідають про інноваційний продукт Biolex® MB40, його дію і корисні властивості.

Стосовно питань біологічної та економічної ефективності селену в тваринництві та птахівництві написані і вийшли в світ вже сотні публікацій, статей і монографій. Всім ясно - органічний селен затребуваний ринком, питання тільки в тому, які форми найбільш ефективні, а їх на ринку чимало. «Але процес вдосконалення нескінченний, і ми вже підійшли до вершини цієї піраміди, випустивши на сьогоднішній момент найефективнішу, на нашу думку, форму органічного селену – Селіссео». Що таке Селіссео? Відповідь на це питання на стор. 10-11.

Викльовування пір'я і канібалізм несучок залишаються серйозною економічною проблемою для яєчного напрямку в птахівництві. До того ж серйозно страждає якість тушки. Ніхто з нас не хотів би купити в магазині некрасиву тушку, понівечену іншими птахами .... Є думка, що збільшення випадків викльовування оперення пов'язане зі збільшенням введення в раціон несучок рослинних джерел протеїнів. Чи так це? Результати досліджень і думка вчених - на стор. 16-17.

Як контролювати сальмонельоз у свиней в господарстві? В даний час найбільш поширеними методами контролю сальмонельозу свиней є специфічна імунопрофілактика і метафілактика. Детально - на стор. 31-32.

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Сільське господарство в Україні має надзвичайний потенціал, щоб стати двигуном економічного зростання і підвищення доходів населення.

Зокрема, Україна має найбільші площі орних земель в Європі ― 33 млн га в порівнянні з 18 млн га у Франції, 12 млн га в Німеччині і 11 млн га в Польщі. Україна також володіє третиною світових запасів чорноземів ― надзвичайно родючих земель, які можуть давати високі врожаї при сприятливих умовах. Крім того, має стратегічне розташування для доступу до ринків сільгосппродукції Європи, Середнього Сходу, Північної Африки та Азії.

«Всі ці фактори є сприятливими для розкриття сільгосппотенціалу України для прискорення економічного зростання і підвищення стандартів життя населення. При цьому, продуктивність сільського господарства в Україні значно менше, ніж в інших європейських країнах», ― йдеться в дослідженні Світового банку.

Так, додана вартість на гектар в Україні в 2014 році склала $413, тоді як в Польщі ― $1142, Німеччині ― $1507, Франції ― $2444. І це не зважаючи на значно вищу якість ґрунтів в Україні.

Зазначається, що сільгоспвиробництво в Україні не тільки орієнтоване на продукцію з більш низькою доданою вартістю; навіть якщо розглядати чисті культури, врожайність в Україні нижче, ніж в інших європейських країнах. Наприклад, врожайність пшениці в Україні в 2014 році склала 4 т/га, тоді як в Польщі ― 5 т/га, Франції ― 7,4 т/га, Німеччині ― 8,6 т/га.

«Орендні ставки на землі сільгосппризначення на порядок менше, ніж в інших європейських країнах, що негативно позначається на рівні життя великої кількості сільських землевласників і не сприяє продуктивного використання землі», ― йдеться в документі.

Так, ціна оренди гектара землі сільгосппризначення в Україні становить $37, тоді як у Франції ― $195, Німеччині ― $219, Болгарії ― $279, Нідерландах ― $672.

«Як результат, велика кількість сільських землевласників позбавлена справедливого доходу від одного зі своїх найцінніших активів. Фактично, близько 4,5 млн малих землевласників, часто пенсіонерів, зараз отримують 10-20% свого річного доходу від здачі в оренду землі за ставками, на порядок менше від потенційного доходу. Крім того, надзвичайно низькі орендні ставки не сприяють продуктивному використанню землі», ― йдеться в доповіді.

Крім того, на думку експертів Світового банку, мораторій на продаж земель сільгосппризначення є головною перешкодою для залучення інвестицій і збільшення продуктивності в даному секторі економіки.

ekonomika.eizvestia

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розробляє концепцію щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією.

Зокрема, міністерство працює над впровадженням зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції.

«Це питання актуальне насамперед для малих виробників, які мають слабкі позиції в структурі роздрібної мережі - саме від них ми постійно отримуємо звернення. У контексті оплати за поставлену продукцію вони змушені працювати за умовами, запропонованими торговельними мережами. Важливий аспект концепції Мінекономіки — впровадження зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції. Це, у свою чергу, сприятиме розвитку малого та середнього виробника», — наведено у повідомленні слова заступника міністра економіки Тараса Висоцького.

Питання врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією порушувалося на засіданні робочої групи Палати з питань контролю за цінами та антимонопольного регулювання з метою обговорення взаємовідносин між постачальниками та торговельними мережами, а також важливих аспектів законопроекту «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку».

У засіданні брали участь заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Висоцький, голова комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, представники комітетів Палати з питань харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електронної комерції.

Мінекономіки, зокрема, працює над концепцією щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією. Вже зареєстровано законопроект, яким пропонується врегулювати торговельну діяльність харчовими продуктами шляхом закріплення у законодавстві максимального терміну оплати за поставлені товари, закріплення максимального рівня бонусів, а також заборони мережам нав’язувати додаткові послуги постачальникам.

Так, згідно з повідомленням на сайті міністерства, за експертними пропозиціями комітету Палати з питань харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електронної комерції пропонується надати бізнесу можливість саморегулювання в спірних питаннях на період трьох-п'яти років. У разі неефективності саморегулювання пропонується визначити контролюючим органом Антимонопольний комітет України.

Законопроект «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку» від 4 грудня 2019 року № 2529 авторства депутата Олександра Дануци (партія «Слуга народу») пропонує встановити максимальний термін розрахунків між постачальниками продовольчих товарів і продавцями, які здійснюють торгівлю ними. Так, для товарів, термін придатності яких менше ніж 11 днів, розрахунки між ними здійснюються не пізніше ніж 10 календарних днів із дня отримання партії товарів; для товарів, термін придатності яких понад 10 днів, розрахунки здійснюються не пізніше ніж 60 календарних днів із дня отримання партії товарів.

censor.net

У січні-вересні 2017 року обсяги експорту продукції м’ясної групи збільшилися проти відповідного періоду 2016 року в майже 1,5 разу — з 271 млн дол. США до 397 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського зберігається позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів.

Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то 2017 року переважали поставки на ринки країн Європи та Азії.

За 9 місяців 2017 року найбільше вітчизняної м’ясної продукції закупили Єгипет (17,1%), Нідерланди (14,3%), Ірак (8,8%), Білорусь (8,4%) та Азербайджан (7,6%).

Постійними крупними імпортерами залишаються також Гонконг, Німеччина, Грузія та Казахстан.

За три квартали 2017 року експорт до названих країн займав близько 74% у загальній вартості проданого за кордон українського м’яса, зазначив Микола Пугачов.

milkua.info