Мартинюк підвів підсумки аграрного року

02-січ-2019

У 2018 році українські аграрії зібрали рекордний урожай - 70,1 млн т. Про це у своєму блозі написав виконуючий обов'язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, передає УНН.

"Максимум за історію спостережень і на 5 млн т більше попереднього рекорду, зафіксованого в 2016-м", - зазначив він.

Урожай поточного року становить 12% від ВВП, продовжив Мартинюк. Або ж - понад 80% золотовалютних резервів. У грошовому вираженні 70,1 млн т - це майже 15 млрд дол.

"І, нарешті, це близько 40% в експортній виручці, і це стабільність курсу національної валюти", - підкреслив він.

Серед іншого, 2018 рік знаменний мільярдної держпідтримкою сфери АПК. Річні інвестиції з боку держави склали 4 млрд дол., розповів в.о. міністра.

Але парадокс в тому, що не всі гроші були затребувані сільгоспвиробниками, каже Мартинюк.

Зокрема, не сповна спрацювала програма компенсації вартості сільгосптехніки. Також, не спрацювали банківські кредити. І це попри те, що одна з програм передбачала гідний відсоток компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів, уточнює він.

"Такі рішення не приймаються з вечора на ранок, а сам підготовчий етап, пов'язаний з оформленням всіх дозволів на такий проект, досить тривалий.

Тому ряд бізнесменів, які планують такі інвестиції, просто не встигли скористатися програмою, так як або прораховували доцільність такого проекту і його складових, або застрягли на етапі паперового оформлення ", - пояснив Мартинюк, спрогнозувавши, що програма запрацює за умови її стабільності.

У той же час, спрацювали "на ура" дотації на утримання молодняка великої рогатої худоби, каже заступник міністра. Умовляти оформляти дотації не довелося нікого, пише Мартинюк.

"В результаті близько 145 млн грн було спрямовано майже 104 тис. громадян за утримання 176 тис. 765 телят. Більше півмільярда гривень направлено на здешевлення утримання корів для 105 тис. Суб'єктів господарювання, в тому числі кільком сотням фермерських господарств", - підкреслив він. 

Мартинюк нагадав, що на початку року мало хто був задоволений системою розподілу державної підтримки.

"... зате за підсумками року ми фіксуємо тенденцію детінізації в галузі, зростання продуктивності в молочному господарстві, закладку нових садів і виноградників і поява нових фермерських господарств. That was worth it", - резюмував він.

Раніше УНН повідомляв, які комплекси для тварин відбудували "годувальники країни" в цьому році.

Джерело: УНН

Більше новин
Вчені хочуть перевірити можливість використання мокриці в комбікормах для тварин
13-груд-2017

 Група фахівців з Університету Корк в Ірландії запустила унікальне дослідження, метою якого є встановити - чи можна налагодити промислове виробництво мокриць для їх подальшої переробки та згодовування у вигляді шроту сільськогосподарським тваринам.

При цьому фахівці хочуть годувати мокриць за допомогою спеціального складу, отриманого шляхом фільтрації стічних вод на фермах з виробництва молока. За словами експертів, стічні води багаті на велику кількість поживними елементами, які, як правило, не використовується належним чином.

Вчені відзначають, що вибрали мокрицю неспроста, оскільки комаха по своїй живильній цінності і набору амінокислот можна порівняти з соєвим шротом. Крім того, даний вид демонструє вражаючі показники зростання, і в лабораторних умовах учені добилися того, що біомаса мокриць подвоювалася за період в 36 годин.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Практичний посібник для ветеринарних лікарів про ЗВД ВРХ вийшов українською мовою
23-трав-2018

Посібник створено для спеціалістів ветеринарної медицини, щоб оперативно діагностувати загрози та реагувати на спалахи ЗВД ВРХ у випадку її занесення на територію країни.

Заразний вузликовий дерматит (ЗВД ВРХ) («нодулярный дерматит», lumpy skin disease [LSD]) — це вірусне захворювання великої рогатої худоби. Хвороба, що характеризується утворенням вузликів на шкірі тварин, передається, головним чином, комарами, мухами та іншими гематофагами (кровосисними членистоногими). Завдає значних економічних збитків скотарству зумовлених відсутністю лікування, запровадженням спеціального режиму для скотогосподарств, витратами на проведення моніторингових і діагностичних досліджень, організацію профілактичних заходів у випадку загрози її занесення та ліквідаційних, у разі спалахів. Наслідки її занесення матимуть також і значний соціальний вплив, зокрема на сім'ї, що проживають у сільській місцевості та займаються вирощуванням великої рогатої худоби, оскільки ЗВД ВРХ призводить до зниження надоїв молока і може спричинити розвиток стерильності у бугаїв та безпліддя у корів.

Хоч традиційно це екваторіальна хвороба, що є епізоотичною для країн Африки, розташованих південніше Сахари, однак ЗВД ВРХ почав повільно просуватись на нові території, такі як Близький Схід та Туреччина, а з 2015 року набув поширення у більшості Балканських країн, на Кавказі і Російській Федерації, що значно посилює загрозу. Надзвичайно високим є ризик поширення хвороби на території сусідніх країн, у яких вона раніше не реєструвалась.

Наразі склалася ситуація, коли ветеринарні служби постраждалих країн Близького Сходу та Європи, а також країн, що перебувають в зоні ризику занесення ЗВД ВРХ, стикаються з ним вперше. Відповідно, державні ветеринарні служби, власники тварин та інші учасники, задіяні в скотарстві, детально не знайомі з клінічними ознаками хвороби, шляхами її занесення, механізмом передачі та особливостями запобігання і контролю.

Саме для того, щоб подолати ці прогалини, Служба тваринництва і здоров΄я тварин ФАО розробила практичний посібник для лікарів ветеринарної медицини, який нещодавно вийшов українською мовою. Власники тварин та фермери, які займаються розведенням великої рогатої худоби також знайдуть в Посібнику багато цікавої та корисної для себе інформації.

Завантажити посібник можна за посиланням.

milkua.info

Детальніше
Україна та Польща обговорили питання координації зусиль та налагодження міжвідомчої комунікації щодо боротьби з АЧС
07-квіт-2017

У питанні боротьби з африканською чумою свиней (АЧС) Україна та Польща повинні активніше використовувати взаємний досвід, координувати свої зусилля та забезпечити ефективнішу міжвідомчу комунікацію. Про це йшлося на українсько-польській конференції «Африканська чума свиней – загроза розвитку галузі свинарства», яка відбулася 6 квітня 2017 року у Львові.

Участь у заході взяли директор Департаменту безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужби Борис Кобаль, директор Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Наталія Хмиз, віце-президент Люблінської сільськогосподарської палати Польщі Густав Єндреєк, директор Управління Люблінської сільськогосподарської палати Вальдемар Банах, головний ветеринарний лікар Люблінського воєводства Павел Піотровський, представники Волинської області, головні державні інспектори ветеринарної медицини районів та міст та керівники свиногосподарств Львівщини.

Як зазначив під час конференції Борис Кобаль, станом на сьогодні ситуація з африканською чумою свиней в Україні залишається досить складною. У 2016 році виявлено 91 неблагополучний пункт з АЧС, а у поточному зафіксовано вже 63 спалахи. Усього з 2012 року на території України зареєстровано 211 випадків захворювання на АЧС в 23 областях України. Територія Львівської області наразі вільна від цього вірусу, і питання вжиття ефективних профілактичних заходів з недопущення занесення збудника АЧС на територію регіону залишається надзвичайно актуальним.

«Ми вдячні польській стороні за розуміння в питаннях співробітництва України з Республіка Польща у боротьбі із АЧС в Україні та мінімізації ризиків поширення цього захворювання на територію Польщі і ЄС», - зазначив Борис Кобаль.

У свою чергу Наталія Хмиз підкреслила, що питання недопущення  виникнення та поширення вірусу є актуальним як для Львівщини, оскільки ця єдина вільна від АЧС область, і галузь свинарства забезпечує населення цінними і життєво необхідними продуктами харчування й наразі залишається найбільш перспективним напрямком в аграрному бізнесі.

  Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Якість свинини та корми або що необхідно знати споживачам про годівлю на промислових фермах
28-серп-2019

У Асоціації «Свинарі України» дослідили чим насправді годують свиней у промислових господарствах та чи варто непокоїтися вітчизняним споживачам.

Часто серед споживачів побудує думка, що свиней на промислових фермах задля швидкого їх росту «годують» великою кількістю антибіотиків, хімічних добавок та гормонів росту, що робить промислову свинину практично небезпечною для споживання. І справді, годівля — основний фактор, який забезпечує ріст та розвиток тварини, впливає на її продуктивність і врешті-решт, на якість та хімічний склад м’яса.

Дійсно, свині вирощені на промислових свинофермах ростуть швидше, однак досягають виробники такого результату за рахунок оптимізації годівлі та збалансованих кормів з достатнім вмістом вітамінів, мінералів та амінокислот.

«Ми використовуємо зернові (пшеницю, ячмінь, кукурудзу), білкову групу рослинного походження (складники тваринного походження уникаємо у зв’язку із заходами біобезпеки). Для збалансування та оптимізації також застосовуємо мікро- та макроелементи, вітаміни та амінокислоти: лізин, метіонін, треонін, валін, кальцій, фосфор, магній, селен, залізо, вітаміни  А, Е, С, Д тощо — тобто те саме, що вживає людина для підтримання організму.

Переймаючи сучасний європейський досвід, не використовуємо антибіотики в якості стимуляторів росту, натомість, у раціонах містяться ензими, фітопрепарати, органічні кислоти та їх сполуки. Це спрямоване перш за все на захист тварин від зовнішніх факторів без пригнічення їх імунітету.

Всі складові кормів є сертифіковані. Здійснюється постійний моніторинг на вміст токсичних елементів, патогенів, радіонуклідів, важких металів, залишків ЗЗР силами власної лабораторії та незалежних акредитованих установ. Складові кормів, що не відповідають вимогам безпеки, тваринам не потрапляють», — пояснив Дмитро Федорченко, технолог-нутріціоніст ТОВ «Зоотехнологія».

Наразі в Україні всі сертифіковані виробники зобов’язані дотримуватися гігієнічних вимог, які передбачають виробництво безпечної харчової продукції і контроль за всіма процесами. Крім того, як перед продажем зі свиноферми, так і перед забоєм свиней обов’язково оглядає ветеринарний лікар. У тушах відбирають зразки для проведення дослідження якості сировини. До того ж, промисловий виробник не має права продажу свинини чи продукції з неї за відсутності документів, які засвідчують якість м'яса, походження свиней, стан їх здоров’я тощо.

За словами Андрія Радомського, менеджера з маркетингу компанії Cargill, одного з провідних кормовиробників в Україні, контроль за якістю починається на етапі відбору постачальників сировини. Лабораторні дослідження проводять, починаючи з відбору зразків кожної партії сировини, яка тільки «заїжджає» до виробництва і закінчуючи лабораторними аналізами кожної партії вже готової продукції. Автоматизація виробничих процесів дає змогу моніторити весь хід виробництва та забезпечує контроль за усіма процесами від входу сировини до відвантаження готової продукції. Продукція не потрапляє на ринок поки не буде проведений повний аналіз у лабораторії.

«Наше виробництво сертифіковане згідно ISO 22000 та HACCP. Ні антибіотиків, ні гормонів росту у виробництві кормів ми не використовуємо. Ефект «швидкого росту» тварин досягається шляхом збалансованого підбору компонентів кормів, високого рівня перетравлення та засвоєння поживних речовин», — зауважив Андрій Радомський.

Крім того, ще один рівень контролю — м’ясокомбінати, які ретельно підбирають сировину і не купуватимуть свинину неналежної якості.

«М’ясопереробка та її економіка значною мірою залежить від якості закупленої сировини. Тому ми дуже ретельно відбираємо постачальників живця. Так, раніше бували випадки, коли якість м’яса була незадовільною через високий вміст вологи, тож воно втрачало товарну якість вже на полицях роздрібних мереж. Тож від таких постачальників ми відмовилися», — зауважив Дмитро Зозуляк, начальник відділу закупівлі ТОВ «МК Ріал».

Так, відчувається різниця при зміні рецептури кормів. Наприклад, коли виробники здешевлюють годівлю тварин за рахунок збільшення вмісту кукурудзи в раціоні, свині виростають жирнішими, а вихід пісних частин погіршується.

«Звичайно, раніше, коли виробники «ставали на ноги», шукали оптимальні за ціною та якістю раціони бувало різне — і жирніші тварини, і дуже неоднорідні за якістю партії. Проте ми вибрали обмежене коло виробників свинини, які можуть забезпечити сталу та належно високу якість сировини, з якими співпрацюємо тривалий час», — відмітив Дмитро Матвійко, директор ТзОВ «Ходорівський м'ясокомбінат».

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення — 14 липня 2011-го. Наразі АСУ об'єднує 41 господарство, які забезпечують 50% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок