Компоненти комбікормів стають резистентними

До Верховної Ради України група з 22 народних депутатів подала проект закону № 5197 «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 Закону України „Про державний бюджет України на 2021 рік“ щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України».

Про це свідчать дані офіційного сайту ВРУ.

«Метою оновленого проекту є визначення обсягу фінансування з державного бюджету України у 2021 році видатків на реалізацію своїх функцій Міністерством аграрної політики та продовольства України», — йдеться в документі.

Проєктом закону вносяться зміни до додатків № 3 та № 4 закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» в частині фінансування бюджетних програм діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства рибного господарства України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за рахунок перерозподілу коштів між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

Так, у додатку до законопроекту вказано, що на діяльність Мінагрополітики, пропонують виділити понад 6,87 млрд грн, з яких на апарат міністерства — 4,93 млрд грн, Держрибагентство — 422,3 млн грн, Держгеокадастр — 1,52 млрд грн.

Слід додати, що при цьому пропонується фінансування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства знизити з 15,8 млрд грн до 9,4 млрд грн, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів — з 11,45 млрд грн до 11,04 млрд грн.

З 27 березня заборону на імпорт кормів із Польщі до України знято. Заборону було введено листом Головного державного ветеринарного інспектора України № 602−113−18/2481 від 15 лютого 2019 року.

Про це повідомляє Європейська Бізнес-Асоціація.

Нагадаємо, у зв’язку із зареєстрованим у Республіці Польща випадком захворюванням на губчастоподібну енцефалопатію великої рогатої худоби, з 15 лютого експорт продукції для худоби, в тому числі кормів, було заборонено. Однак, випадок цього захворювання був одиничним та атиповим.

Згідно з Кодексом здоров’я наземних тварин (схваленого Генеральною сесією МЕБ у травні 2018 року), атипові випадки енцефалопатії не беруться до уваги при визначенні офіційного статусу ризику країни. Тому, зазначений випадок не мав впливу на офіційний статус ризику Польщі.

До того ж, на сайті Всесвітньої організації охорони тварин, Республіка Польща була визначена країною із незначним ризиком щодо даного захворювання. Цю ж інформацію було підтверджено й у звіті від Головного ветеринарного лікаря Республіки Польща.

Проте, дана заборона в Україні діяла. Вона була встановлена Головним державним ветеринарним інспектором України.

«Серед компаній-членів Асоціації, наприклад, були представники бізнесу — імпортери кормів для непродуктивних тварин, які, власне, потрапили під заборону, навіть попри те, що компанії мали Міжнародний ветеринарний сертифікат, виданий уповноваженим лікарем. А цей сертифікат гарантує якість і безпечність продукції. Проте бізнес був позбавлений можливості здійснювати імпорт», — наголосила координатор комітетів Європейської Бізнес Асоціації Оксана Жаркова.

Станом на зараз рішення Головного державного ветеринарного інспектора України про заборону відмінено.

milkua.info

Держпродспоживслужба цілеспрямовано працює над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, її спрощенням та переводом у майбутньому в електронний формат. На цьому наголосив Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа 25 вересня під час круглого столу «Регулювання ринку молока», організатором якого виступив BRDO (Офіс ефективного регулювання) за підтримки EU4Business\FORBIZ.

Голова Держпродспоживслужби погодився з думкою присутніх щодо необхідності оптимізації існуючого порядку отримання паспорту ВРХ та тим, що деякі процедури потребують спрощення.

Людина не повинна багаторазово звертатися за отриманням необхідних дозвільних процедур, які можна і треба робити автоматично, і Агентство ідентифікації та реєстрації тварин зараз працює над впровадженням такого програмного забезпечення, — відзначив Володимир Лапа.

Під час заходу також було презентовано дослідження молочної галузі України — Зелена книга «Регулювання ринку молока», — яке здійснили фахівці BRDO. Вони провели системний аналіз нормативно-правового поля, який виявив, що з 57 регуляторних актів на ринку виробництва молока 16 є неактуальними, ще 5 мають ознаки незаконних. Більшість з 17 інструментів регулювання мають високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур.

Також Володимир Лапа відзначив, що у 2018 році Держпродспоживслужба провела 10 тис. перевірок у галузі безпечності харчових продуктів, в тому числі молокопродуктів. У 5,8 тис. випадків були встановлені порушення та надані приписи: тобто 58% операторів ринку, які працюють в галузі виробництва та збуту продуктів харчування, порушують норми вітчизняного законодавства про безпечність харчових продуктів.

Повідомляється, зщо Україна займає 9 місце в світі за обсягом виробництва молока, що складає більше третини у структурі валової продукції тваринництва. В 2017 р. в Україні було вироблено 10,3 млн тонн молока, що в 2,5 рази менше об'ємів виробництва у Франції (24,6 млн т) та в 3 рази — у Німеччині (32 млн т). Ємність ринку сирого молока, яке надходить на українські переробні підприємства, сьогодні досягає 26 млрд грн.

Кількість молочного поголів'я в Україні за останні 5 років скоротилася на 17%, а ринок молока щороку втрачає 2−3% виробництва. 73% від загального обсягу виробництва складають господарства населення і лише 27% — с/г підприємства.

Європейська практика, відповідно до Регламенту ЄС 1308/2013 «Про запровадження єдиних правил на ринках з продажу с/г продукції», впорядковує відносини між виробниками та посередниками/переробниками на чітких засадах, зокрема:

договір/письмова оферта передує поставці продукції;

фіксація твердої ціни або формула вирахування ціни молока;

строк та умови здійснення оплати;

спосіб доставки/збору молока.

За експертною оцінкою BRDO, в Україні для врегулювання тотожних відносин учасників ринку можливо використати існуючий інструмент регулювання «договір с/г контрактації».

consumer

За період з 26 по 30 жовтня ціни на зернові та олійні на внутрішньому ринку змінилися. 

Внутрішні ціни пропозицій EXW розвивались під впливом цін, що озвучувались в портах України. Котирування продовольчої та фуражної пшениці знизилось до 7800 грн/т (-200 грн/т) та 7600 грн/т (-200 грн/т). Хоча пропозиція від фермерів відзначалась, як стабільна. Ціна на кукурудзу, на початку торгового тижня, зростала під впливом недостатньої пропозиції, але через падіння котирувань на експортному ринку та портах України, знизилась до рівня 7000 грн/т (+0 грн/т). Ячмінь зріс в ціні до 6900 грн/т (+100 грн/т).
На внутрішньому ринку ціни на соняшник СРТ-порт продовжують свій ріст та досягли рівня 16 400 грн/т (+400 грн/т). Ціна на соєві боби, СРТ-завод, зросла до 15 900 грн/т (+600 грн/т), через недостатню кількість пропозиції від аграріїв. Збиральна кампанія цих культур майже завершилась, але відбувалася повільними темпами: соняшнику зібрано — 94%, сої - 85% від прогнозу.

Ціни пропозицій соняшникової макухи зросли до 7800 грн/т (+200 грн/т). Попит на макуху — стабільний. Соняшниковий шріт зріс в ціні до 9800 грн/т (+1400 грн/т). Таке зростання пояснюється подальшим зростанням ціни на соняшник та скачками курсу української гривні до долару США. У сегменті соєвого комплексу, ціни пропозицій розвивались вслід за соняшниковим — в підвищеному напрямку. Ціна на соєву макуху зросла до 16 000 грн/т (+500 грн/т). Соєвий шріт підвищився в ціні до 16 700 грн/т (+700 грн/т). Головною причиною залишається подорожання соєвих бобів.

agravery.com