Інвестиції в АПК: нові проекти коштують близько 35 млрд гривень

14-черв-2018

Згідно з даними Мінагрополітики, станом на 1 квітня 2018 року в українському агропромисловому комплексі триває підготовка та впровадження 333 інвестиційних проектів загальною вартістю майже 35 млрд гривень.

Найбільша кількість таких проектів реалізується у Черкаській (40 од.), Полтавській (39 од.), Вінницькій (36 од.) та Львівській (36 од.) областях. Вартість проектів варіюється від 100 тис. грн. до 9,6 млрд гривень.

Зокрема, за напрямами інвестиційні проекти впроваджуються у:

розвиток скотарства – 76 од.;

розвиток свинарства – 43 од.;

розвиток птахівництва – 25 од.;

овоче- та фруктосховища – 23 од.;

багаторічні насадження – 16 од.;

зрошення – 11 од.;

забійні пункти – 10 од.

Як повідомлялося раніше, за підсумками січня-березня 2018 року інвестиції у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг склали 10,5 млрд гривень, що на 9,5% більше ніж за аналогічний період минулого року.

pigua.info

Більше новин
Яйця і м'ясо птиці в вересні подорожчають
17-серп-2017

Про це повідомив керівник асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.

 За його словами, на ринку яєць, як і на ринку м'яса птиці, намітилася тенденція зростання експорту при збереженні обсягів виробництва.

Згідно зі статистикою, яку наводить Карпенко, виробництво яєць у всіх категоріях господарств за підсумками 1-го півріччя склало 7,9 млрд штук, що лише на 0,8% більше, ніж в 1-м півріччі 2016 р Експорт яєць при цьому збільшився на 30% в порівнянні з 1-м півріччям минулого року. У липні ця тенденція ще посилилася. В результаті за 7 місяців експорт збільшився на 38% (до 658,2 мільйона штук) в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

«Сьогодні існує досить високий попит на цю продукцію на зовнішніх ринках, тому обсяги експорту повинні перевищити торішні показники, - повідомив Карпенко. - У другій половині року ми очікуємо підвищення цінових трендів на яйця курячі харчові, оскільки з лютого по вересень виробники були змушені відпускати їх за цінами значно нижчими за собівартість. Для українського ринку яєць властиві сезонні коливання. Починаючи з вересня цей фактор повноцінно починає діяти ».

www.poultryukraine.com

Детальніше
У Білорусі свиней знищують, але спалахи АЧС не визнають
13-квіт-2018

Вже четвертий день діє заборона на поставки в Росію білоруської свинини, а офіційний Мінськ так і не роз’яснив свою позицію з приводу виявлення геному вірусу АЧС в м’ясный продукції з Білорусі. Однак, як повідомляють білоруські журналісти, в деяких селах республіки йде знищення свиней.

Россільгоспнагляд уточнює, що запитував у Білорусі інформацію щодо епізоотичного стану на території країни, в тому числі щодо АЧС, ще 5 березня. Однак ніяких офіційних заяв в Мінську за цей час не зробили. На наполегливі прохання журналістів там пояснили, що «ситуація з особливо небезпечними захворюваннями тварин в країні благополучна, в тому числі щодо АЧС», «випадків захворювання свиней АЧС на фермах немає». Не стали обговорювати цю тему і на Гомельському м’ясокомбінаті.

Тим часом в країні періодично обговорюють на рівні регіональних і недержавних ЗМІ випадки поголовного знищення свиней в тому чи іншому регіоні. Зокрема, в лютому такі історії розповідали жителі агромістечка Нова Гута, де і розташований той самий радгосп-комбінат «СОЖ». Однак і там журналістам пояснювали, що ніяких спалахів АЧС у них немає. Правда, спростувати фактичне знищення свиней було досить складно, тому його фахівці сільгосппідприємства пояснили «плановою модернізацією» старих ферм і «технологічним знищенням» тварин.

Якщо подивитися дані офіційної статистики, то і вона фіксує дуже серйозне зниження поголів’я свиней на початку цього року. Зокрема, станом на 1 січня 2018 року в Білорусі було 3156 тис. свиней, а вже на 1 березня — тільки 2689,3 тис. Зниження — 14,7%. Це найнижчий рівень поголів’я свиней з 2011 року. Найвищі темпи зниження поголів’я білоруська офіційна статистика фіксує в Гомельській і Брестській областях. Зокрема, на початку березня цього року в Гомельській області стало на 15% свиней менше, ніж було рік тому, а в Брестській — на всі 24%.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Детальніше
МХП в I півріччі 2017 р збільшив виручку в сегменті птахівництва на 28%
18-серп-2017

 Виручка компанії «Миронівський хлібопродукт» (МХП) в сегменті птахівництва і суміжних операцій за перше півріччя 2017 р склала $ 382 млн, що на 28% більше, ніж в аналогічному періоді 2016 р

Про це повідомляється в звіті компанії.

Відзначається, що в II кварталі 2017 р виручка від птахівництва зросла на 25% до $ 214 млн.

«Захопленню виручки сприяло збільшення обсягу продажів і ціни на куряче м'ясо», - йдеться в звіті.

При цьому, за 6 місяців 2017 року загальний обсяг продажів м'яса птиці збільшився на 14% до 283,97 тис. т. У другому кварталі 2017 року загальний обсяг продажів м'яса птиці зовнішнім споживачам збільшився до 157,25 тис. т, що на 11% вище аналогічного періоду минулого року.

Нагадаємо, що МХП за І півріччя 2017 р збільшив чистий прибуток на 89% до $ 210 млн (І півріччя 2016 року - $ 111 млн).

www.poultryukraine.com

Детальніше
На Закарпатті виготовляють сирно-молочну продукцію із буйволиного молока
25-січ-2017

Мало хто знає, що в Олешнику в урочищі Анциково «мешкає» стадо дивовижних велетів — 40 голів карпатського буйвола, за якими доглядають і виготовляють сирно-молочну продукцію 6 працівників. Власник буйволиної ферми Роман Фетько ладен безперестанку розповідати про своїх підопічних, називаючи їх «останні із Могікан».

«Основна наша мета — популяризація буйвола, адже всього у державі їх є 200. А у 70−80-тих роках минулого століття лише на одній вулиці у місті Хуст, де я народився, їх було 144 голови. У селах люди тримали більше. Свого часу буйволів тримав мій дідусь. Це була єдина тварина, котру не забирали від людей під час колективізації. Я ж розпочинав займатися буйволами у 2008−2009 роках у Хусті і мав їх 8 голів, до того розводив інших тварин. Відтак перенеслися у Королево, а звідти — в Олешник», — розповідає Роман Миколайович.

«Буйвол — це сільськогосподарська тварина. Аби її вигодувати, треба докласти чималих зусиль та затрат, а вихід із неї малий. Харчів споживає у 3−3,5 разів більше, ніж корова. Для його підкормки підходить і грубий корм — солома, кукурудзяне бадилля тощо, а також мука та каша. Для пасовища на одну голову потрібно 2−2,5 га землі. Тож я шукав вільну ділянку, де тварині є де розвернутися.

У нас в господарстві є один 13-річний племінний бик вагою 1 тонну 300 кг. Буйволиці ж важать 800 кг і живуть до 50 років і весь цей період вони є дітородними. Після того, як отелилася, перші 2−3 місяці вся увага, все материне молоко — телятку. Загалом надої однієї буйволиці складають 6−7 літрів молока в день. Звідси і ціна на продукт: 1 л молока — 50 грн. Проте поживність набагато вища, за коров’яче. Важить буйволиця 800 кг. Доять у нас вручну. Тут варто зауважити, що ці тварини дуже звикають до людини, і чужого до себе не підпустять,» — каже фермер.

«У нас в асортименті є декілька видів сирів з буйволячого молока, а також сметана, м’який сир. Сир «Панір» (адегейський) виробляється з натуральним лимонним соком. Плавлений сир виготовлено без жодних хімічних добавок — тільки свіжі домашні яйця, робимо його і з укропом. Вишуканий, ніжний смак у сиру моцарелла. Є у нас і такі сири, які відстоюються 1−2 місяці при чітко витриманому температурному режимі. Тож виробляємо буйволячий молочно-кислий сир, сир овечий, бринзу, вурду овечу (рікотто). Все — натуральний екологічно-чистий продукт, виготовлений традиційним ручним способом», — розповідає технолог буйволячої ферми Василь Русинко.

У просторому білосніжному приміщенні, де варяться сири — чисто і охайно. Приємний, смачний запах манить поласувати акуратно викладеними на дегустаційній тарілці смаколиками, які пропонують туристам. Саме на них і роблять основний акцент: прагнуть продемонструвати їм автентичну етно-культуру Закарпаття. Є тут і літня сироварня, де всі бажаючі мають змогу на власні очі побачити, як наші предки кілька століть тому варили сир з буйволячого молока під відкритим небом.

За кілька метрів — загін для худоби — саме там допитливим туристам розповідають про норовливий характер карпатського буйвола і його гастрономічні вподобання. Поруч — довжелезний хлів — оселя сімейства велетнів. Окремо загороджені телята. У іншому кінці хліва виділили місце  трьом племінним бичкам, котрі запліднюють не лише буйволиць ферми, а й тих, що живуть у селах Хустщини.

Це тварини, котрих треба любити, тоді вони віддячують тим же. А головна мета, яку переслідує Роман Миколайович — зберегти цей вимираючий вид для прийдешніх поколінь.

Аgronews за матеріалами: khustnews. in.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок