Імпортні тарифні квоти ЄС будуть планово збільшуватись для 18 українських товарних груп протягом 5 років, - Ольга Трофімцева

Тваринники в Туреччині закликають владу припинити імпорт худоби та підтримати їх бізнес. Несприятливі економічні умови посилили інфляцію, а разом з цим і виробничі витрати турецьких фермерів, тому зараз вигідніше закуповувати ВРХ та овець за кордоном. Якщо вимоги турецьких фермерів буде виконано, українські експортери великої та малої рогатої худоби втратять важливий ринок збуту.

Чисельність ВРХ в Туреччині за 2018 рік зросла майже на 7%, досягнувши 17,2 млн, тоді як поголів’я овець і кіз збільшилося більш ніж на 4% і досягло 46,1 млн. Кількість тварин у країні зростає з кожним роком, навіть незважаючи на те, що споживання м’яса падає. У першому кварталі 2019 року споживання червоного м’яса в Туреччині зменшилося на 18,6% порівняно з попереднім кварталом і на 16,5% порівняно з тим же кварталом минулого року.

Тим не менш, Туреччина залишається одним з головних імпортерів великої рогатої худоби, оскільки уряд продовжує купувати худобу за кордоном та продавати м’ясо за цінами нижчими, ніж пропонують внутрішні виробники. Для місцевого виробника виробничі витрати на один кілограм яловичини становлять близько 27 лір, але через дешевий імпорт середня ринкова ціна становить 25-26 лір.

Минулого року Туреччина імпортувала 1,2 млн. голів великої рогатої худоби. За цим показником країна зайняла друге місце в світі, після США. У цьому році Туреччина обмежила або зупинила імпорт живої худоби з деяких європейських країн, таких як Ірландія, але для більшості колишніх постачальників ринок країни залишається відкритим.

Meat-Inform

Індекс умовної прибутковості виробництва молока показав зниження на 2,9% в квітні.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО)  Андрій Ярмак.

В цьому році падіння цін почалося раніше, ніж минулого.Точно так, як прогнозувалося на базі автоматизованого балансу виробництва молока ще наприкінці минулого року.

В 2016 році УМІ зріс в березні та лишився стабільним в квітні. Цього року, він впав на 4,2% в березні та ще на 2,9% в квітні.

Умовна прибутковість виробництва молока в квітні цього року, не зважаючи на падіння до березня та лютого, була на відчутних 23% вищою, ніж в квітні 2016 року, та на дуже відчутних 41% вищою, ніж в аналогічному місяці 2015 року. Більше того, з 2012 року включно, це був третій найприбутковіший для виробників молока квітень.

Це підтверджується і тим, що в квітні 2017 року УМІ був на 9,3% вищим, ніж останні п’ять років за цей місяць.

Отже, місяць був не найгіршим, але тенденція змусила виробників молока гучно скаржитися на несправедливість до них переробників.

До речі, за перші чотири місяці року УМІ був вищим ніж за той самий період 2016 року на 28%. Середній показник за п’ять років за цей період було також перевищено на 2,5%.

«Індекс умовної прибутковості переробки молока показав, що в квітні прибутковість переробки зросла на 6% (коли прибутковість виробництво впала на 2,9%), а в березні зросла на 3% (коли прибутковість виробництва впала на 4,2%)», — йдеться в повідомленні.

Але картина не буде повною, якщо не порівняти це з показниками попередніх років. 

В квітні 2017 року прибутковість переробки була 3,2% нижчою, ніж в квітні 2016 року. Нагадаємо, що виробництво, при такому ж порівнянні, було прибутковішим на 23%. При цьому в березні та лютому різниця була ще більшою, і не на користь переробників.

Отже можна лише говорити про те, що ситуація в переробці та виробництві вирівнювалася.

Світові ціни на молокопродукти, згідно світового індексу ФАО на молочні продукти, також показали зниження в березні та квітні, причому воно було дуже подібним до того, що показав для України УМІ. При цьому світові ціни і далі були значно вищими, ніж в той же самий період минулого року.

Нагадаємо, що в Україні, травень традиційно є місяцем, коли ціни на молоко падають найшвидше. В середньому за останні п’ять років УМІ знижувався у травні відразу на 8,7%.

Чи буде травень 2017 більш позитивним для виробників, ніж середньостатистичний травень?

«Є кілька факторів, які говорять про можливість такого сценарію, хоч, звичайно, уникнути суттєвого зниження УМІ не вдасться. І найбільшим фактором на користь такого сценарію є значно більш ефективна співпраця між собою виробників, ніж переробників. Отже, наша сила в співпраці та в пошуках того, що нас об'єднує», — підкреслив Андрій Ярмак.

milkua.info

Кабмін затвердив вимоги до банків-учасників спільного з Європейським інвестиційним банком проекту «Основний кредит для аграрної галузі — Україна» та валютно-фінансові умови субфінансування.

Загальна вартість проекту складає 800 млн. євро. Проект передбачає фінансування з боку ЄІБ в розмірі 400 млн. євро та співфінансування погоджених проектів з інших джерел (кредити банків-учасників або власні кошти підприємств).

«Міністерство фінансів активно працює над залученням довгострокових фінансових ресурсів в економіку України. Реалізація проекту позитивно вплине на бізнес-клімат, створить передумови для активізації інвестиційної діяльності, допоможе українським аграріям наростити виробничі потужності та створити нові робочі місця», — сказав Юрій Гелетій, заступник Міністра фінансів з питань європейської інтеграції.

Кошти проекту будуть надані малим та середнім підприємствам аграрної галузі України — до 70% від загального обсягу фінансування, а 30% будуть інвестовані в інфраструктуру операторів державного сектору: дослідні станції, випробувальні лабораторії, обладнання для досліджень та професійного навчання. Кредити будуть надаватися терміном до 10 років.

Довідково: Законом України від 20 вересня 2016 року № 1530-VIII ратифіковано Фінансову угоду (Проект «Основний кредит для аграрної галузі - Україна») між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Прес-служба Міністерства фінансів України

Українські підприємства за перші шість місяців поточного року експортували 63,2 тисячі тонн молочних продуктів, що на 22,8% перевищує показник за аналогічний період минулого року. Про це пише "УНІАН" з посиланням на Раду з питань експорту продовольства (UFEB).

Згідно з повідомленням, в червні українські підприємства поставили за кордон 14,5 тисячі тонн молочних продуктів, що на 17,4% більше, ніж в червні 2016 року.

"Позитивні підсумки першого півріччя не дивують, враховуючи світові тенденції. Зростання експорту забезпечили масло і суха сироватка. У той же час, динаміка по молоку і вершкам, як згущеним, так і незгущених, а також кисломолочної продукції, негативна", - зазначила прес- служба.

Так, за даними аналітиків, експорт вершкового масла зріс більш ніж в 3 рази - до 12,3 тисячі тонн.

Найактивніше українські підприємства постачали його в Марокко і Казахстан.

Імпорт масла в першому півріччі скоротився на 66,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 231 тонну. Експорт сирів також продемонстрував приріст.

За аналізований період українські підприємства поставили за кордон 4,1 тисячі тонн цієї продукції, що на 21,3% більше, ніж в 2016 році. Постачали його до Казахстану і Молдови.

Імпорт сирів виріс на 33,3% - до 4,3 тисячі тонн. Найбільше їх купували в Польщі і Німеччині.

За даними прес-служби, експорт молока і незгущених вершків в січні-червні склав 4 тисячі тонн, що на 10,1% менше, ніж за перше півріччя минулого року. При цьому виручка від експорту склала 2,6 мільйона доларів, збільшившись на 10,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Основними ринками збуту цієї продукції були Молдова та Грузія.

Імпорт молока і незгущених вершків в звітному періоді склав 331 тонну, що на 55% більше, ніж в минулому році.

У грошовому вираженні імпорт склав 537 тисяч доларів. Найбільше Україна закуповувала продукти з Німеччини.

Джерело: minfin.com.ua