ІМК запустила першу чергу молочнотоварної ферми на Чернігівщині

За попередніми розрахунками «Інституту аграрної економіки», доходи сільськогосподарських підприємств в 2020 році зростуть до 58,4 млрд грн, що на 47,7% перевищить показник 2019 р.

Про це повідомив директор «Національного наукового центру« Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, передає прес-служба.

За його словами, такий результат досягнутий виключно за рахунок зростання доходів в рослинництві, які збільшилися на 55,2%. При цьому доходи в тваринництві зменшилися на 2,9 млрд грн.

Найбільші збитки, зазначив учений, підприємства галузі отримали на виробництві:

• яєць - 4,9 млрд грн;
• великої рогатої худоби - 1,4 млрд грн,
• свиней - 0,7 млрд грн,
• птиці - 0,35 млрд грн,
• цукрових буряків - 0,28 млрд грн,
• гороху - 0,25 млрд грн.

При цьому найбільші прибутки сільськогосподарські підприємства отримали на виробництві соняшнику - близько 21,1 млрд грн, пшениці - 19 млрд грн, кукурудзи на зерно - 11,9 млрд грн, ріпаку - 6,6 млрд грн, а також молока - 3,8 млрд грн.

«Зростання доходів сільськогосподарських підприємств сталося виключно за рахунок цінового фактору, в результаті якого дохід збільшився проти 2019 року на 5,1%, а в рослинництві - на 5,9%. У той же час повна собівартість реалізованої продукції зросла на 0,3 млрд грн (0,1%), а в рослинництві - зменшилася на 3 млрд грн (-1,1%)», - пояснив Юрій Лупенко.

Відзначається, що зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції на підприємствах галузі на 14% дозволило відновити рівень доходів 2016-2018 років, коли вони становили 70,8-76,4 млрд грн. Крім того, зростання доходів проти 2019 році досягнуть в основному за рахунок сприятливої ​​цінової ситуації на світовому та внутрішньому ринках.

 latifundist.com

Земельна реформа – це питання, яке роками чекає свого вирішення. Позиція Мінагрополітики досить послідовна — усі рішення мають бути зваженими та поетапними, адже реформа земельних відносин матиме суттєвий вплив на економіку України. Про це зазначила в. о. Міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева під час Всеукраїнського земельного форуму, ініціатором та організатором якого стала Всеукраїнська Аграрна Рада.

«Існує кілька основних концепцій запуску ринку землі в Україні. Концепція, якої дотримується Уряд, залишається незмінною, основними її пунктами є те, що сільськогосподарську землю зможуть придбати виключно громадяни України. Також передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи, та обмеження площі максимальної оренди в межах адміністративних одиниць», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, ліміт площі земель у власності дискутується, однак орієнтир — 100-200 га на особу; ліміт максимальної площі земель в оренді — не більше 35% площі сільськогосподарських угідь на території району та/або об’єднаної територіальної громади, якщо площа такої громади дорівнює або перебільшує середню площу району.

Крім того, вводяться антиспекулятивні механізми. Стягнення державного мита у розмірі 50% від грошової оцінки земельної ділянки у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.

В. о. Міністра додала, що для забезпечення участі малих сільгосптоваровиробників у реалізації земельної реформи створюється Державна фінансово-кредитна агенція, яка надаватиме часткове гарантування кредитів певній цільовій групі для купівлі земельних ділянок. Таким чином, буде вирівняний дисбаланс, що утворився у доступі до дешевих кредитних ресурсів, між фермерами та агрохолдингами.

Метою програми часткового гарантування кредитів є заміна або підкріплення застави, яку може надати позичальник для отримання кредиту, зменшення банківських ризиків, пов’язаних із наданням позик цільовій групі позичальників, та створення стимулів для банків щодо надання послуг малим господарствам.

Ольга Трофімцева звернула увагу присутніх, що зазначені питання є предметом дискусії між представниками влади та агровиробниками.

Довідково:

Мораторій має негативні наслідки як для економіки країни, так і для сільського розвитку. Зокрема, мораторій не дає змоги вільному функціонуванню іпотеки земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Внаслідок цього унеможливлюється довгострокове кредитування сільського господарства, перехід його на інноваційну модель розвитку, залучення інвестицій в аграрний сектор економіки.

PigUA.info за матеріалами new.minagro.gov.ua

Після скасування Верховною Радою податкових пільг на імпорт уряд планує скасувати перелік товарів та послуг критичного імпорту, за яким дозволялися міжкордонні валютні платежі. 

Про це спершу повідомив перший заступник голови Податкового комітету ВРУ Ярослав Железняк, голова комітету Данило Гетманцев у коментарі ЕП.

Відповідний перелік уряд схвалив ще у перший день повномасштабної війни 24 лютого. Він потрібен був для того, аби в умовах обмежень Національного банку на виведення валюти з України, виробники та постачальники могли отримувати критично необхідні для українців товари та послуги з-за кордону, і при цьому стримати відплив валюти.

Після того цей перелік неодноразово розширювався. Як пише Железняк, наразі вже 90% товарів не знаходяться під забороною на валютні платежі за кордон, а також — 40% послуг.

У коментарі Е П Гетманцев підтвердив, що уряд планує скасувати перелік критичного імпорту. Водночас обидва нардепи зауважили, що наразі незрозуміло, чи йтиметься лише про товар, або ж про послуги також.

Железняк очікує, що перелік критичного імпорту можуть скасувати протягом місяця до початку липня.

epravda.com.ua

В Мінагрополітики розповіли детально про розподіл фермерського мільярда.

Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій Віктор Шеремета.

Нагадаємо, загалом на потреби фермерів уряд на 2018 рік виділив 1 млрд грн.

«500 млн грн заплановано на здешевлення відсоткової ставки за кредитами. 240 млн грн — на компенсацію вартості вітчизняного насіння (80% компенсації). 5 млн грн — на дорадчу службу і 100 млн грн — на компенсацію вартості сільгосптехніки», — зазначив Шеремета.

Цікаво, що раніше у Мінагро готували зовсім інші цифри для фермерських програм. Фінансову підтримку пропонували направити на дві групи дрібних виробників:
— фермерському господарству у власності та користуванні якого не більше, ніж 500 га с/г земель і воно має чистий дохід (виручку) від продажу продукції за останній рік до 15 млн грн;
— с.-г. обслуговуючому кооперативу (з не менше 20 учасниками у власності та користуванні кожного з яких — не менше 100 га земель с.-г. призначення), у якого за останній рік обсяг реалізації продукції не перевищує 30 млн грн.

Слід зазначити, що основна сума коштів розподілятиметься через державні банки.

«Фермер отримав кредит, банк сформував реєстр, направив його у міністерство, а ми йому перерахували ресурси на погашення цих відсотків. Тобто, чиновники й фермери не матимуть точок дотику», — додає Шеремет.

agropolit.com