IFC інвестує $2,6 млн на розвиток молочної галузі в Україні

У плані протиепізоотичних заходів на 2017 рік передбачені заходи із закупівлі 100 тис. доз вакцин проти заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби та 50 тис. доз вакцин проти ящуру. Про це заявив Голова Держпродспоживслужби в п’ятницю, 17 березня під час Інтернет-конференції в прес-центрі ІА ЛігаБізнесІнформ з онлайн-трансляцією.

«Створення такого резерву дозволить нам оперативно діяти, якщо такі захворювання будуть зафіксовані в Україні», - наголосив Володимир Лапа. За його словами, ризик занесення нодулярного дерматиту ВРХ на територію України існує, бо захворювання вже фіксується у безпосередній близькості до кордону – в європейських країнах (Болгарія, Албанія, Македонія, Греція, Сербія, Чорногорія, Туреччина та Росія) цей вірус досить поширений.

Наразі, за його словами, вивчається питання застосування вакцини та створення буферної зони на території України в областях що межують з країнами в яких уже реєструється захворювання.

Як зазначив Володимир Лапа, враховуючи загрозу занесення заразного вузликового дерматиту ВРХ на територію України, Держпродспоживслужба ввела заборону на ввезення худоби та продукції з неї з неблагополучних країн. Також впроваджується система моніторингу даного захворювання, яка базується на дослідженні сприйнятливих тварин в господарствах, приватному секторі, дикій природі.

Окрема робота проводиться над прийняттям Інструкції щодо профілактики та боротьби з нодулярним дерматитом великої рогатої худоби: «раніше в Україні це захворювання не фіксувалося, тому, відповідно, й Інструкції не було. Зараз проект Інструкції напрацьований і проходить процедуру походження в центральних органах виконавчої влади», - наголосив Володимир Лапа.

Довідково

Заразний вузликовий дерматит великої рогатої худоби - вірусна хвороба великої рогатої худоби, що характеризується набряками підшкірної клітковини, внутрішніх органів та кінцівок, утворенням вузликів (горбочків) у шкірі та слизових оболонках травного каналу й дихальних шляхів та ураженням очей.

Останнім часом хвороба набуває поширення в європейських країнах.

Характеризується значними економічними збитками, зумовленими відсутністю лікування, запровадженням спеціального режиму для скотогосподарств, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів в разі загрози чи виникнення, а також торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.

Джерело: consumer.gov.ua

23 лютого, Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа обговорив із представниками Європейської бізнес асоціації шляхи вирішення проблеми фальсифікації молочних продуктів, які виробляються та реалізовуються на українському ринку.

Зокрема, учасники проаналізували питання присутності в молочних продуктах немолочного білка, у тому числі — рослинних жирів, різних харчових добавок та наповнювачів, яких, згідно з вимогами до молочних продуктів, вони не повинні містити.

Також присутні проаналізували механізми покращення контролю за якістю молочної сировини, яка надходить до молочнопереробних підприємств, проблему електронної торгівлі молочними продуктами та перспективи впровадження норм Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (№ 2042) щодо перевірок та впровадження системи НАССР.

«Згідно з нормами українського законодавства, один і той же інспектор не може перевіряти систему НАССР на підприємстві, а потім перевіряти цього ж оператора ринку щодо виконання вимог законодавства. Тут виникає конфлікт інтересів: якщо він вже перевірив чинну систему НАССР, то потім не буде зацікавлений фіксувати порушення, бо таким чином він сам засвідчує, що його попередня перевірка була виконана неякісно. Тут запроваджується взаємний контроль і він передбачений напряму вимогами закону», — наголосив Володимир Лапа.

«Ми використовуємо також можливість здійснення державного моніторингу в частині безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, для чого зразки продукції будуть вибиратися та аналізуватися на вміст немолочних жирів. Розраховуємо на те, що вже в поточному році ця робота дасть позитивний результат», — наголосив Голова Держпродспоживслужби.

consumer

Міністерством аграрної політики та продовольства України 08 квітня 2022 року затверджено наказ № 212 «Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики», який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2022 року за № 448/37784.

До цього часу територіальні органи Держпродспоживслужби не мали можливості здійснювати планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Наказом Мінагрополітики затверджено:

1) форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів;

2) форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ветеринарної практики.

На сьогодні для понад 7000 суб’єктів господарювання встановлено чіткі та зрозумілі вимоги до державного нагляду, що у свою чергу дозволить дотримуватись ними вимог законодавства у сфері господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики, а також сприятиме зменшенню корупційних ризиків, пов’язаних із здійсненням органами Держпродспоживслужби державного нагляду.

Мінагрополітики

В Україні неможливо робити ставку чи на дрібнотоварне, чи на великотоварне виробництво молочних продуктів — має бути комбінація цих двох моделей.

Про це розповів голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції «Молочний бізнес в умовах війни», пише agroportal.ua.

«3 2022 по 2030 роки необхідно передбачити розвиток промислового виробництва молока: будівництво ферм, розвиток індустрії, висока якість молока, поголів'я 1 млн голів. Виробництво молока може сягнути 5,5 млн т», — зазначає Вадим Чагаровський.

За його словами, в одноосібних господарств шлях один — перетворення на сімейні молочні ферми.

«Хоча є певні проблеми: не вирішене питання із землею, інвестиціями. У 2030 році на переробку має надходити 6 млн т молока. Фактично нам необхідно за вісім років подвоїти переробку молока — з 2,7 млн т, які очікуються у 2022 році», — говорить Вадим Чагаровський.

У Спілці молочних підприємств пропонують три етапи розвитку молочної галузі.

Перший етап — на період бойових дій — це збереження поголів'я великої рогатої худоби через відновлення програм державної підтримки. Потреби молочної галузі в кредитних обігових коштах становлять близько 3 млрд грн.

Другий етап розвитку — післявоєнний період (один-два роки після війни) — передбачає збільшення і поголів'я ВРХ, і виробництва молока на 10−15%, і розширення експортних ринків. Фінансування цього етапу потребує $ 150 млн.

Третій етап — створення сучасної молочної галузі. У цій справі найважливіше — підготовка кадрів.