Держпідтримка-2019: За 5 місяців аграріям компенсують 131,4 млн грн за придбану техніку та обладнання

14−16 вересня в Чехії (м. Прага), яка головує в Раді Європейського Союзу, пройшла неформальна зустріч міністрів сільського господарства країн членів ЄС, Молдови, Грузії та України.

В рамках зустрічі відбулось пленарне засідання «Забезпечення продовольчої безпеки — роль сільського господарства та харчової промисловості ЄС у сталому глобальному виробництві харчування», в рамках якої Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський представив план щодо поглиблення співпраці ініціативи «Шляхи солідарності».

Під час виступу Міністр наголосив, що експортні шляхи української аграрної продукції через країни Європейського Союзу повинні стати постійними та основними.

Микола Сольський назвав чіткий перелік необхідних ініціатив, котрі потрібно для реалізації цього плану. Передусім, за його словами, потрібно на нашому кордоні з країнами ЄС збудувати термінальні комплекси, які включатимуть зернові конвеєри і за допомогою яких безперебійно транспортуватиметься українське зерно. Будівництво такої інфраструктури зумовлено різницею українських та європейських колій. Кожен такий термінал зможе забезпечити транспортування до 2 млн тонн зерна у рік.

«Наступна ініціатива, яку необхідно здійснити, це будівництво трубопроводу для транспортування рослинних олій. Трубопровід з'єднуватиме завантажувальний термінал на території України та відвантажувальний термінал у європейському морському порту. Потужність такого транспортування за розрахунками становитиме 2 млн тонн у рік», — сказав Микола Сольський.

Міністр повідомив своїм колегам, що цей проект вже перетнув стартову позицію, адже з польськими колегами минулого тижня було підписано меморандум стосовно будівництва такого трубопроводу.

«Суттєвою проблемою є недостатня кількість залізничного рухомого складу у країнах ЄС, яким можна перевозити зерно, а також відповідних вантажних автомобілів», — зауважив Міністр, додавши, що в Україні курсує 22 400 вагонів-зерновозів, а у всіх країнах ЄС — орієнтовно 12 тисяч. Тож збільшення кількості таких вагонів на 3640 одиниць та вантажівок на 6 тис. одиниць дозволить додатково перевозити до 10 млн тонн зернових у рік.

Також необхідно виділити залізничні маршрути для курсування українських вагонів-зерновозів із зміненими візками під стандарт європейських колій територіями Польщі та Німеччини до польського порту Гданськ та німецьких портів Росток та Гамбург, зазначив Микола Сольський.

Міністр звернувся до європейських колег із проханням посприяти в реалізації впровадження нових експортних шляхів, адже від них залежить продовольча безпека усього світу. Зокрема, Микола Сольський запропонував визначити можливі маршрути і графіки курсування для українських вагонів-зерновозів територіями Польщі та Німеччини, попросив надати субсидії у розмірі до 50% на виробництво вантажних автомобілів та залізничного рухомого складу, призначеного для перевезення зернових. А також надати фінансову підтримку зі сторони ЄС для будівництва комплексу терміналів і трубопроводу для рослинних олій та зернових перевантажувальних терміналів.

minagro.gov.ua

Після народження телята повинні мати постійний доступ до води. Залежно від температури повітря та здоров’я телята можуть споживати понад 1,4 літра води щоденно. Зі зростанням температури питимуть навіть більше. Потреба у воді також зростає, коли телята починають їсти більше стартерного корму. Примітно, що вони споживають воду частіше порівняно з коровами, тому вона повинна бути доступна постійно.

«Вода має бути біля телят постійно з першого дня життя. На практиці так роблять не всі господарства. На деяких фермах телятам не дають воду до тридцятого дня життя», — зазначає Олександр Назарко, консультант Консультаційного центру Асоціації виробників молока.

Телятам необхідна вода насамперед для кращого розвитку рубця. Вона стимулює споживання стартерного корму, а також сприяє збільшенню добових приростів. Результати американського дослідження показали, що обмеження споживання води зменшило споживання стартерного корму на 31%, а добовий приріст на 38% порівняно з телятами, які мали вільний доступ до води. Слід пам’ятати, що приріст ваги протягом перших двох місяців життя тісно пов'язаний із молочною продуктивністю в першу лактацію. Крім того, телята, які п’ють воду вволю, менше ризикують захворіти на діарею.

Споживання води вволю та якісний стартерний корм сприяють розвитку рубця, і теля без проблем переходить на загальнозмішаний раціон. Коли телятам випоюють молоко, воно потрапляє не в рубець, а в сичуг. Під час споживання молока стравохідний жолоб закривається, і молоко минає рубець. Отже вода додана до молока не забезпечує вологе середовище для росту бактерій рубця, які виробляють летючі жирні кислоти, які сприяють розвитку папіл рубця.

Взимку телята питимуть більше води, якщо вона буде теплою.

«В холодний період року для телят старше 30 днів можна воду не підігрівати. Вони все одно споживатимуть її в необхідній кількості», — додає Олександр Назарко.

За словами експерта, крім температури повітря, лімітуючим фактором споживання води може бути відро для випоювання, що піддалось корозії або деформувалось. Важливо мити та дезінфікувати відра для води, щоб запобігти розвитку патогенних бактерій.

MilkUa.info

Наразі українське законодавство не регулює питання застосування побічних продуктів виробництва свинини у процесі відгодівлі свиней. Утім, у ході адаптації вітчизняного законодавства до норм Євросоюзу, буде ухвалено норми, які б забороняли це робити, зазначають в Асоціації «Свинарі України» (АСУ).

Зазначається, що заборонити використання побічних продуктів галузі варто, оскільки такі дії можуть спричинити виникнення загроз для біобезпеки на свиногосподарствах.

«Вітчизняна нормативна база не регулює це питання. На відміну від ЄС —Регламент (ЄС) № 1774/2002. Посилаючись на наукові рекомендації, цей документ встановлює заборону на «згодовування тваринам білків, отриманих з організму/частин організму тварин того самого виду» з метою знизити ризик розповсюдження захворювань. Посилаючись на європейське законодавство та в умовах складної епізоотичної ситуації в Україні, такий підхід може бути рекомендованим до застосування в Україні», – зазначають в Асоціації «Свинарі України».

Meat-Inform

Починаючи з липня цього року на внутрішньому ринку фіксується зниження цін та уповільнення темпів їх зростання на більшість харчових продуктів. Відповідно до даних Держстату, у серпні проти липня цього року подешевшали овочі борщового набору (від 4,5% на капусту та до 40,8% на моркву), пшоно ̶ на 2,4%, олія соняшникова — 2%, крупа вівсяна ̶ на 1,5%, крупи гречані ̶ на 1,3%, борошно пшеничне, птиця — до 1%. Також нормалізувалася ціна на цукор.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Стабілізація цін на продукти харчування відбувається не лише під впливом позитивних оцінок обсягів виробництва аграрної продукції та сезонного чинника, а й завдяки виваженим діям Уряду та пожвавленню економіки України.

Забезпечення цінової стабільності на ринку продовольства постійно перебуває в центрі уваги Уряду. Здійснюється аналіз ситуації щодо змін цін на соціально значущі товари та у разі їх необґрунтованого зростання вживаються відповідні дії. Зокрема, запроваджені заходи щодо стабілізації цін на товари, шляхом декларування їх зміни, що мають істотну соціальну значущість (крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне в/с, макаронні вироби вітчизняного виробництва, молоко пастеризоване жирн. 2,5% (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії С1, птиця (тушки курячі), масло вершкове жирн. 72.5%, воду мінеральну негазовану).

Крім того, Уряд веде постійний діалог з виробниками, торговими мережами для пошуку інструментів, які дають змогу уникати можливого дефіциту та, як наслідок, зростання роздрібних цін.

Зростання цін на вітчизняному продовольчому ринку, яке спостерігалося у першій половині цього року, спричинили чинники як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, які почали формуватися ще у 2020 році. Насамперед це найбільше за останнє десятиліття падіння виробництва у вітчизняному аграрному секторі, яке склало понад 10%. Внаслідок несприятливих погодних умов аграрії недобрали 12,2% врожаю пшениці, 14,9% — насіння соняшника, 10,3% — цукрових буряків. У результаті собівартість виробництва продукції підвищилася й сільгосптоваровиробники підняли ціни на сировину, що призвело до стрімкого зростання споживчих цін на цукор та олію.

Питомим фактором зростання стало збільшення витратності виробництва у зв'язку з високим ціновим тиском з боку ринку енергоносіїв. Зокрема, за даними Світового банку середня ціна на природний газ на європейському ринку за серпень підвищилася на 23,8%, у річному обчисленні — в 5,4 раза.

Дзеркальна ситуація відбувалася на світових аграрних ринках у сезоні 2020−2021 років: зменшення пропозиції сільськогосподарської продукції через неврожай, протекціоністська політика окремих країн стосовно національних ринків, зростання попиту на сільськогосподарські товари з боку Китаю.

Під дією цих чинників ціни на продовольство скрізь у світі підвищилися у середньому на третину. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у серпні 2021 року середнє значення Індексу продовольчих цін склало 127,4 пункти порівняно з 95,8 пунктами роком раніше, тобто зростання становить 32,9%. Зокрема, індекс цін ФАО на зерно за вказаний період підвищився на 31,1%, олії рослинні — на 67,9%, цукор — на 48,1%.